Відновлення після інфаркту міокарда

Інфаркт міокарда, одного разу сталося, змінює життя людини повністю. Звички, уподобання, спосіб життя необхідно переглядати. Однак, йти до цих змін потрібно повільно, поступово відновлюючись після важкої патології. Реабілітація після інфаркту міокарда у стаціонарі йди в домашніх умовах є невід’ємною частиною заходів, спрямованих на адаптацію організму до нових умов існування.

Для чого потрібна реабілітація

Згідно з дослідженнями, проведення адекватних реабілітаційних заходів і раннє їх початок, зменшує вірогідність розвитку повторного інфаркту і здатне запобігти плачевний результат.

Реабілітація кардіологічних хворих ставить своєю метою проведення процедур, спрямованих на відновлення функції до максимально можливого рівня у даного конкретного пацієнта.

Завдання реабілітації після серцевого інфаркту:

  • відновлення фізичної активності;
  • соціальне і психологічне пристосування;
  • адаптація в побуті і трудовій діяльності.

Етапи відновлення

Важливим аспектом організації реабілітації є її безперервність, не залежно від місця знаходження пацієнта.

  • Стаціонарний етап. Починається в палаті інтенсивної терапії, куди пацієнт надходить при виявленні інфаркту.
  • Стаціонарний реабілітаційний етап. Проводиться в реабілітаційних клініках.
  • Амбулаторний етап. Виконання вправ в поліклініці під наглядом реабілітолога, потім самостійно вдома, спеціально для пацієнта підібраною програмою.

До початку реабілітаційних заходів, лікар-реабілітолог спільно з лікуючим лікарем проводять оцінку стану пацієнта і визначають можливу активність відновлювальних заходів на первинному етапі.

Стаціонарний етап

Починається відновлення після інфаркту відразу після стабілізації стану пацієнта в палаті інтенсивної терапії або у відділенні реанімації. Оцінити адекватні можливості організму на цьому етапі можливо по реакції на пропоновану навантаження.

Перед початком занять, проводиться роз’яснювальна бесіда про те, яка реакція організму є небажаною, як її уникнути і, якщо це не вдалося, як з нею впоратися.

Реабілітація після інфаркту починається з роз’яснювальної бесіди з пацієнтом

Під час вправ проводиться контроль пульсу, дихання і виникнення болю. Спочатку цим займається лікар, а далі – пацієнт самостійно. Також контролюється лікарем загальне самопочуття пацієнта, цифри тиску і зміни на електрокардіограмі.

Якщо виявляється небажана негативна динаміка під час занять, то реабілітаційні заходи на час припиняють чи зменшують їх інтенсивність до добре переноситься.

Реакції на навантаження можна поділити на:

  • Фізіологічні: швидко проходить втома, не залежно від ступеня вираженості; відсутність задишки, болю; ЧСС не перевищують збільшення на 20 від існуючої; на ЕКГ не реєструються аритмії та порушення провідності.
  • Проміжні: втома та задишка проходять менш ніж за 5 хвилин; біль виникає нерегулярно і для її припинення не потрібне нітрогліцерин; ЧСС понад 20 від існуючої, але протягом 5 хвилин нормалізується; на ЕКГ реєструються поодинокі екстрасистоли і збільшення інтервалу QT до 0,12 мс.
  • Патологічні: сильні і тривалі втома та задишка; біль, що виникає під час навантаження, знімається нітрогліцерином; збільшення ЧСС понад 20 від вихідної, повільне її відновлення; на ЕКГ виявляються ознаки ішемії, аритмії та порушення провідності.

Артеріальний тиск на початковому етапі реабілітації після перенесеного серцевого інфаркту міокарда повинно дотримуватися наступних норм: систолічний підвищуватися не більш ніж на 40 розподілів, а діастолічний – не більше ніж на 12 мм рт.ст.

Стаціонарний етап у відділенні інтенсивної терапії

У перші дні після стабілізації стану, дозволяється:

  • поворот тулуба на бік;
  • підйом узголів’я ліжка 2 рази в день по 10 хвилин максимум;
  • на 3 день після інфаркту, максимально до 20 хвилин сидіти в кріслі 2 рази на день;
  • їсти сидячи.

Перші вправи для перенесли інфаркт проводяться під контролем медперсоналу, далі пацієнти з 1-2 класом тяжкості виконують їх самостійно. Хворих з 3 класом тяжкості поступово навчають присаживанию в ліжку, вставанням і ходьбі навколо ліжка.

