Гонартроз колінного суглоба – це дегеративно-дистрофічне захворювання, що зустрічається у більш ніж половини людей з болями в колінах. У народі патологію називають відкладенням солей. Ця хвороба вражає в першу чергу людей похилого віку і спортсменів.
Відбувається це так: при надмірних навантаженнях порушується метаболізм хрящової тканини, з-за недостатнього харчування хрящ стоншується в місці найбільшого тиску. У зв’язку з порушенням структури колагенових волокон ускладнюється амортизація, хрящ стає менш еластичним, запалення синовіальної оболонки призводить до обмеження мобільності суглоба. Уражається гіаліновий хрящ: з’являється каламутність, він стоншується, відшаровується і тріскається аж до повного зникнення. У відповідь на це оголена кістка збільшується в розмірах, тканина ущільнюється, утворюються шипи, коліно видозмінюється і викривляється.
Ознаки, причини і ступеня гонартрозу колінного суглоба
Основними причинами остеоартрозу є травми, у тому числі не повністю вилікувані старі пошкодження, артрит і ревматизм, а також великі навантаження на колінні суглоби і надмірна вага. Захворювання може розвиватися внаслідок порушення обміну речовин, патології кровообігу і ламкості капілярів, гормонального збою і порушень в роботі ендокринної системи.
З факторів, що сприяють його розвитку, артроз ділять на первинний і вторинний. Один притаманний людям похилого віку, частіше жінок страждають надмірною масою тіла, інший – спортсменам з травмами і людям, що перенесли захворювання опорно-рухового апарату.
Перший ознака що розвивається хвороби – тягнучий біль в колінах, яку помилково розглядають як втома. Потім відчувається скутість, труднощі при ходьбі після сну або тривалого сидіння, з’являються болі під коліном, суглоб починає хрустіти і стає менш рухливим, людина шкутильгає, часом потребує допоміжних засобах – тростини або милицях. В міру розвитку артрозу деформується коліно, викривляється гомілку, при пальпації виявляється вогнище болю, виникає синовіт.
Ортопеди виділяють три ступені гонартрозу колінного суглоба. На першій відчутним лише незначний дискомфорт і ледь чутний щиглик – суглобова щілина трохи звужується. На другий з’являється больовий синдром і хрускіт, обмежується мобільність суглоба – щілина вже значно звужена, в наявності остеофіти. На третій біль стає нестерпним, супроводжується набряком, суглоб можуть блокувати осколки остеофітів аж до неможливості рухатися – коліно нестабільно, деформоване, змінена вісь ноги.
Діагностика та лікування гонартрозу колінного суглоба
Виявити артроз допоможе огляд ортопеда, а саме пальпація коліна, заміри довжини кісток і кута згинання. Застосовуються також клінічні аналізи крові і сечі для визначення рівня деяких речовин. Рентген і ультразвукове дослідження призначаються в комплексі, доповнюючи один одного, вони показую приховану картину порушення на пізніх стадіях. Магнітно-резонансна томографія здатна вже на ранньому етапі відстежити всі зміни при гонартрозі колінного суглоба.
Лікування в першу чергу спрямоване на знеболення та зняття запалення нестероїдними протизапальними препаратами. При сини застосовуються гормональні препарати, антиферментні засоби перешкоджають дегенерації, хондропротектори стимулюють синтез колагену. Для зняття запалення і активізації кровотоку коліно змазують різними зігріваючими мазями, гелями і кремами. Щоб покращити трофіку тканин і знизити тонус судин, зміцнити їх стінки, використовують судинорозширювальні препарати; щоб зняти напругу м’язів – спазмолітики. При гонартрозі колінного суглоба лікування може включати прийом коштів на основі гіалуронової кислоти.
Серед новаторських методів виділяються оксигенотерапія, трансплантація стовбурових клітин, внутрисуставная лазеротерапія, введення ортоксина. Оперативне втручання передбачає артродез – видалення суглоба, артроскопический дебридмент – закриту техніку і околосуставную остеотомію – закріплення суглоба під іншим кутом, ендопротезування – встановлення імплантату.
Профілактика, консультація ортопеда за гонартрозу колінного суглоба
Лікування і відновлення нормального функціонування коліна включає цілий комплекс заходів, які підбираються індивідуально лікарем для кожного пацієнта окремо. Обов’язковими є лікувальна фізкультура, фізіотерапевтичні процедури, мануальна терапія і масаж.
Для профілактики варто вести активний спосіб життя, займатися спортом або танцями, уникати травмування, раціонально харчуватися, стежити за вагою і вживати достатню кількість води.