Головний біль, біль у грудях, спині і шиї, обмеження рухливості кінцівок, запаморочення та шум у вухах – у всіх цих проблем може бути одна єдина причина – шийний остеохондроз.
Остеохондроз – це стан, що супроводжує старіння організму і характеризується дегенеративними процесами в міжхребцевих дисках.
На початкових стадіях воно зазвичай не проявляється значними больовими відчуттями в області хребта, і в деяких випадках помилково приймається за одне з захворювань внутрішніх органів. Істинний же діагноз, як правило, виявляється лише в результаті ретельного медичного обстеження.
У нормі міжхребцевий диск являє собою волокнисто-хрящову пластинку, яка складається з фіброзного кільця (тканина, схожа на сухожилля), що оточує желеподібне драглисте ядро.
Він виконує функцію амортизатора, поглинає струси та удари при травмах, стрибках, піднятті ваги та інших фізичних навантаженнях, а крім того забезпечує рухливість хребта в різних напрямках і підтримує постійну відстань між сусідніми хребцями.
Коли люди стають старше, їх міжхребетні диски поступово висихають, втрачають міцність і еластичність, зменшуються в розмірах, в результаті чого міжхребцевий простір значно звужується.
Хоча це захворювання пов’язане, насамперед, з віковими змінами, існують фактори, що підвищують ризик його раннього розвитку. Серед них можна назвати попередні травми шиї, розтягнення м’язів, артрит шийного відділу хребта, а також спадкова схильність.
Цікаво, що симптоми хвороби розвиваються не у всіх людей, що мають дегенеративні зміни в хребті. У деяких пацієнтів шийний остеохондроз може протікати без яких-небудь симптомів. Причини цього поки невідомі.
Дегенеративні зміни в хребетному стовпі вважаються частиною нормального процесу старіння і не є проблемою. Тим не менш, зменшення обсягу міжхребцевого простору і його заповнювання часто призводить до утворення остеофітів (кісткових шпор) – наростів по краях хребців, якими організм реагує на зменшення стабільності хребта, протрузії – випинання драглистого ядра міжхребцевого диска без порушення цілісності фіброзного кільця або гриж (випинання ядра при розриві фіброзного кільця).
Всі ці утворення створюють тиск на спинний мозок, корінці спинномозкових нервів і кровоносні судини, викликаючи тим самим запалення, біль та інші характерні симптоми даного захворювання.
Остеохондроз шийного відділу хребта є відносно поширеним станом і по своїм проявам дещо відрізняється від поперекового і грудного остеохондрозу. Це обумовлено особливостями будови хребців шийного відділу, які менше, ніж в інших відділах і розташовані ближче один до одного.
Шийний відділ також найбільш рухома частина хребетного стовпа, яка, утримуючи голову, знаходиться під постійним навантаженням. М’язи в області шиї розвинені відносно слабо, тому навіть незначне травмуючий вплив на зону шиї при остеохондрозі може викликати зміщення хребців, що приводить до здавлення нервів і судин.
Симптоми шийного остеохондрозу
Характер симптомів шийного остеохондрозу, насамперед, пов’язаний з анатомічними особливостями хребта, а також характером пошкоджень, викликаних дегенеративними процесами в міжхребцевих дисках.
До основних проявів, як правило, відносять:
- Біль у шиї, помітно посилюється при русі, зокрема при нахилах голови назад або в боки, а також при обертанні. Біль може посилюватися при певних видах діяльності, наприклад, у випадку підняття тяжкості, слабшати – при нахилі голови вперед або при проведенні руки над головою. Багато хворих скаржаться на посилення болю вранці або вночі.
- М’язовий спазм, ригідність (жорсткість і надмірний тонус) потиличних м’язів і головний біль. У ряді випадків розвивається так званий синдром хребетної артерії, для якого характерна пульсуюча, пекуча головний біль із запамороченням, шумом у вухах, появою перед очима кольорових плям, «мушок». Головні болі зазвичай посилюються при русі шиї або, навпаки, в результаті тривалої нерухомості, наприклад, у випадку довгого сидіння перед екраном телевізора або після сну (особливо на високій жорсткій подушці).
- Оніміння в зоні обличчя, шиї, рук. Можливий розвиток парезу м’язів зі слабкістю або навіть неможливістю руху. Може виникати відчуття поколювання або «проходження електричного струму» уздовж рук, що виникає при згинанні шиї.
- Оніміння і припухлість мови, порушення його рухомості, біль в ключицю, зниження тонусу, слабкість м’язів плечей і шиї.
- Тиснуть або тягнучі болі в грудях і/або лівій руці, схожі на больові відчуття при стенокардії. Однак біль, викликана остеохондрозом, на відміну від них не проходить після прийому нітрогліцерину.
- Простріли, при яких різкий сильний біль може поширюватися аж до пальців рук.
Лікування
Лікування шийного остеохондрозу проводиться, як правило, з використанням консервативних методів, спрямованих на усунення больового синдрому, відновлення рухливості і попередження подальшого прогресування дегенеративних процесів в хребцях.