Показання до проведення фізкультури:

  • Зменшення інтенсивності або припинення болю в серці.
  • Поліпшення показників крові.
  • Стабільний стан.
  • Стійка нормалізація тиску;
  • Відсутність серцевої недостатності або незначні її прояви без погіршення.
  • Динаміка на електрокардіограмі.

Протипоказання до проведення занять:

  • Не купирующаяся біль у серці.
  • Нестабільний або низький тиск.
  • Погіршується серцева недостатність.

Вправи, які можливо виконувати

Всі вправи при інфаркті виконуються лежачи на спині.

  • Згинати і розгинати стопи і пальці кисті до 6 разів.
  • Згинання рук так, щоб доторкнутися пальцями до плечових суглобів до 2 разів.
  • Руки підняти, повернути долонями вниз і тягнутися до колін до 2 разів, не згинаючи останніх. Далі цю вправу потрібно робити з підйомом голови.
  • Розслабитися, зробити перерву для нормалізації дихання, пульсу, тиску.
  • Згинати одну ногу за інший до 4 разів, не відривати стопи від ліжка. Далі ускладнювати рух: одночасно одна нога згинається, а друга опускається.
  • Виконувати одночасний поворот рук долонями вгору і розведення стоп назовні, виконати вдих, потім стопи всередину, долоні вниз, виконавши видих. Всього до 4 разів.
  • Ноги зігнути в колінах, нахиляти вправо і вліво обидві ноги одночасно до 4 разів.
  • Піднімати руку і тягнутися їй до зігнутому коліну, до 4 разів кожною рукою.
  • Відводити руку і протилежну ногу одночасно, потім поміняти сторони. Голову повертати в бік відведення руки, до 3 разів.
  • Розслаблення, спокійне дихання, відновлення.
  • Одночасно обертати стопами і кулаками, до 8 разів. Руки зігнути в ліктях.
  • Рукою доторкнутися до голови, виконавши вдих, потім, доторкнутися до протилежного краю ліжка, роблячи видих. Повторювати до 3 разів.
  • Піднімати руки вгору вдихаючи, опускати видихаючи.

Рекомендується проводити роз’яснювальні бесіди для більш повного розуміння пацієнта своєї патології, про її наслідки, лікуванні та елімінації чинників, що провокують погіршення стану.

Стаціонарний етап у кардіологічному відділенні

Далі реабілітація після інфаркту проходить на базі кардіологічного відділення стаціонару. При переведенні у відділення, режим розширюється: можна сидіти в кріслі, ходити поруч з ліжком. При стабільному поліпшення стану, дозволяється ходити по палаті, їсти за столом, ходити в загальний туалет.

Перед проведенням оздоровчих занять, необхідно проконтролювати, щоб пацієнт був одягнений в одяг, який не обмежує його рухів і відповідає кліматичним характеристикам приміщення. Тривалість заняття має бути визначеною за часом і не перевищувати його, навіть якщо не вдалося виконати всі заплановані вправи для реабілітації.

Після початку регулярних занять, необхідно, щоб у кожного хворого був один певний маршрут прогулянок. Це необхідно для адекватного контролю за тренованістю організму, яка повинна поліпшуватися.

При суб’єктивному погіршення самопочуття заняття слід негайно припинити і сповістити про це лікаря. Необхідно пояснити пацієнту, що біль, що виникає в серці при навантаженні, терпіти не можна!

Враховуючи стан пацієнта і пережиті хворобливі відчуття, багато бояться займатися. Слід роз’яснити хворому, що необхідні навантаження, адекватні стану міокарда, тому що заняття сприятливо впливають на тиск, стан судинної стінки, обмінні процеси ліпідів крові.

Вправи в кардіологічному відділенні

Вправи після інфаркту поступово ускладнюють і переходять до наступного етапу, в якому вони проводяться в положенні сидячи на стільці:

  • Руками доторкатися до плечей, до 4 разів.
  • Перекочувати ступні з п’яти на пальці і одночасно стискати і розтискати кулаки, до 10 разів.
  • Руки піднімати вперед і вгору вдихаючи, далі опускати вниз через сторони, видихаючи, до 2 разів.
  • Ноги рухати вперед і назад, не відривати ступні від підлоги, до 6 разів.
  • Руки відвести в сторони, потім — на коліна і нахиляти тулуб вперед, до 3 разів.
  • Одночасне відведення правої руки і лівої ноги до 6 разів кожною стороною.
  • Одночасно піднімати одне плече і опускати інше, до 3 разів кожною стороною.
  • Руки на поясі, одночасно переводити лікті, плечі вперед і нахиляти тулуб, далі випрямитися з поворотом голови праворуч, до 4 разів.
  • Спокійне дихання, розслаблення, нормалізація параметрів.

