Зміст:
- Що це таке
- Як визначається
- Розшифровка і позначення
- Резус-конфлікт і його причини
- Ризик для жінок
- Профілактика
Наука про переливання крові отримала назву трансфузіології. Багато століть лікарі намагалися лікувати людей за допомогою заміни крові. Вважалося, що цим способом людині можна повернути здоров’я, молодість. Іноді вдавалося поліпшити стан пацієнта, але частіше вони гинули.
Система груп крові АВ0-антигенів була відкрита і прийнята докторами тільки в 1900 році. Що таке резус-фактор у той час не знали, але здогадувалися, що при переливанні крові важливо перевіряти не тільки групову сумісність, але й індивідуальну.
Що це таке
Тільки в 1940 році вдалося отримати особливу сироватку з крові кролів, яким попередньо вводили еритроцити мавпи макаки – резус. Як показали дослідники, вона викликала аглютинацію (склеювання) еритроцитів у 85% випадків з’єднання з кров’ю різних людей. Так сироватку стали іменувати резус-позитивною у зв’язку з присутністю в ній певного фактора, названого резус-фактором.
В подальшому було встановлено, що резус-фактор — це особливий білок, розташований на клітинній оболонці еритроцитів, що володіє антигенними властивостями. Резус-фактор крові є у 85% європейців, у 99% жителів Індії і азіатських країн. Ті люди, які не мають цього білка, називаються резус-негативними.
Цікаво, що позитивний і негативний резус-фактор залежить від географічного проживання людини і народності: якщо серед білошкірих європейців в середньому 15% не мають резус-фактора, то баски, народність в Іспанії, в 1/3 дають негативний результат реакції. Чорношкіре населення планети володіє значно меншим показником, близько 7% не мають цього білка.
Що це означає для народності поки неясно. Басков вивчають навіть уфологи, підозрюючи в них нащадків переселенців з інших планет. Встановлений факт, що люди з негативним резусом більш схильні до незвичайним здібностям.
До теперішнього часу назвою пов’язані 50 білкових утворень. Найважливішими вважаються фактори D, C, c, E і e. Використовуються терміни «негативний резус-фактор» і «позитивний резус-фактор». Вони мають на увазі тільки D антиген.
Як визначається резус-фактор
Резус-фактор можна визначити лабораторним способом у венозній крові. Основні показання до проведення аналізу:
У донорів обов’язково визначають резус-фактор
- донорство;
- майбутнє хірургічне втручання;
- перед переливанням крові;
- планована вагітність.
Резус-фактор і група крові в обов’язковому порядку зазначаються на жетонах військовослужбовців, що беруть участь в бойових діях. Це необхідно, щоб у разі необхідності термінового переливання не витрачати часу на лабораторні аналізи.
Вважається, що показник передається на генетичному рівні й не може змінитися протягом життя. Але з успіхами в трансплантації органів і тканин отримані поки кілька випадків у світі, коли відбулася зміна резусу крові на донорський.
Визначення резус-приналежності проводиться зі стандартними сироватками двох типів (для контролю). На чашку Петрі капають по великій краплі сироваток в різні місця, потім поруч наносять по краплі досліджуваної крові і перемішують обережно скляними паличками. На 10 хвилин чашка ставиться на водяну баню.
Результати визначення групи та резусу, видно склеювання еритроцитів під 2-4 чашках
Потім читається результат: якщо в обох краплях видно пластівці еритроцитів, значить безсумнівно видається позитивний за резусом аналіз. Але, якщо виникають сумніви або склеювання еритроцитів видно тільки в одній краплі, результат не може вважатися остаточним. Аналіз повторюється з додатковими серіями сироваток або іншим методом.
