Променева терапія при раку передміхурової залози – один із способів збереження життя хворого шляхом ліквідації злоякісних клітин радиолучами.
Розвиток онкологічної пухлини в простаті поступово призводить до блокування функцій репродуктивної системи чоловіка, що стає причиною безпліддя.
Якщо хворобу запустити, тобто своєчасно застосувати необхідне лікування, то хворому може загрожувати летальний результат.
Зміст статті
- 1 Методи і результати впливу
- 2 Результати внутрішнього і зовнішнього опромінень
- 3 Існуючі різновиди методики
- 4 Необхідність і підсумки тимчасової радіотерапії
- 5 Як впоратися з наслідками
Методи та результати впливу
Опромінення при раку простати може призначатися пацієнтові у вигляді як додаткового лікування до операції, так і самостійного.
Якщо форма онкології простати неоперабельна, то єдиним виходом позбутися від злоякісної патології в залозі є променева терапія.
Суть цього методу зводиться до впливу радіоактивних променів на клітини злоякісного ущільнення.
По завершенню курсу лікування онкологічні клітини гинуть, а зростання новоутворення припиняється.
Променева терапія при онкології простати проводиться двома основними методами:
- Дистанційним.
- Контактно-променевим.
Перший варіант лікування онкології простати передбачає зовнішнє вплив радіоактивних променів на злоякісне ущільнення. Другий метод опромінення в медицині відомий як брахітерапія.
При контактно-променевому способі радіоактивний елемент розташовують поблизу ураженої області, після чого відбувається вплив іонізуючої радіації на ракові клітини.
Ефективність кожного методу радіотерапії для конкретного пацієнта визначає лікар, враховуючи особливості організму хворого і ймовірність ускладнень.
Результати внутрішнього і зовнішнього опромінень
Наслідки брахітерапії можуть проявити себе порушенням сечовипускання, почуттям дискомфорту і кровотечі з прямої кишки, у той час як дистанційний метод лікування раку простати викликає більш серйозні побічні ефекти.
Випромінювання радіації виконується з використанням лінійного прискорювача, апарат формує концентрований промінь і направляє його на передміхурову залозу.
В результаті радіація робить згубний вплив не тільки на уражені пухлиною тканини, але й на клітини здорових органів, розташованих поблизу простати.
Як правило, на шляху радіоактивного променя знаходяться сечовий міхур і пряма кишка.
Звести нанівець ризик побічних ефектів дозволяє напрямок концентрованого променя точно на місце розташування простати.
Тому на першому етапі лікування раку передміхурової залози лікар визначає, який саме ділянка тіла буде піддаватися опроміненню.
Вибрати оптимальний кут додатки радіоактивного променя дозволяє спеціальна комп’ютерна програма.
Додатково захист від розсіяної радіації прилеглих органів забезпечують з допомогою спеціальних щитів.
Для відсутності ризику побічних ефектів, потрібно навести промінь прямо на уражену частину простати
Існуючі різновиди методики
У медицині існує кілька видів променевої терапії, ефективність і наслідки їх застосування залежать від стадії і форми раку м’язово-залозистого органу.
Кожен вид опромінення спрямований на гальмування процесу повернення агресивного виду хвороби.
Променева терапія поділяється на:
- Конформную.
- Інтенсивно-модулированную.
- Протонну.
- Нейтронну.
Конформная променева терапія при раку простати призначається з метою рівномірного опромінення злоякісних пухлин складної форми.
У ході проведення процедури іонізуюча радіація не має можливості впливати на здорові органи і тканини, що дозволяє виключити небажані наслідки опромінення.
Домогтися таких результатів фахівцям вдається за рахунок створення 3Д-моделі новоутворення з урахуванням всіх прилеглих до нього тканин і органів.
При інтенсивно-модульованої радіотерапії спрямований на злоякісне ущільнення радіоактивний промінь розділяється на микролучи.
Спеціальна програма забезпечує індивідуальну потужність кожного з них, що дозволяє знизити до мінімуму дозу радіації, що потрапляє на здорові тканини.
Протонну методику з цього приводу вважають більш просунутою, так як випромінювання до пухлини доставляється безпосередньо у великих дозах крихітними субатомными частинками.
І все ж немає доказів того, що протонна терапія не викликає негативні наслідки, пов’язані з ускладненням функціонування сечового міхура і еректильною дисфункцією.