Відновлення рухових функцій в сидячому положенні

При гарній переносимості даного комплексу оздоровчих заходів, можна приступати до наступного, більш складного, етапу. Частіше це відбувається на 5 день, коли пацієнту дозволяють вже виходити з палати і робити перші піші прогулянки. Відстань необхідно контролювати, а починати рекомендується з 50 метрів, поступово доводячи до 500 метрів в цілому.

Комплексні вправи в кардіологічному відділенні

Наступний рівень лікувальних вправ для рук і тіла проводять сидячи на стільці:

  • Напружувати і розслабляти руки і ноги, до 2 разів.
  • Руками доторкатися до плечей і колін по черзі, до 3 разів.
  • Ноги рухати вперед-назад, не відривати ступні від підлоги, до 12 разів.
  • Ноги рухати вперед-назад одночасно з махами руками, як при ходьбі, до 15 разів.
  • Рукою торкатися через сторону до протилежного коліна, до 6 разів.
  • Руки поставити на пояс і повертати тулуб до 8 разів.
  • Нормалізація дихання, серцебиття за допомогою ходьби по залу і дихальної гімнастики.
  • Далі замкнутими пальцями рук потягатись вперед і прогинати поперек, до 6 разів.
  • Руки зігнути в ліктях, ноги в колінах. По черзі торкатися ліктем до симетричного коліна до 6 разів.
  • Руки піднімати вгору, потім нахиляти тулуб і доторкнутися підлоги, до 3 разів.
  • Відпочинок, спокійне дихання.
  • Розводити ноги і руки, зробивши вдих, потім зводити, видихаючи, до 4 разів.
  • Нахиляти тулуб у сторони, збільшуючи кут нахилу, доторкнутися до підлоги, до 4 разів.
  • Руку піднімати вперед і вгору, потім опускати назад і вниз. При опусканні рук, повертати тулуб в ту ж сторону. Повторювати до 3 разів.
  • Ногами виконати кругові рухи не відриваючи ступні від підлоги, до 8 разів.
  • Відпочинок, дихальна гімнастика.
  • Нахиляти і повертати голову в різні боки, повтор серії до 2 разів.
  • Руки піднімати вперед і вгору й опускати в сторони і вниз, до 2 разів.

Стаціонарний реабілітаційний етап

Для проведення цього етапу відновлення необхідно дотримати наступні умови:

  • Пацієнт ходить на відстань рівну або 500 метрів і більше.
  • Підйом на один поверх (два сходових прольоту) не приносить дискомфорту.

Для визначення наскільки добре людина переносить навантаження, існують спеціалізовані тести, що проводяться в присутності медперсоналу. До таких тестів можна віднести стрес-тест, тест шестихвилинної ходьби, розмовний тест.

Розмовний тест:

  • Можливість співати під час пішої прогулянки говорить про повільному темпі ходьби.
  • Можливість спокійно говорити і йти – ознака оптимального вибору швидкості і ритму ходьби.
  • Неможливість розмови або переривання промови свідчить про те, що швидкість прогулянки слід зменшити.

Тест шестихвилинної ходьби:

По коридору з розмітками кожен метр, необхідно йти 6 хвилин. Якщо пацієнт зупиняється для відпочинку, витрачений час входить до 6 хвилин. Якщо пацієнт пройшов 150 метрів, то рекомендована дихальна гімнастика, від 150 до 300 метрів – помірні однотипні навантаження, 300-500 метрів – складні помірні навантаження.

Протипоказаннями до проведення тесту є:

  • Прогресуюча стенокардія.
  • Захворювання суглобів.
  • Інфаркт міокарда протягом останнього місяця.

Цей етап є проміжним ланкою між стаціонарним і амбулаторним. Необхідність його диктується необхідністю подальшого розширення рухового режиму, знайомства з велотренажером, біговою доріжкою, збільшення відстані, прохідного без будь-якого дискомфорту.

