У числі найбільш частих хвороб гайморит користується особливою популярністю. І не тільки тому, що часто зустрічається, скільки тому, що методів для його терапії існує дуже немало.
Народних практик дещо більше, ніж методів, які пропонує традиційна медицина. Не всі вони можуть називатися «древніми» практиками, дійсно народними.
Іноді ті засоби, до яких вдаються, лікуючи своїх чад, викликають, щонайменше, сумніви. Саме про лікування «на дому» ми сьогодні і поговоримо.
Зміст:
- 1 Головні особливості хвороби
- 2 Шкоду народних методів
- 3 Корисні народні методи
- 4 Думка експертів
- 5 Терапія гаймориту
Головні особливості хвороби
Запальні процеси в гайморової (верхньощелепної) придаткових пазух носа називають гайморитом. Ця недуга дуже небезпечний. Він виникає, як ускладнення до деяких хвороб.
Такими є:
- грип
- гострий нежить
- скарлатина
- кір
- інші інфекційні захворювання.
Бувають випадки, вельми рідкісні, коли гайморит є наслідком непрофесійних дій стоматолога, особливо при пломбуванні зубів і т. п. Також певні захворювання зубів можуть призвести до даної хвороби.
Ознаками гаймориту є відчуття тиску в запальної пазусі, виличної частини або чола, головний біль, біль і неприємні відчуття в носі (особливо проявляється ближче до вечора), постійний нежить, закладеність носа, загальне нездужання, підвищення температури.
Поширеність гаймориту призвела до того, що його намагаються лікувати «на дому», використовуючи сучасні лікувальні засоби, так і народні методи.
Останні, природно, дають певний результат, іноді є дуже ефективним засобом.
Правильне використання секретів народної медицини передбачає певне про них знання, чим можуть похвалитися далеко не всі.
Шкода народних методів
Лікування народними методами передбачає в більшості випадків більш довгий курс їх застосування. До того ж повинна існувати певна дозування,
Лікування народними методами передбачає в більшості випадків більш довгий курс їх застосування
регулярність, систематичність. У побутових умовах дотримуватися певного графіка буває важко. Буває, що деякі практики і зовсім застосовують неправильно. Шкода від такого «лікування» може бути дуже важким.
«Народні рецепти» дуже часто не мають жодної прив’язки до народних методів лікування. Важко сказати, де деякі з них вигадують і при яких обставинах. Наприклад: вважається, що при гаймориті варто натерти ніс в області хворого місця часником. Після такої процедури близько півгодини рекомендується соком з кореня лопуха, змішаним з березовим вугіллям, втирати у хворе місце.
Але, в так званій, «бабусиної аптечці» знайдуться методи і більш екстремальні. Інший засіб: рівні частини меду, вершкового масла, молока, горілки і (!) господарського мила (попередньо потертого на терці) перемішують і розігрівають до такої міри, поки вони не розчиняться. Таку суміш намазують на ватні тампони і поміщають в ніздрі. «Сеанс» триває 15 хвилин. Відчуття не критичні, але дуже болючі. По-перше, відчувається сильне печіння, людина починає чхати, притому з частими виділеннями.
Якщо дані методи не допомагають, і стан на грані відчаю, існує ще один, крайній метод. В ніс слід капати (конкретної дозування, як виявилося, просто не існує) мед з соком алое. При цьому необхідно ще щось засуджувати, але думаю, з цими прикладами вже вистачить.
Насправді гайморит напевно перебуває в лідерах серед хвороб, які відчайдушно намагаються вилікувати «на дому». «Продукування» все нових і нових методик має тенденцію до збільшення їх небезпеки для здоров’я людини. Гайморит не та хвороба, з якої можна «жартувати» таким чином. Адже ускладнення ведуть до того, що запалення може поширитися на мозок.
Певні ризики у лікуванні гаймориту вдома пов’язані з тим, що хвороба незаперечно частіше зустрічається саме у дітей. Ситуація така, що більше важко хворобу переносять діти молодшого віку. Та й ознаки дають про себе знати набагато більш чітко.
Корисні народні методи
Слід відрізняти лікування «на дому» домашніми методами і методами народної медицини. Останні завжди відрізнялися ефективністю, якщо, звичайно, пацієнт дотримувався необхідної систематичності і дозувань.
