Зміст:
- Навіщо беруть кров з вени
- Як підготуватися до процедури
- Як проводять забір біоматеріалу
- Методика забору венозної крові
У сучасній медицині з високим розвитком технологічних процесів діагностики вагому роль відіграє лабораторний метод обстеження пацієнтів. Показники внутрішнього середовища організму володіють високим ступенем точності, інформативності, об’єктивності, допомагають ефективно виявляти захворювання та контролювати проведене лікування. Для призначення лабораторних аналізів роблять забір крові з вени, яку піддають вивчення на вміст клітинного, біохімічного, гормонального, імунологічного складу.
Навіщо беруть кров з вени?
В останні роки сучасні лабораторії для дослідження застосовують тільки венозну кров. Раніше для деяких аналізів використовували капілярну кров з безіменного пальця, наприклад, у разі загального аналізу крові. При такому методі забору біоматеріалу часто утворювалися мікротромби, які утруднювали підрахунок досліджуваних показників.
Забір венозної крові за допомогою вакуумних систем
Взяття крові з вени дає вичерпну інформацію про стан здоров’я і дозволяє призначити необхідні методи інструментального обстеження для уточнення діагнозу. Найбільш часто проводяться клінічні методи, які виявляють характер патологічного процесу, дозволяють коригувати терапію захворювання, а також застосовуються для проведення скринінгових та профілактичних оглядів.
- Загальний аналіз крові виявляє клітинний склад крові та ШОЕ. Призначається для діагностики запальних хвороб, інфекцій, патології крові. Відноситься до обов’язкового методу обстеження під час щорічних медичних оглядів.
- Біохімія крові визначає основні біологічні показники (глюкоза, білки, електроліти, ферменти, ліпіди) і вказує на патологію печінки, серця, судин, розвиток онкології.
- Гормональний фон вивчає рівень гормонів і функцію ендокринної, травної системи, обміну речовин.
- Імунологічний статус з’ясовує стан клітинного і гуморального імунітету, розвиток алергічних реакцій.
Здавати кров з вени потрібно при діагностиці будь-якого захворювання. Лабораторні аналізи відносяться до безпечним і безболісним методів виявлення патологічного процесу в організмі.
Як підготуватися до процедури?
Алгоритм взяття крові вимагає спеціальної підготовки до заходу. На достовірність результатів аналізів впливають наступні фактори:
- час забору біологічної рідини;
- прийом їжі, характер продуктів у раціоні;
- вживання алкогольних напоїв, паління;
- прийом медикаментів;
- фізіопроцедури;
- інтенсивні фізичні навантаження;
- стресові ситуації;
- інструментальні методи діагностики (МРТ, УЗД, рентген);
- циклічні зміни в організмі жінки (мензіс).
Перед взяттям крові з вени слід дотримуватися загальних правил, які підвищать ефективність дослідження і зведуть до мінімуму небезпеку отримання помилкових результатів.
Повторне дослідження крові для контролю показників в динаміці слід проводити в однакових умовах (час, харчовий режим) і в одній лабораторії, так як алгоритм забору крові, методика вивчення та референсні значення (норми) можуть значно відрізнятися в різних медичних установах.
Як проводять забір біоматеріалу?
Від техніки забору венозної крові залежить достовірність результатів аналізу, що впливає на постановку правильного діагнозу, проведення адекватного лікування, відновлення здоров’я. Правильна венепункція попереджає розвиток ускладнень, які можуть виникнути при порушенні методики. Найбільш часто зустрічається наскрізний прокол судини з утворенням гематоми (крововиливи) в оточуючих тканинах. Нехтування правилами антисептики призводить до запалення вени (флебиту) і розвитку загального зараження організму (сепсису).
Вакуумні пробірки маркуються кольоровими кришками для різних видів лабораторних досліджень
Для отримання біоматеріалу призначена голка, одноразовий шприц або вакуумна система. Голку застосовують для прямого виливу крові в пробірку. Такий метод втрачає свою популярність за незручності використання, високій ймовірності контакту крові з навколишніми предметами і руками медперсоналу. Забір крові в одноразовий шприц часто застосовують у маніпуляційних кабінетах медичних установ. Недолік цієї методики полягає в необхідності додаткового інструментарію (пробірки, тест-системи) і частого гемолізу крові під час процедури.
Сучасні діагностичні центри використовують інноваційні вакуумні системи для взяття венозної крові, які складаються з пробірки з вакуумом і хімічним реактивом всередині, тонкої голки і перехідника (утримувача). Вони міцні, мають кольорове кодування кришок для різних видів аналізів, повністю виключають контакт біоматеріалу з руками медперсоналу, не вимагають використання додаткового інструментарію. Здавати кров таким методом не боляче, безпечно. Можливість отримання помилкових результатів дослідження з-за контакту біоматеріалу з зовнішнім середовищем мінімальна.
Методика забору венозної крові
Техніка взяття венозної крові вимагає дотримання умов суворої стерильності і виконання певної послідовності дій.
Рекомендуємо почитати:
Підготовка перед здачею крові на цукор
Підшкірний крововилив при порушенні правил венепункції
При заборі крові для дослідження новонародженої дитини часто не вдається пункту вати ліктьову вену за фізіологічних особливостей. Тому для лабораторних аналізів використовують вени на голові (в області тім’ячка), кисті, передпліччя, гомілки.
Промарковані пробірки поміщають у спеціальний контейнер і відправляють у лабораторію. Для отримання результатів дослідження зазвичай досить доби. У деяких випадках обстеження необхідно провести терміново, для вибору тактики лікування при загрозливих для життя станах. При цьому аналіз проводять за кілька годин, а на бланку напрямку ставлять позначку «cito!».
У разі недотримання правил забору крові для дослідження можуть виникати інфекційно-запальні ускладнення. Такий стан супроводжується болем в руці, підвищенням температури тіла, почервоніння в місці пункції судини. Порушення в загальному стані і місцеві зміни в області проколу вени вимагають консультації з лікарем і призначення відповідного лікування.
Взяття крові з периферичної вени для лабораторного обстеження простий, але інформативний метод діагностики. Він вимагає суворого дотримання правил підготовки до дослідження, забору біологічного рідини, транспортування. Такий підхід забезпечує ефективність виявлення захворювання та проведеної терапії, виключає отримання помилкових результатів аналізу та розвиток ускладнень після процедури.