Якщо жодна з методик опромінення не показала свою ефективність в лікуванні раку простати, то хворому призначається нейтронна променева терапія, наділена більш вираженим лікувальним дією за рахунок інтенсивного проникаючого ефекту.
Необхідність і підсумки тимчасової радіотерапії
Більшість чоловіків при раку передміхурової залози побоюється простатектомії – хірургічної операції з видалення простати.
Пояснюється даний фактор не тільки психологічною непідготовленістю пацієнтів до процедури, але і можливими наслідками, пов’язаними з високою вірогідністю рецидиву раку простати після операції.
З метою зниження ризику повернення онкології, після простатектомії хворим призначається радіотерапія.
В першу чергу процедура потрібна хворим з нульовим показником простатспецифічного антигену
Променева терапія раку гостро необхідна пацієнтам:
- З нульовим показником простатспецифічного антигену в секреті простати.
- З високою схильністю до системного рецидиву хвороби.
- За прогнозом на місцевий рецидив та інші ускладнення.
Якщо в ході обстеження лікар виявив, що пухлинні клітини знаходяться за межами простати і вже встигли проникнути в сусідні органи, що характерно для III стадії захворювання, то лікування, при якому поєднуються простатектомія і радіотерапія, протипоказане через неефективність.
Таким пацієнтам призначають паліативні заходи, спрямовані на збереження життя хворого, зменшення болю і зниження вираженості симптомів.
При паліативної променевої терапії простати використовуються менші дози опромінення, ніж при радикальної променевої терапії, але при позитивних наслідках можливо збільшення обсягів до її рівня.
Як впоратися з наслідками
Як правило, поширеними наслідками променевої терапії при раку простати, які дають про себе знати протягом трьох місяців після опромінення, є: загальна слабкість, підвищена пітливість і знижений артеріальний тиск.
Практично у всіх пацієнтів спостерігаються опіки шкірних покривів в області опромінення з різним ступенем вираженості.
Як стверджують відгуки чоловіків, які пройшли лікування пухлини простати іонізуючою радіацією, їм довелося зіткнутися з таким негативним наслідком, як нетримання сечі.
Для вирішення цієї проблеми існує багато методів, який з них буде обраний лікарем, залежить від ступеня тяжкості нетримання сечі та особливостей клінічної картини пацієнта.
У списку поширених методів: медикаментозне лікування, нейром’язова електростимуляція, оперативне втручання та встановлення штучного сфінктера.
Після процедури у пацієнта спостерігається загальна слабкість, знижений тиск і підвищена пітливість
Переважна більшість негативних наслідків після радіотерапії раку простати проходить самостійно, і все ж фахівці рекомендують в період реабілітації надавати ослабленому організму підтримку.
Реабілітаційний період починається відразу після завершення курсу опромінення залози.
Основні моменти, на які необхідно звернути увагу близьким людям хворого, включають в себе:
- Повноцінний нічний сон і відпочинок протягом дня – чоловікові необхідно кілька разів в день прилягти і розслабитися, що дозволить організму набратися нових сил.
- Відсутність фізичних навантажень – у перший час достатньо навантажень у вигляді піших прогулянок, які посприяють тонізації м’язів організму.
- Збалансоване харчування – меню повинно включати в себе багато фруктів і овочів. Категорично забороняється вживання продуктів, що містять харчові барвники та консерванти.
- Відмова від шкідливих звичок – спиртні напої та тютюнопаління сприяють інтоксикації організму, що робить одужання хворого неможливим.
- Регулярне перебування на свіжому повітрі сприяє збагаченню крові киснем, що дозволяє повноцінно працювати всім органам і системам організму.
Крім цього, після опромінення раку передміхурової залози чоловік повинен пити багато рідини (близько трьох літрів в день негазованої води).
Рясне пиття буде сприяти виведенню з організму вільних радикалів і токсинів. Головне, стежити, щоб сечовий міхур не був переповнений.
Період реабілітації після радіотерапії раку передміхурової залози включає в себе обов’язкові відвідування лікаря-онколога, який в ході профілактичного обстеження зможе підтвердити відсутність негативних наслідків у пацієнта у вигляді рецидиву хвороби. При необхідності хворому призначають УЗД і здачу крові на онкологічні маркери.