Зміст:
- Коли потрібно дослідження мозкового кровообігу
- Коли призначають рєоенцефалографію?
- Використання ультразвуку в діагностиці
- Магнітно-резонансна томографія
- Магнітно-резонансна ангіографія
- Метод комп’ютерної томографії
- Комп’ютерна ангіографія
- Чи існують альтернативні методи діагностики?
Своєчасний правильний діагноз судинної патології головного мозку дозволяє запобігти небезпечні наслідки для життя пацієнта. З кожним роком впроваджуються нові методи діагностики, використовується інформативне обладнання. У зв’язку з високою вартістю апаратів не всі відомі способи доступні поліклінікам. Найбільш точні результати одержують в спеціалізованих діагностичних центрах і відділеннях.
Найцінніша інформація від досліджень дозволяє скласти думку про наступне:
- прохідності шляхів доставки крові до головного мозку за основним артеріях;
- стані внутрішньомозкового кровообігу;
- ступеня порушення метаболізму в тканинах мозку.
Уважний опитування пацієнта, з’ясування причин захворювання, спадкових факторів дозволяють лікарю зорієнтуватися, скласти схему обстеження і порекомендувати потрібний метод. Розглянемо найбільш популярні способи дослідження мозкового кровообігу.
Коли потрібно дослідження мозкового кровообігу
Обстеження судин головного мозку призначається при різних клінічних проявах та симптомах. Важливо виключити роль порушення мозкового кровообігу захворювання пацієнта. Направити на цільове дослідження лікар може при таких станах:
А ще радимо прочитати:
Розшифровка РЕГ судин головного мозку
- скарги на часті неясні головні болі;
- напади запаморочення, непритомні стани;
- різні порушення слуху;
- зниження та обмеження полів зору;
- безсоння;
- зниження пам’яті, неможливість навчання у дітей і дорослих;
- порушення здоров’я при зміні погоди (виражена метеочутливість);
- перенесені черепно-мозкові травми (для діагностики струсу і забиття мозку);
- перенесене гостре порушення мозкового кровообігу;
- підозра на енцефалопатію;
- підвищення або зниження артеріального тиску;
- атеросклероз судин головного мозку;
- вегетосудинна дистонія;
- симптоми остеохондрозу шийного відділу хребта;
- підозра на синдром хребетної артерії;
- мігрень;
- ангіопатія судин на тлі цукрового діабету.
Також при необхідності обстеження близьких родичів для виявлення ускладненої спадковості і об’єктивної оцінки результативності проведеного лікування.
Коли призначають рєоенцефалографію?
Рэоэнцефалография (РЕГ) проводиться в кабінеті функціональної діагностики поліклініки. Метод заснований на реєстрації опору різних тканин мозку при утворенні електричного потенціалу з електродів. Запис ведеться по ходу дослідження на стрічку, а потім розшифровується лікарем.
Спосіб накладання електродів при РЕГ зовнішньої сонної артерії
На голову надягають електроди і пристібаються гумовою стрічкою. Оскільки кров у судинах є електролітом, то вона дає опір. В залежності від швидкості наповнення (зміни опору) роблять висновки про таких показниках:
- тонус судин;
- ступінь кровонаповнення різних часток мозку;
- швидкість кровотоку всередині артерій;
- в’язкість крові;
- розвиток мережі колатерального кровообігу.
Можливості методу не дозволяють візуально визначити патологію судини. Але виявлення порушень функції істотно допомагає в діагностиці на ранніх етапах захворювань. Простота методу дозволяє використовувати його навіть в пологах при підозрі на патологію мозку у плода.
Пацієнту перед процедурою необхідно заспокоїтися, виспатися, не слід приймати міцний чай або каву, курити. Лікар може відмінити деякі лікарські препарати, що впливають на тонус судин.
Протипоказання стосуються лише шкірних захворювань на голові, оскільки електроди можна накладати лише на непошкоджений шкірний покрив.
Існують різні варіанти накладання електродів в залежності від передбачуваної локалізації патології:
- дослідження області зовнішньої сонної артерії вимагає закріплення електродів в надбровном ділянці і спереду від вуха;
- при перевірці внутрішньої сонної артерії — на переніссі і за вухом;
- функціональний стан хребетних артерій вивчається при фіксації електродів за вухом і на потиличних горбах.
Лікар може призначити навантажувальні проби з:
- Нітрогліцерином (якщо у пацієнта немає непереносимості, глаукоми, схильності до гіпотонії);
- поворотом або нахилом голови (при синдромі хребетної артерії);
- посиленим частим диханням, затримкою;
- фізичним навантаженням.
РЕГ записується до і після проби, результати порівнюються.
Використання ультразвуку в діагностиці
Фізична основа ультразвукових методів полягає в ефекті відображення звукової хвилі від перешкоди, яких є тканини організму. Органи, судини, ділянки мозкового речовини мають свою щільність у здорової людини. Цей показник змінюється патологічними порушеннями. Відповідно, реєструються різні сигнали від зворотної хвилі.
Спосіб застосовується для вивчення будь-яких судин, не потребує накладення електродів. Широко використовується для дослідження шляхів кровопостачання мозку, судин голови та шиї.
Ехоенцефалографія (ЭхоЭГ) відноситься до простих методик. Осциллоскоп збирає і фіксує відображені ультразвукові хвилі, їх можна побачити на моніторі в режимі online. Значення приділяється діагностиці зміщення мозкових структур, його ступеня при пухлинах, травми мозку. Процедура відрізняється простотою, не вимагає тривалої підготовки фахівця. Може проводитися нейрохірургами в екстреному порядку.