Реабілітація після інфаркту в стаціонарі можна проводити в умовах спеціалізованих кардіологічних стаціонарів. Перед направленням у санаторій, необхідно провести навантажувальні тести для визначення чутливості пацієнта до фізичного навантаження.

Санаторій

До проведення занять в санаторії необхідно ставитися з усією серйозністю.

Протипоказання до санаторному лікуванню:

  • Недостатність серцево-судинної системи ІІБ – III ступеня.
  • Фракція викиду менше 40 %.
  • Стенокардія ФК III-IV.
  • Важкі аритмії.
  • Ураження нирок при підвищеному тиску.
  • Часті гіпертонічні кризи.
  • Аневризма аорти.
  • ГПМК
  • Декомпенсація цукрового діабету.

Загальні протипоказання:

  • Гострі інфекційні процеси.
  • Психічні хвороби.
  • Гостра недостатність печінки та нирок.
  • Супутня патологія в стадії декомпенсації.

Фізичні вправи

При первинному огляді після надходження в санаторій, визначають рівень добре переноситься навантаження, якого вдалося досягти на етапі стаціонарного лікування в кардіологічному відділенні. У відповідності з цими даними визначається режим навантаження та реабілітація після інфаркту в санаторії: щадний, щадно-тренує і тренує.

В обов’язковому порядку проводиться повторна консультація фахівця з лікувальної фізкультури для ретельного підбору режиму занять і навантаження. Як і в стаціонарі, при навантаженні необхідно контролювати тиск, частоту скорочення серця і загальне самопочуття пацієнта. Проводяться індивідуальні та групові заняття, задіюються кардіотренажери, ходьба по сходах, скандинавська ходьба.

Лікування медикаментами

Обов’язковою умовою успішних відновлювальних заходів після інфаркту міокарда, є регулярний прийом лікарських засобів, підібраних в кардіологічному стаціонарі.

Психологічна адаптація

Роз’яснення необхідності постійного прийому препаратів і дотримання режиму харчування. Адаптація пацієнта в соціальній сфері проводиться за допомогою індивідуальних та групових консультацій лікаря-психотерапевта, який, при необхідності, призначає медикаментозну терапію для зменшення тривожності.

Проведення днів здоров’я і лекцій з агітації здорового способу життя, принципів елімінації чинників ризику. Ці заняття проходять з активною участю пацієнтів. У зв’язку з тим, що, в більшості випадків, інфаркт міокарда розвивається у пацієнтів з дислипидемией і підвищеним харчуванням, то доцільно проведення індивідуальної консультації дієтолога і навчання збалансованому раціональному підбору продуктів харчування.

Психологічна адаптація — важливий етап реабілітації після інфаркту

Фізіолікування

Після консультації лікаря-фізіотерапевта і відсутності протипоказань, додатковим лікуванням є фізіотерапія, для активації адаптаційних процесів, нормалізації тиску, поліпшенню стану судинної стінки і обмінних процесів організму.

Амбулаторний етап

Амбулаторна реабілітація після інфаркту характеризується нарощенням фізичного навантаження до максимально переносимої. Під час занять сам пацієнт повинен вважати частоту скорочень серця, яка повинна бути:

  • При помірному навантаженні 50-70% від максимально можливої.
  • При вираженій навантаженні 70-85%

Максимально можлива частота скорочення серця розраховується за різними формулами, одна з них була запропонована в 1994 році і виглядає так:

  • 205,8-(0,685×вік).

Однак, після виписки з реабілітаційного відділення або повернення з кардіологічного санаторію, необхідно знизити рівень навантаження на 20-25%, щоб вправи не сприяли посиленню стресу від повернення пацієнта в колишні умови самостійного існування без постійного контролю медперсоналу.

Реабілітація після інфаркту в домашніх умовах заснована на таких видах навантаження, як скандинавська ходьба, дозовані прогулянки, ходьба по сходах. Тривалість таких занять не повинна перевищувати 40 хвилин, але не бути менше півгодини. Оптимальна кратність занять становить 3 рази в тиждень, при гарній переносимості – 4-5 разів на тиждень.

Важливо розуміти, що після гіподинамії не можна переходити відразу до інтенсивних занять, навіть якщо вони добре переносяться. Починати слід з малих навантажень і поступово нарощувати ступінь активності.

