Як відрізнити і що робити при внутрішньому кровотечі

Кровотеча – це наслідок порушення судинної стінки, при якому кров виливається за межі кровоносного русла. Внутрішнє кровотеча у людини має той самий механізм дії, але виливається кров не назовні, а в навколишнє пошкоджену судину порожнину. У таких випадках шкода організму наноситься не тільки втратою життєзабезпечуючої рідиною, але і здавленням внутрішніх органів. Зустрічаються варіанти внутрішніх кровотеч, коли відбувається крововилив у тканини органів, утворення масивних гематом і їх розрив з виходом кров’яних згустків у вільну порожнину.

Види кровотечі

Виділяють декілька видів внутрішніх кровотеч:

  • Капілярний. Зустрічається найбільш часто. Характеризуються різноманітними формами розвитку. При кровоточивості значних поверхонь паренхіматозних органів (нирки, селезінка, печінка), симптоми наростають повільно, має неяскраво виражені прояви, з-за чого діагностика буває утруднена. Іноді капілярна кровотеча при прориві виразки взагалі залишається непоміченим, маскуючись під загострення основного захворювання. Крововилив в тканину головного мозку носить стрімкий розвиток і потребує невідкладної допомоги.
  • Венозний виникає при пошкодженні венозної стінки. Оскільки в цьому випадку втрати для організму суттєві, швидко виникають симптоми недокрів’я, аж до геморагічного шоку. Найбільш важкими для розпізнавання є приховані кровотечі, коли відбувається скупчення крові в замкнутій порожнині (заочеревинної, плевральній, навколосерцевої сумці).
  • Артеріальні кровотечі частіше є результатом нанесення колото-ріжучих, вогнепальних ран, тупої травми. При пошкодженні артерії звичайні заходи зупинки крові не діють, інтенсивне фонтанує вилив здатна за кілька хвилин призвести до летального результату.

Кров у плевральній порожнині

Загальні симптоми

Незалежно від локалізації, є ряд спільних ознак і симптоми внутрішньої кровотечі:

  • Слабкість, швидка стомлюваність, непереборне бажання прилягти, поспати.
  • Порушення зорового сприйняття, тремтіння в ногах.
  • Постійна сухість у роті і спрага.
  • Бліді, анемічні шкірні покриви і видимі слизові оболонки.
  • Запаморочення, можливі непритомні стану.
  • При крововиливах в обмежений простір, з’являється відчуття розпирання і біль.

Клінічні симптоми крововтрати

  • Гіпотонія.
  • На тлі зниження артеріального тиску спостерігається почастішання пульсу.
  • Порушення в картині крові, зниження рівня гемоглобіну, що веде до розвитку гіпоксії мозку.

Специфічні симптоми крововиливи

Легеневі кровотечі всередині можуть виникнути при пораненні тканини легені гострими кінцями зламаного ребра. З’являється кашель з виділенням крові червоного кольору, яка пузириться. Швидко наростає задишка.

Якщо кров виливається в закриту плевральну порожнину, спостерігається біль у грудях, слабке дихання, блідість, акроціаноз. Характерним симптомом гематоракса вважається приглушений звук при перкуссионном обстеженні і деренчання голосу.

Біль у грудях

Яскравий ознака внутрішньої кровотечі в порожнину шлунка – блювота кров’яними згустками; блювота кольору кавової гущі говорить про кровотечі з дванадцятипалої кишки. Стілець у вигляді дьогтю – мелена – про те, що кровит верхній відділ кишечника, стілець з яскравою незмінною кров’ю з’являється при кровоточивості геморойних вузлів і прямої кишки.

Про скупчення крові в черевному просторі свідчать симптоми «гострого живота»: підвищена хвороблива реакція очеревини, болі з іррадіацією в ключицю. Не прослуховується Перистальтика кишечника, при простукуванні визначається глухий звук в місцях скупчення рідини.

Крововиливи в тазову область спостерігаються частіше у жінок при розриві кіст яєчників або маткових труб. Проявляється гостро болями в нижній частині живота з іррадіацією в поперекову область. Через здавлювання прямої кишки виникають позиви на дефекацію.

Кровотеча в ниркову порожнину або в просвіт сечовивідних шляхів виявляється наявністю гематурії.

