Причини і лікування плевриту

Плевритом називають запальний процес в гладкій серозної оболонці легенів. У більшості випадків він виступає як вторинне захворювання (ускладнення патології легенів та інших внутрішніх органів).

За статистикою, від 5 до 15% звертаються в медичні установи за такого погіршення здоров’я, хворі плевритом. Запалення плеври фіксується в 300 випадків на 100 тисяч населення.

Причини появи хвороби залежать від виду і ускладнень первинного захворювання. Розрізняють два основних типи плевриту.

1. Інфекційний</strong>. Головним джерелом ураження плеври є хвороботворні мікроорганізми (віруси, грибки, бактерії, паразити). При цьому спостерігається поява гнійного відокремлюваного (ексудату).

Важливо знати, що така форма хвороби може привести до летального результату. У групу ризику потрапляють всі вікові категорії, але відсоток захворюваності у літніх людей і дітей вище.

Інфекційні агенти проникають в серозну оболонку:

  • з вогнища зараження, розташованого в безпосередній близькості від легкого;
  • з рухом крові уражених внутрішніх органів;
  • при проникненні збудників із зовнішнього середовища (травма грудної клітини).

2. Неінфекційний або асептичний. Викликати запалення плеври можуть різні патології. Наприклад:

  • ниркова недостатність;
  • інфаркт міокарда;
  • панкреатит;
  • інфаркт легені;
  • системні хвороби (склеродермія, червоний вовчак, ревматоїдний артрит);
  • пухлини або їх метастази;
  • алергічні реакції.

Симптоматика захворювання залежить від тяжкості перебігу запалення. До загальних ознак хвороби відносять болі, важкість у грудях, задишку. У більшості випадків спостерігається підвищення температури тіла до 39 градусів і вище, метеоризм, гикавка.

При скупченні великої об’єму рідини в плеврі можуть з’явитися загальна слабкість, підвищене потовиділення, посиніння шкірних покривів.

При виявленні у себе подібних симптомів слід негайно звернутися за допомогою в медичний заклад. Плеврит може бути першим дзвіночком організму при грипозної пневмонії, гангрені або раку, холециститі, виразці шлунка.

Діагностика полягає в проведенні комплексу лабораторних аналізів і апаратних методів дослідження. Після опитування і візуального огляду хворого проводяться:

  • аналіз крові (визначення кількості лейкоцитів, рівня альбумінів і ШОЕ);
  • рентгенографія (виявлення змін в органах дихання);
  • УЗД, комп’ютерна томографія;
  • торакоскопия (огляд зони запалення спеціальним приладом);
  • біопсія.

Лікування плевриту полягає в придушенні джерела запального процесу і полегшення болісних симптомів. Традиційно призначається курс антибіотиків для знищення збудників інфекції. Поширені препарати – «Абактал», «Цефазолін».

Застосування анальгетиків обумовлено сильним больовим синдромом. Важливо пам’ятати, що потужні болезаспокійливі можуть пригнічувати кашель, що вкрай небажано. Глибоке дихання допомагає уникнути пневмонії.

Ефективним способом видалення рідини з плевральної області є пункція. Спеціальною голкою проколюють плевра і промивається запалену ділянку. При хронічної гнійної емпіємі показано хірургічне втручання (видалення пошкоджених ділянок).

Затягувати з лікуванням не можна. Якщо біль посилюється при русі, кашлі або глибокому зітханні, необхідно викликати швидку допомогу. Своєчасна терапія допоможе уникнути прориву гною або сепсису, а ретельна асептика попередить появу післяопераційних емпієма.

Також Вам буде цікаво:

Leave a Comment