Комплексне консервативне лікування зазвичай включає медикаментозну терапію, масаж, лікувальну фізкультуру, мануальну терапію, рефлексотерапію, в деяких випадках лікар-вертеброневролог може призначити тракцію (витягування) хребта.
Лікарська терапія
В рамках медикаментозної терапії в гострому періоді найчастіше призначаються нестероїдні протизапальні препарати, міорелаксанти, при необхідності – знеболюючі препарати.
Епідуральні ін’єкції при шийному остеохондрозі можуть застосовуватися для полегшення болю у разі стенозу (звуження) хребетного каналу, здавлювання нервових корінців і для зменшення запалення. Вони також можуть допомогти зменшити набряк від протрузії або грижі міжхребцевого диска.
За допомогою таких ін’єкцій в епідуральний простір (в хребетний канал між оболонкою спинного мозку і кісткової тканиною хребця) зазвичай вводиться сильний протизапальний препарат у поєднанні з анестетиком місцевої дії. Епідуральні ін’єкції, однак, не завжди успішні в полегшенні симптомів запалення. Вони використовуються лише тоді, коли консервативні методи лікування зазнали невдачі.
Фізіотерапія
Якщо рекомендується фізіотерапія, лікар може призначити наступні види лікування:
- Тепло (грілка, гарячий душ тощо) посилює циркуляцію крові, покращує живлення тканин, знімає спазм та біль у м’язах.
- Іноді в гострому періоді може знадобитися корсет, однак довго його носити не рекомендується, оскільки він може послабити м’язи і зменшити стабільність хребта.
- Тракція (витягування) хребта – метод лікування, метою якого є усунення зміщення хребців і деформації хребта, збільшення міжхребцевого простору, ослаблення больового синдрому.
- Різні види масажу допомагають зменшити м’язовий спазм.
- Черезшкірна електростимуляція нервів забезпечує м’яке і безболісне вплив електричного струму на конкретні нерви. Тепло, створюване струмом, допомагає зменшити біль і збільшити діапазон рухів.
- Ультразвукова терапія використовує високочастотні звукові хвилі для передачі тепла в м’які тканини (зв’язки, м’язи). Сприяє посиленню кровообігу, зменшує м’язовий спазм, запалення і біль.
- Рефлексотерапія включає різні прийоми впливу на рефлексогенні зони і акупунктурні точки тіла. Особливо ефективна в комплексі з іншими методами терапії остеохондрозу.
- Вправи є життєво важливою умовою відновлення і підтримки здоров’я хребта. Заняття спортом допомагають зміцнити м’язи спини, перетворюють їх в надійний корсет, що підтримує хребетний стовп. Вони покращують кровопостачання і живлення тканин, знижуючи інтенсивність вікових дегенеративних процесів і ризик травм. Вправи на розтяжку знімають м’язові спазми. Крім того, під час інтенсивних тренувань в організмі людини виробляються ендорфіни – з’єднання, здатні ефективно і безпечно боротися з болем.
Хірургічне лікування
Якщо симптоми шийного остеохондрозу, незважаючи на консервативне лікування, зберігаються і прогресують протягом двох-трьох місяців, пацієнту знадобиться хірургічне втручання.
Профілактика
Попередити загострення шийного остеохондрозу допоможуть наступні рекомендації.
- Намагайтеся зменшувати навантаження на шийний відділ хребта: при сидячій роботі правильно обладнайте своє робоче місце, частіше змінюйте положення тіла, слідкуйте за правильною поставою.
- Періодично давайте вашому хребту відпочинок – протягом дня обов’язково знаходите хоча б кілька хвилин для того, щоб полежати і розслабити тіло. Якщо це неможливо, розвантажити хребет цілком можливо в «позі кучера»: сидячи на стільці, округлите спину, опустіть голову, розслабте руки, поклавши їх на коліна.
- Щогодини вставайте з-за столу, розминайте шию, руки, ноги, прогулюйтеся по приміщенню.
- Ніколи не розмовляйте по телефону, притиснувши його головою до плеча.
- Під час душу корисно робити гідромасаж шиї сильними струменями теплої води.
- Спеціальна подушка для шиї допоможе уникнути нічних болів.
- Перебуваючи в автомобілі, ретельно відрегулювати спинку сидіння і підголівник.
- У холодну погоду шию необхідно обгорнути теплим шарфом.
Висновок
Незважаючи на те, що шийний остеохондроз є природною частиною процесу старіння людського організму, це жодною мірою не може означати, що після певного віку кожна людина приречена жити з постійним болем у шиї.
Важливо пам’ятати, що сучасна медицина володіє широким спектром засобів, що дозволяють не втратити здатність до здорового і активного способу життя.
Для переважної більшості пацієнтів все це може бути досягнуто з застосуванням консервативних методів лікування. Але навіть якщо операція виявиться необхідною, будьте впевнені, що існують ефективні і атравматичные методи, які допоможуть вам швидко відновити втрачене здоров’я.