Дозована ходьба

Це вид фізичного відновлення організму після серцевого інфаркту, який, при правильному підході, значно покращує якість життя пацієнта.

Важливим фактором у заняттях ходьбою є правильний вибір одягу, яка повинна бути по сезону, за розміром і зроблена з натуральних тканин.

Необхідно дотримуватися оптимальний питний режим, особливо це стосується занять в жарку пору року.

Для кращої переносимості навантаження влітку, рекомендується знижувати темп ходьби і час заняття. Взимку, при температурі -20°С не варто вправлятись на вулиці. Якщо є можливість відвідати спортивний зал, то в холодний зимовий період заняття можна проводити там, але не варто це робити всю зиму. Температура не нижче -15°С є комфортною для дозованої ходьби на вулиці, при відсутності супутніх важких хронічних захворювань дихальної системи.

Перед початком ходьби рекомендують короткочасний відпочинок 5 хвилин для вимірювання тиску і пульсу.

При 1,2,3 ступеня тяжкості за NYHA рекомендована швидкість ходьби становить максимально 120 кроків на хвилину, при 4 класі – 90 кроків у хвилину, на відстань не менше 2 кілометрів.

Для розвитку кращої загальної витривалості організму спочатку збільшують час ходьби, а потім темп.

Підйом по сходах

Цей вид навантаження можна проводити у трьох темпах: повільному – 1 щабель за 3 секунди, середньому – 1 щабель за 2 секунди і швидкому – 1 щабель за 1 секунду. Необхідно починати з повільного ритму і максимально можливої кількості поверхів, потім збільшувати кількість прольотів, а потім швидкість.

Контроль тиску і пульсу проводять також, як і при ходьбі.

Якщо в діагнозі значиться 1-2 клас тяжкості, то можна підніматися на 5 поверх і вище за умови гарної переносимості навантаження, якщо 3 клас – не вище третього поверху, а 4 клас тяжкості не передбачає підйом по сходах.

Вказівка норм зовсім не означає, що пацієнт з 1-2 класом тяжкості повинен відразу піднятися не менш, ніж на п’ятий поверх. Навіть в цьому випадку навантаження повинна збільшуватися поступово, важливо, щоб вона не супроводжувалася дискомфортом і, тим більше, болем, перебоями в роботі серця та іншими проявами неблагополуччя.

Ходьба по сходах, не повинна перевищувати 40 хвилин

Скандинавська ходьба

Популярним став цей вид фізнагрузкі, завдяки максимальній кількості задіяних груп м’язів і суглобів.

Важливим елементом цих занять є підбір оптимальної довжини палиць, яка повинна становити відстань від підлоги до ліктів або може бути розрахована за формулою:

  • зростання в см×0,7+5 см.

Починати слід з 10-хвилинної ходьби, поступово збільшуючи тривалість до півгодини.

Відновлення сексуальної функції

З кожним роком інфаркт міокарда все частіше вражає людей не тільки похилого віку, а й молодих. У зв’язку з цим, стає гострим питання про можливу сексуальної активності людини.

Якщо інфаркт міокарда не спричинив за собою розвиток ускладнень та відновлення активності організму проходить сприятливо, то відновлення статевого життя можливе через 4 тижні після нападу.

Відновлення потягу до статевого партнера є непрямою ознакою готовності до сексуальної активності:

  • Навантаження під час статевого акту можна зіставити з підйомом на поверх (два сходових прольоту) за 10 секунд.
  • Якщо під час навантаження виникають напади стенокардії, то перед статевим актом слід прийняти нітрогліцерин.

Відновлення психологічної рівноваги

Враховуючи тяжкість патології і страх смерті, у 50% пацієнтів виникають тривожні стани різного ступеня вираженості. Майже у 30% пацієнтів вони зберігаються після виписки із стаціонару і переростають у депресію.

З цієї причини, крім консультацій психотерапевта на етапі стаціонарного лікування в реабілітаційних клініках, призначаються антидепресанти. Згідно з дослідженнями, ці препарати покращують не тільки психологічний стан пацієнта, але й адекватне сприйняття тривалої медикаментозної терапії, що покращує прогноз хвороби серця.

Психологічна підтримка необхідна таким пацієнтам через усунення дії факторів ризику, наприклад, припинення куріння, вживання алкоголю, дотримання дієти.

Також Вам буде цікаво:

Leave a Comment