Дуже популярним є метод лікування гаймориту настоянкою прополісу. Якщо все зробити правильно, то можна успішно вилікувати хворобу і уникнути проколів.
Суть методу: вату, намотану на палички, макаємо в прополисной настоянці, а потім опускаємо в стерилізоване соняшникову олію. Потім вставляємо в ніс. Процедуру варто повторювати 3-4 рази в день за півгодини на сеанс.
Крім того, використовувати масло евкаліпта і туї для змазування слизової оболонки носа на ніч.
Також для закапування на ніч варто вдаватися до меду. Дана практика провокує рясно видалення гною. Воно відбувається вранці. З часом гайморит зникне.
Інший метод – лікування цибулею. Знадобиться всього четвертинка лука. Її дрібно нарізаємо і завертываем в марлю. По черзі прикладаємо на вдиху утворився
З наукової точки зору будь-промивання носа є насильницьким запровадженням певного потоку рідини під тиском
мішечок з цибулею до кожної ніздрі. Спочатку відчувається певна печіння в носі. Застосовувати коштує 3-4 рази на добу. Також слід масажувати гайморові пазохи і перенісся. Це посилює відходження накопичився за багато років гною. Результат прийде на десятий день. Ніс повністю очиститься. Цибулю, деякою мірою, дезінфікує його, бо рецидивів чекати не доводиться.
Вищеописані методи взяті з реального життя. Вони дійсно допомогли людям, страждаючим від гаймориту. Наскільки вони підійдуть і вам сказати складно.
Думка експертів
В цілому відомі медичні експерти і лікарі в області оториноларингології не радять займатися в домашніх умовах лікуванням гаймориту. В більшості випадків зустрічається ексудативна (гнійна) форма при гострому гаймориті. Використовувати для її лікування тепло, коли є в замкнутій порожнині гнійний ексудат, це велика помилка, яка може призвести до дуже тяжких наслідків, навіть до кінця не відомим.
З наукової точки зору будь-промивання носа є насильницьким запровадженням певного потоку рідини під тиском. У цей час діяльність епітелію повністю паралізується. Результат буде залежати і від регулярності застосувань «рідин», і від її обсягу.
Подібні домашні практики можуть мати результатом облисіння миготливого епітелію. Подібні порушення потім створюють певні проблеми з евакуацією з навколоносових пазух гнійного вмісту. Тобто, якщо «домашні ” методи», не допоможуть, люди звертаються до лікарів. Останні виявляють, що лікування відчутно ускладнено через використання незрозумілих рідин.
Терапія гаймориту
З гайморитом жартувати не можна. Але насправді хвороба не така вже страшна. Слід мати на увазі, що дане запалення знаходиться поблизу головного мозку, що
Правильне використання секретів народної медицини передбачає певне знання про них
вже небезпечно. Ті, хто боятися нанести візит лікаря, посилаються на пункцію – лікування проколом. Але дана форма терапії вже давно застаревшая. До неї, правда, вдаються, але дуже рідко і у надзвичайних випадках.
У лікуванні гаймориту найбільш важливе завдання полягає в евакуації з пазухи гною. Потім пазуху промивають (як і порожнина носа). З цією метою використовують препарати протимікробної та протизапальної властивості. Іноді має сенс вдаватися до засобів, які блокують ріст мікробів. Паралельно необхідно подбає про підтримку імунітету. Це допоможе уникнути рецидиву.
Існує певний перелік терапевтичних прийомів, які використовують при лікуванні гаймориту.
Недугу лікують з допомогою:
- судинозвужувальних засобів, крапель
- антибіотиків
- методу «зозуля»
- синус-евакуації катетером «ЯМИК»
- пункції
- мікрохірургічної операції.
Зазначимо, що більш широке застосування антибіотиків знизило потребу у використанні пункції.
Гайморит – вельми поширена і неприємна хвороба – багато десятиліть провокує дискусії щодо методів і форм терапії. Рішення, лікується вдома або піти до лікаря, завжди залишається за пацієнтом.
Якщо ви вирішили вдатися до народних методів медицини, пам’ятайте, що не всі вони дійсно «народні». З іншого боку вони часом досить складні, а тому спочатку гарненько в них розберіться. Якщо у вас на це немає часу, звертайтесь без вагань до лікаря. Це на сьогодні найбільш безпечний варіант.
Дивіться відеоролик про лікування гаймориту народними способами: