Зрілі еритроцитарні форми клітин циркулюють у кровоносному руслі протягом 4 місяців, після чого вони старіють і піддаються процесам гемолізу в селезінці і печінці. Підтримання кількості еритроцитів в організмі-на постійному рівні відбувається завдяки гуморальним механізмів регуляції, тому дуже важливо шукати причини розвитку стану, коли у людини підвищені еритроцити в крові.
Загальні уявлення
До форменим клітин крові, крім еритроцитів, відносяться також і лейкоцитарні і тромбоцитарные клітини, але вміст червоних кров’яних тілець переважає над ними всіма і становить понад 90% від загальної концентрації. На клітинних мембранах еритроцитів присутній специфічний білок, що містить іони заліза, — гемоглобін. Тому зміна цих показників в результатах лабораторного дослідження крові відбувається паралельно.
Зміна концентрації рівня еритроцитів може бути обумовлено різними факторами. До її збільшення може призвести переважання процесів синтезу нових клітин над утилізацією. А причиною передчасної загибелі даних формених елементів може стати порушення ліпідного складу крові, в результаті якого відбувається деформація зрілих еритроцитів.
Характеристики еритроцитів
Функції
Функції еритроцитів, покладений на червоні кров’яні тільця — здійснення транспорту кисню від легенів до периферичних відділах людського організму, що стає можливим завдяки присутності на їх поверхні гемоглобіну.
Але паралельно з кисневим постачанням всіх клітин еритроцити виконують дві функції:
Нормальні показники
Для визначення концентрації червоних клітин проводиться їх кількісний підрахунок при клінічному дослідженні проб крові, забір яких здійснюється в ранковий час, коли обстежуваний людина ще нічого не їв. Дотримання цих рекомендацій має велике значення, оскільки вміст еритроцитів в судинному руслі може змінюватися під впливом різних зовнішніх факторів.
Межі норми кількості еритроцитів залежать від вікової категорії обстежуваного, а також його статевої приналежності. На даний показник впливає навіть кліматичний пояс, в якому проживає людина.
У дитячому віці вміст еритроцитів у крові змінюється досить часто:
- при народженні– 4,3-7,6*1012/літр;
- 1 місяць– 3,8-5,6*1012/літр;
- півроку– 3,5-4,8*1012/літр;
- 1 рік– 3,6-4,9*1012/літр;
- до 13-14 років– 3,5-4,7*1012/літр.
Після того, як дитина досягає підліткового періоду, лабораторні норми еритроцитів у дитини порівнюються з показниками у дорослих– 3,6-5,1*1012/літр.
Що може вплинути на зміну концентрації клітин
Умовно причини низьких і високих еритроцитів, що провокують зрушення в еритроцитарних показниках, можна розділити на фізіологічні і патологічні:
- активація синтезу нових клітин в органах кровотворення в період новонародженості. У цей час у дитини відбувається пристосування до умов життя поза материнським організмом. Характерною ознакою цього періоду служить посилене руйнування в судинному руслі малюка еритроцитів матері та поступове заміщення їх власними форменими елементами. Процеси гемолізу носять настільки інтенсивний характер, що дитячий організм не встигає евакуювати продукти розпаду, що призводить до накопичення в кровоносному руслі у нього білірубіну, в результаті чого шкірні покриви дитини набувають жовтуватий відтінок;
- підлогу обстежуваної людини визначає розходження у визначенні змісту червоних клітин: у порівнянні з жінками у чоловіків концентрація еритроцитів варіює в межах 4,0-5,1*1012/літр. У представниць прекрасної статі цей показник дещо нижче– 3,7-4,7*1012/літр;
- фізіологічним є зниження концентрації еритроцитів у кровоносному руслі вагітних. Це пов’язано з природним збільшенням витрати заліза в організмі майбутньої матусі.
При вагітності, граничне підвищення еритроцитів, є нормальним фізичним станом
Провокують збільшення числа еритроцитів у крові фактори однакові у всіх дорослих, тому необхідно провести поглиблене обстеження, щоб встановити причини, чому підвищені еритроцити в крові у жінок.
Еритроцитоз
Еритроцитоз (це підвищення концентрації червоних клітин в крові) може бути спровокована такими фізіологічними причинами:
- наявність тривалих за часом психоемоційних або фізичних перевантажень у обстежуваного. В цьому випадку відбувається запуск пристосувальних механізмів, що дозволяє людині нормально переносити змінилися зовнішні умови. При усуненні несприятливого фактора показники еритроцитів приходять в норму;
- у людей, що зазнають постійних дефіцит кисню, активізуються процеси синтезу нових еритроцитарних клітин, що призводить до виявлення їх підвищеного числа в аналізах крові. Це характерно для мешканців високогірних районів, а також людей, що професійно займаються гірським альпінізмом. У цьому випадку при обстеженні людини в крові підвищені і еритроцити, гемоглобін.
До числа небезпечних зовнішніх причин эритроцитоза відносяться шкідливі фактори виробництва, коли у людини збільшення концентрації еритроцитів у крові відбувається внаслідок хронічних інтоксикацій організму шкідливими речовинами, що містяться в токсичних випарах (робота на хімічних виробництвах).
Інтоксикація шкідливими речовинами призводить до патологічного підвищення еритроцитів
Патологічні фактори підвищення
При розвитку патологічного стану в організмі людини, одним з його проявів може стати еритроцитоз.
При цьому розрізняють два види эритроцитоза:
Якщо при клінічному дослідженні крові виявлено зростання вмісту червоних кров’яних тілець, при цьому зовнішніх причин для цього стану не визначається, це означає, що у дорослої людини розвивається певний патологічний процес в організмі. В даній ситуації пацієнт повинен пройти більш детальне обстеження.
При первинних формах розвитку эритроцитоза у більшості випадків фахівці діагностують онкологічні поразки органів кровотворення – эритремию.
Вторинні форми эритроцитоза формуються в результаті:
- розвитку вад серцевого м’яза;
- захворювань легень, які мають хронічний перебіг;
- генетично зумовленого порушення провадження гемоглобіну;
- онкологічних процесів, які розвиваються в різних внутрішніх органах (нирки, головний мозок, ендокринна система).
Своєчасне проведення поглибленого обстеження та специфічного лікування, коли підвищені еритроцити в крові, що дозволяє не допустити розвиток важких ускладнень, зумовлених хронічним кисневим голодуванням клітин і тканин організму пацієнта.