Позначення в розшифровці аналізу крові
Прийнято наявність або відсутність резус-фактора позначати знаками “плюс” ( + ) і мінус (-). Можливі результати в поєднанні з групою крові в системі АВ0 показує таблиця:
Групи кровиОбозначение з урахуванням наявності D антигенаОбозначение з урахуванням відсутності D антигенапервая (0)0 Rh+0 Rh-друга (A)Rh+А Rh-третя (B)Rh+Rh-четверта (АВ)АВ Rh+АВ Rh-
У стаціонарі проведений аналіз обов’язково вказується на титульній сторінці історії хвороби. Донорам за бажанням відомості про групу та резус-факторі вносяться в паспорт.
Резус-конфлікт і його причини
Резус-конфліктом називають захисну реакцію резус-негативного організму на введення при переливанні Rh+ крові. Такий же процес спостерігається при вагітності Rh – жінок, якщо плід набуває татів позитивний резус.
При цьому в крові формуються антитіла, які готові знищувати чужорідний агент.
Також можете прочитати:
Чому бувають підвищені еритроцити у дитини?
При переливанні крові перевіряється не тільки групова та резусная сумісність, але й індивідуальна. Лікарі знають, що існує «дефіцитна» унікальна група крові, яку можна переливати всім. Це перша 0 Rh-. Донори з такою кров’ю стоять на особливому обліку на станції переливання крові. Їм пропонується здавати кров для «банку» на випадок екстреної ситуації.
Відсутність резус-фактора не розглядається як хвороба. Цей стан враховується тільки протягом вагітності Rh – жінок. Акушери гінекологи в обов’язковому порядку направляють майбутніх батьків на аналіз. Можливі варіанти:
- якщо батько дитини має також негативну D антигену кров — побоюватися немає причини, конфлікту не буде;
- батько має на відміну від матері позитивну по резусом кров — потрібно чекати імунної відповіді з боку материнського організму на плід, який прийняв «татову» сторону;
- резус конфлікту не буде, якщо плід візьме собі «мамину» спадковість.
Максимальний ризик для жінок
Найбільш небезпечною вважається друга і наступні вагітності. Тому що в організмі матері вже є антитіла до резус-фактору, і вони починають знищувати плід з моменту зачаття. Особлива настороженість повинна бути у жінок після абортів. Незважаючи на відсутність пологів, у них в крові накопичується достатньо антитіл для розвитку конфліктної ситуації.
У плода рівні можливості придбати «татів» або «мамин» резус
При першій вагітності імунна система спрацьовує до кінця терміну, що виражається в розвитку гемолітичної жовтяниці у новонародженого, еритробластозу (захворювання, пов’язані з ураженням еритроцитів дитини). Антитіла матері проходять через плаценту і порушують роботу печінки, селезінки, головного мозку. У малюків можливі наслідки недокрів’я в порушення розвитку мовлення, слуху.
Заходи профілактики резус-конфлікту
Сучасна медицина навчилася справлятися з проблемою несумісності з резусом. Для резус-негативної жінки рекомендується обов’язково зберегти першу вагітність. Вона в будь-якому випадку буде більш сприятливою для плода.
Оскільки заздалегідь передбачити, який резус візьме плід не можна, то жінку найбільш інтенсивно обстежують на антитіла. За їх наростання судять про позитивний резус дитини.
До восьми місячного строку аналіз проводиться щомісяця, потім двічі на місяць, а з 36-го тижня кожні 7 днів. Для профілактики можливого конфлікту вводиться спеціальний антирезусний імуноглобулін, який містить особливі антитіла для зв’язування антитіл матері.
Його вводять профілактично резус-негативним жінкам у перші 72 години після переривання і на тлі вагітності. Проведення медичних абортів акушери рекомендують при терміні до сьомого тижня. Саме з восьмого тижня починають вироблятися антитіла.
Своєчасне визначення резус-фактора дозволяє запобігти патологію в пологах, зберегти здорових дітей. Мільйони життів рятують препарати крові, що застосовуються у відповідності з групою і резусом. Людям без цього фактора не слід сумувати, навпаки, очікуйте проявів незвичайних здібностей, підвищеної геніальності.