Копчиком називають замикаючу частина хребта, яка складається з трьох-п’яти хребців, зрощених між собою хрящовою тканиною.
Для організму людини він має велике значення, так як до його відділам кріпляться зв’язки і м’язи, що беруть участь у роботі сечостатевої системи і кишечника, а також пучки великого сідничного м’яза. Крім того, копчик служить опорою сидячому при нахилі вперед.
Больовий синдром називається кокцигодиния. За статистикою, він частіше зустрічається у жінок. Причини його виникнення досить різноманітні.
1. Травми копчика мають сезонний характер і є найчастішою причиною больових відчуттів. Взимку до перелому може призвести ожеледь або заняття на ковзанці і льодовій доріжці. Крім болю, у момент падіння можна почути хрускіт, також побачити синець. А підтвердити зміщення хребців або тріщину зможе рентгенографічне дослідження.
2. Порушення опорно-рухового апарату. При сколіозі, кіфозі, остеохондрозі хребет деформується. Внаслідок неправильного розташування і порушення кровообігу, всі його відділи, включаючи копчик, відчувають нестачу поживних речовин і кисню.
Крім деформації кісткових і хрящових тканин, до больових відчуттів може призвести попереково-крижовий радикуліт.
Часта їзда на безрессорном транспорті провокує велике навантаження на копчик. Запалення з цієї причини лікарі називають «джиповой хворобою».
3. Стан вагітності. В цей період плід важчає і тисне на нижню частину тулуба. При цьому відбувається зміщення анатомічного положення копчика. Особливо важко доводиться жінкам, які мають вузький таз.
Перед пологами у них копчик відхиляється назад, змінюючи при цьому кут нахилу. Збільшення відстані між кістками малого таза приводить до тягнучої болі в попереку, найбільш відчутною під час сидіння. Крім того, при вагітності загострюються всі застарілі недоліковані травми.
4. Шкірні захворювання. Якщо хвороба торкнулася нервові волокна, можна відчути сильну ниючий біль. Викликати її можуть свищі, пролежні і фурункули попереку і сідниць. У запущеному вигляді вони пошкоджують тканини, впливаючи на нервові закінчення.
Визначити їх можна візуально (пухирі, бульбашки, потемнілі ділянки шкіри). Підтвердити діагноз допоможуть лабораторні аналізи.
5. М’язові порушення. Захистом від травм хребта служить м’язовий корсет. При міалгії або міопатії може виникнути защемлення нервових закінчень. При цьому біль часто не має чіткої межі й проявляється у вигляді печіння або свербежу. Дослідити запальний процес можна за допомогою МРТ, КТ або електроміографії.
Також причинами можуть бути:
- захворювання кишечника та сечостатевої системи;
- опущення промежини;
- ускладнення операції;
- тісний одяг;
- кіста.
Пацієнти також можуть відчувати идиопатические болю (неясного походження), які відрізняються несподіваними нападами та припиненням. До них відноситься приблизно третина всіх випадків.
Для діагностики спочатку слід звернутися до проктолога. Після огляду він може направити до остеопату, невролога, гінеколога або хірурга.
Лікування повинно бути спрямоване, в першу чергу, на усунення основного захворювання. Для боротьби з больовим синдромом використовують комплексне медикаментозне знеболювання, мануальну терапію, масаж, фізіотерапію і вправи лікувальної гімнастики.
Залежно від ступеня вираженості болю застосовуються нестероїдні протизапальні препарати у вигляді свічок і клізм або новокаїнові блокади за допомогою ін’єкцій.
Істотно полегшить стан пальцевий масаж м’язів прямої кишки. Після сеансу поліпшується кровообіг, знімаються спазми і запобігає застою крові. Також добре зарекомендувало себе голковколювання.
Існує безліч фізіотерапевтичних процедур, що допомагають впоратися з кокцигодинией. До них відносяться лазеротерапія, діадинамічні струми, УВЧ, аплікації з парафіном, лікувальні грязі, дарсонваль.
Корисна при болях в копчику і лікувальна фізкультура. Виконувати вправи слід не поспішаючи під плавну музику, відпочиваючи між повторами. Виключити потрібно лише біг, стрибки і різкі ривкові рухи.