Допплерографический метод дозволяє вивчити великі судини брахиоцефального стовбура
Найбільш перспективним і інформативним методом є доплерографія. Тут застосовується не тільки вивчення відбитого сигналу, але і швидкість поширення хвилі. Можливості методу значно ширше, ніж у РЕГ. Виведення показників на комп’ютер дозволяє:
- візуалізувати анатомічна будова і спрямованість посудини;
- розглянути локальну деформацію контурів, що необхідно в діагностиці розшарування аорти, аневризм артерій головного мозку;
- виявити звуження судини і визначити його ступінь;
- виявити причини непрохідності (тромби, емболи, атеросклеротичні бляшки);
- вивчити розвиненість колатеральною (допоміжної) мережі;
- виявити патологію в тканинах, що оточують посудину (здавлення поперечними відростками хребців при вираженому остеохондрозі, локальний набряк при васкулітах).
Можливості транскраніальної допплерографії дозволяють вивчити стан артерій середнього і дрібного калібру.
Всі показники фіксуються на моніторі, при необхідності з тривимірним виведенням досліджуваного об’єкта, зображення в кольорі. Розшифровка не займає багато часу.
Магнітно-резонансна томографія
В обладнанні для магнітно-резонансного впливу використовується принцип приміщення тіла пацієнта в магнітне поле і впливу радіочастотних імпульсів. Так само, як при УЗД дослідженні, вони по-різному відбиваються від внутрішніх органів, тканин, судин. За можливостями діагностики не поступається допплерографії.
Призначається при підозрі на такі патології:
- порушення прохідності у дрібних судинах і артеріях середнього калібру мозку;
- аневризма судин;
- зміна структури та вроджені вади судинного пучка в області шиї;
- гематома в різних ділянках мозку.
Методика дає достовірну інформацію про локалізацію атеросклеротичних бляшок, про ступінь звуження артеріального русла, розвитку колатералей.
Перебуваючи в камері, пацієнт спілкується з персоналом за спеціальною зв’язку, є можливість повідомити про погіршення стану
Магнітно-резонансна ангіографія
Методика розглядається як різновид томографії. На відміну від звичайній ангіографії з введенням контрастної речовини не вимагає пункції артерії. Дозволяє:
- побудувати судинну мережу мозку в тривимірному зображенні;
- збільшити і вивчити окремі ділянки;
- провести серію тонких зрізів;
- виділити окремі зони з провідними шляхами мозку і дрібними судинами.
Метод комп’ютерної томографії
Комп’ютерна томографія (КТ) використовує пошарове сканнирование головного мозку потоком рентгенівських променів. Інформація збирається в комп’ютері і обробляється з урахуванням норм. Всі вимірювання не вимагають ручних розрахунків, результат видається відразу. Рекомендується в наступних випадках:
- травми голови, особливо, якщо передбачається внутрішня гематома або кровотеча, що продовжується;
- підозра на різні новоутворення або метастази в головному мозку;
- неясні головних болях;
- непритомність і запаморочення;
- виявлення судомного синдрому;
- підозра на формування аневризми;
- вивчення наслідків інсульту і ступеня його ризику;
- підготовка до операцій з реконструкції кісток черепа, особи;
- виникнення різних дефектів слуху та зору;
- порушення проковтування їжі;
- зміна мови.
Зображення при КТ виходять серійними, кожен на своїй глибині зрізу
Оскільки використовується рентгенівське опромінення, КТ має протипоказання. Метод не застосовується у таких випадках:
- для діагностики патології вагітних і годуючих жінок, маленьких дітей;
- при бронхіальною астмою;
- якщо є алергія на йод;
- при тиреотоксикозі і збільшеної щитовидної залозі;
- при вазі понад 120 кг (пацієнт не поміщається в камеру);
- на тлі хронічної печінкової і ниркової недостатності;
- при наявності в черепі імплантів, сторонніх металевих тіл (невидалені осколки снарядів, кулі).
Проводиться у варіантах:
- звичайне сканнирование по спіралі;
- мультиспіральний режим (вважається більш м’яким, при необхідності можливе застосування у дітей);
- з попереднім введенням контрастної речовини в судинне русло.
Комп’ютерна ангіографія
Більш детальний метод КТ. Дозволяє побачити подробиці будови судин головного мозку після внутрішньовенного введення контрастує речовини. При цьому має значення швидкість заповнення судинного русла. Аналізується:
- прохідність судин;
- будова стінок артерій, вен і сусідніх тканин мозку;
- розташування тромбів, атеросклеротичних бляшок.
Чи існують альтернативні методи діагностики?
Повної альтернативи наведеними методиками немає. У спеціалізованих центрах можуть застосувати внутрішньовенну ангіографію, але метод при відсутності обробки по зрізах і вивчення в просторі зараз мало використовується як недостатньо інформативний.
Є діагностичні способи, що дозволяють оцінити не самі судини, а ступінь порушень, спричинених патологією. Зворотним порядком досвідчений лікар може діагностувати захворювання, виявити зону ураження. До них відносяться: звичайна энцефалография, електронейроміографія, нейросонографія.
Не варто забувати лабораторні методи:
Різноманітність методів сучасної діагностики допомагає лікарю отримувати додаткову інформацію та вибрати раціональні способи лікування та профілактики. Пацієнтам при необхідності обстеження не варто розраховувати на велику кількість платних послуг у приватних клініках.
Необхідно порадитися з лікарем, тому що самостійно визначити найбільш інформативний метод складно. Крім того, дороге обладнання в спеціалізованих центрах використовується за визначеним лімітам та для безкоштовного обстеження. Про це варто дізнатися у своїй поліклініці.