Існують хвороби, до яких більшість людей відноситься легковажно.
Такі прояви, як мимовільне скорочення м’язів, сіпання або часте рух століттям приписують втоми або нервового стану. Це не завжди так. Якщо такі явища стають хронічними, то це нервовий тик, і його потрібно лікувати.
Традиційно нав’язливі безладні рухи пов’язані з порушенням роботи головного мозку. Тому таку проблему вважати безпечними не можна.
Важливо знати, що нервовий тик може торкнутися не тільки обличчя, але і шию, кінцівки. Часто скорочення імітують цілеспрямовані дії.
Причини появи гіперкінезу підрозділяють на кілька груп.
- Сильні емоційні переживання, стреси, переляк, моральне перенапруження – первинні.
- Збої в роботі мозку або зміна метаболічних процесів з причини пошкоджень або впливу інфекції – вторинні.
- Генетична схильність, синдром Туретта – спадкові.
Найчастіше перші прояви хвороби з’являються в ранньому віці (5-7 років). Це найнебезпечніший час для дитячої психіки. Відбувається побудова окремої особистості, і будь-яка психоемоційна травма може спровокувати різні неврологічні розлади.
Симптоматика хвороби зазвичай яскраво виражена. Наявність періодичних неконтрольованих м’язових скорочень говорить про наявність нервового тику, і чим сильніше людина намагається стриматися, тим частіше стають руху. Локалізація посмикувань може бути різною.
1. Голосові зв’язки. Хворий видає різні нескладні звуки, імітує тварин (виття, гавкіт) або вимовляє лайки.
2. Кінцівки. На ранніх стадіях з’являються дрібні відхилення, але з розвитком хвороби спостерігаються постійні поплескування, стрибки, присідання, підстрибування.
3. Верхня частина тулуба. Для цієї групи характерні похитування головою, помахи долонь, пересмикування плечима і ін.
4. Обличчя. Тут найчастіше відбуваються скорочення м’язів (посмикування носом, моргання, стискання губ).
Важливо пам’ятати, що неврологічні патології приносять дуже важкі наслідки для організму. Тому при першій підозрі на гиперкинез слід звернутися за допомогою до профільних фахівців.
Діагностикою займаються психіатри і неврологи. Їх завдання визначити першоджерело і виключити вплив пухлин. Для цього збирається анамнез, проводиться фізичний огляд, при невпевненості в первинному діагнозі, проводиться комп’ютерна томографія.
Суть лікування полягає в придушенні первинного недуги, що має своїм симптомом нервовий тик. Якщо джерело нездужання не пов’язаний з фізичними змінами внутрішніх органів, то застосовується комплексний метод терапії. У нього входять нетрадиційні способи впливу, трудотерапія та етіотропне лікування (купірування проявів).
Використання лікарських препаратів – це крайня міра. Заспокійливі засоби можна приймати лише після схвалення невропатолога. Такі ліки, як «Ботулоксин А» перешкоджають перезбудження м’язів, але мають ряд побічних дій.
Існує безліч рецептів народної медицини, які дозволяють зменшити неприємні відчуття.
- Холодний компрес. Змочені в прохолодній воді ватні диски потрібно прикладати до очей. Щоденні процедури по 10-15 хвилин допоможуть швидше розслаблятися і позбавлять від сильних посмикувань століттям.
- Фіточай. Природа нагородила розслаблюючими властивостями ромашку, м’яту, валеріану. Тому чай з цих рослин надає позитивну дію на нервову систему.
- Медові примочки. Одна ложка меду, розбавлена в теплій воді може посилити ефект від традиційного лікування. Прикладаючи такий компрес до проблемній ділянці можна заспокоїти хаотичні рухи.
Не зайвим буде нормалізація харчування. Потрібно тимчасово виключити їх свого раціону тонізуючі напої (кава, міцний чорний чай, газовані лимонади), шоколад і додати більше зелені, продуктів з великою кількістю магнію і калію. Соя, горіхи, чорна смородина, риба, молоко, кефір благотворно діють на нервову систему.