У кожної дитини можуть виникнути неконтрольовані невмотивовані страхи або тривоги. Ці стани змінюються в залежності від етапів розвитку малюка.
Фобії з’являються в результаті роботи уяви або впливу навколишнього середовища. У групу ризику потрапляють всі категорії дітей, але особливо часто психічні розлади зустрічаються в неповних сім’ях. Відсутність одного з батьків додає хвилювань дитині.
Які джерела дитячих страхів?
- Часто винуватцями виникнення розладів є мама, тато чи інші родичі. Хвилюючись за маленьких людей, вони проектують своє збудження дітям. Неправильне виховання або неадекватна поведінка призводить до тривалих страхам. Наприклад, агресивна реакція на погану оцінку не додасть бажання ходити в школу і добре вчитися.
- Фізичні покарання залишають свій слід на все життя і призводять до непоправних наслідків.
- Засоби масової інформації завдають шкоди стабільному психічного стану. Якщо з телевізора постійно віщають про вбивства, злочини і стихійних лихах, то дитина вбере в себе цю інформацію як губка.
- Біологічні причини полягають у схильності до шизофренії, неврозів, порушення роботи серцево-судинної або нервової систем. Також збільшують ймовірність появи переживань – порушення сну, заїкання, затримка розвитку, агресивність.
- Реальний випадок призводить до появи нервозності. Конкретну подію (наприклад, зустріч з великою собакою або близький удар блискавки) залишить свій негативний слід у пам’яті дитини.
- Фантазії. Придуманий монстр, що живе в шафі або під ліжком, заподіє психічні муки і надовго зіпсує здоровий сон.
Дитячі страхи і переживання не можна висміювати або ігнорувати. Те, що дуже просто для дорослих, для маленької особистості є складним через відсутність життєвого досвіду.
Як перемогти переживання і фобії?
Виконуючи прості поради, дорослі можуть повернути контроль за ситуацією.
- Ведіть себе спокійно і впевнено. Якщо з’являться дратівливість, тривоги або агресивність, невпевненість малюка тільки посилиться, а цього не можна допускати.
- Тілесний контакт зміцнить позитивне сприйняття реальності. Намагайтеся частіше обіймати, гладити і хвалити дитину. Приємні тактильні відчуття прибирають тривожні симптоми.
- Розмовляйте про проблеми і бажаннях. При правильному тоні, причина хвилювань спливе в розмові сама. А выговорившись, дитина відчує полегшення.
- Завжди вірте своєму малюкові. Як не смішно і нерозумно не звучали його боязні, заборонено над ними насміхатися – це посилить проблему.
- Грайте. Якщо в своїй уяві дитина переможе уявних монстрів і залишиться героєм, то хвилювання його надовго залишать. Головне не перестаратися з драматургією.
Намалюйте джерело розлади психіки. При цьому лиходіям можна домалювати посмішку, квіточка. З страшного рисунка можна зробити літачок і запустити його у кватирку. Переляк полетить разом з ним. - Контролюйте, що дивиться або читає дитина. Намагайтеся захистити його від жорстоких телепередач, книг, фільмів. Головне не перестарайтеся у своїх починаннях.
Не з усіма фобіями потрібно боротися. В більшості випадків страх проходять з віком, через набуття життєвого досвіду. Але, якщо розлад переходить в хронічну фазу, то допомога дитячого психолога стає необхідністю.
Не соромтеся звертатися за порадою до профільних фахівців. При своєчасному лікуванні можна уникнути багатьох негативних ускладнень у майбутньому.