Гемартроз – вилив крові в околосуставную сумку. Суглоб набрякає, порушується чіткий контур, біль носить інтенсивний характер. Специфічний ознака при ураженні колінного суглоба – плавання надколінка.

До динамічним та найбільш небезпечним кровотеч відноситься гемоперикард, наявність більш 400 мл крові в навколосерцевої сумці загрожує летальним результатом.

Крововилив у мозок – геморагічний інсульт, проявляється наявністю сильного головного болю, сплутаністю свідомості, порушенням мовлення, можливий частковий параліч.

Причини виникнення кровотеч

Причини внутрішніх крововиливів можуть бути:

  • Тупі травми живота, проникаючі поранення, переломи.
  • Тяжкі інфекційні захворювання та хронічні патологічні стани органів, наприклад, туберкульоз, цироз печінки, виразка стінки шлунку чи кишки.
  • Позаматкова вагітність, розрив кісти і яєчника.
  • Злоякісні утворення, розпад пухлини.
  • Спадкові захворювання, пов’язані з порушенням у системі згортання крові.
  • Атеросклероз судин головного мозку і гіпертонія – часті причини виникнення крововиливів у тканини мозку.

Чим можна допомогти потерпілому

При підозрі на внутрішню кровотечу, перша допомога, яку повинні надати оточуючі – виклик карети «швидкої допомоги». До її приїзду можна укласти потерпілого для максимального м’язового розслаблення, при наявності кашлю, надати напівсидяче положення.

Перша допомога потерпілому

Необхідно забезпечити приплив свіжого повітря, на передбачуване місце ушкодження судини покласти холод. Дуже важливо контролювати частоту пульсу, тиск і дихання, при необхідності проводять штучне дихання і непрямий масаж серця.

Що не можна робити

Забороняється вживання напоїв та лікарських засобів, у тому числі і знеболюючих. При сильній спразі можна прополоскати рот водою. Не рекомендується переміщати пацієнта, розминати травмоване місце, накладати тугі пов’язки.

Діагностичні дослідження

Діагностувати крововилив у внутрішніх органах лише на підставі зовнішнього огляду вкрай складно. Тут потрібні: аналіз крові, показники артеріального тиску і серцевого ритму, проводиться УЗД порожнини, рентгенографія, енцефалограма. Широко використовуються ендоскопічні методи дослідження.

Ендоскопія шлунка

Лапароскопія застосовується при підозрі на черевна кровотеча, бронхоскопія – при можливому легеневому, колоноскопія – при внутрішньому кровотечі з нижніх відділів кишечника. Поширення отримав радионуклеидный метод діагностики, коли в організм пацієнта вводяться позначені частинки і за місцем їх скупчення визначається пошкоджений кровоносну судину.

Методи лікування

Лікування внутрішньої кровотечі у дорослого зводяться до наступним діям з боку лікарів:

  • До якнайшвидшого припинення виливу крові.
  • До поповнення втраченого об’єму циркулюючої рідини.
  • До санації постраждалої порожнини або органу.

Якщо кровотеча всередині не вдається зупинити медикаментозними засобами, вдаються до допомоги хірургії. При необширной площі ураження можливе застосування ендоскопії. Якщо стан хворого не дозволяє цього, проводиться повноцінне оперативне втручання.

Тампонада серця

При прориві виразки, її вшивають або, проводять резекцію органа. При легеневій кровотечі проводиться тампонада або ушивання кровоточить судини. При розриві яєчника, частіше потрібно його повне видалення. При кровотечі, викликаної розпадом злоякісного утворення, проводиться паліативна операція з видаленням власне пухлини.

Заповнення ОЦК проводиться розчинами препаратів крові (свіжозаморожена донорська кров, плазма, альбумін), інфузійними препаратами (глюкоза, поліглюкін, фіз. розчин).

Для видалення кров’яного вмісту застосовується пункція порожнини або суглоба. При повномасштабному оперативному втручанні, санація проводиться шляхом промивання антисептиками.

Прогноз на майбутнє залежить від своєчасного і кваліфікованого надання медичної допомоги, а так само від причин, що призвели до внутрішньої кровотечі. На відновлення організму так само впливає чимало факторів: обсяг втраченої крові, наявність супутніх захворювань, вік потерпілого.

Також Вам буде цікаво:

Leave a Comment