Різні форми безпліддя зустрічаються все частіше, і причин може бути маса. Але одна з найпоширеніших і незвичайних – генетична несумісність партнерів.
Справа в тому, що дана особливість організмів обох партнерів не є захворюванням, ні патологією. І взагалі-то обидва вони залишаються цілком здатними до запліднення.
Але із-за особливостей будови геному обох партнерів виносити дитину у жінки не виходить. Тим не менш, не варто шукати причину даного явища в якихось високих наукових матерії, вона має досить просте втілення.
Сутність проблеми генетичної несумісності партнерів
Живі клітини людського організму покриті специфічним антигеном, речовиною, в основі якого лежить протеїн. Ця оболонка має індивідуальне будову і структуру, особливості якої залежать від генетичних особливостей людини.
Цей антиген грає роль тривожного сигналу при вторгнення чужорідних організмів, будь то віруси, чи бактерії, а також при патологічних змінах самих клітин організму, що провокує розвиток новоутворень.
Імунна система організму, оповещенная антигенами, реагує відповідно – намагається ізолювати і знищити тіло, яке було ідентифіковано як чужорідне і тому небезпечне.
Саме антигени не дозволяють щоденного переродження клітин перерости у ракове захворювання, адже поодинокі клітини в наших організмах щодня піддаються мутації, але вчасно ізольовані і знищені, вони не несуть загрозу, тоді як якщо цей процес вийде з-під контролю, то мова вже йде про онкологічному захворюванні. Таким чином, антигени сигналізують імунну систему про вороже вторгнення в організм у трьох випадках:
- виявивши віруси, які провокують мутацію здорових клітин, проникаючи в них;
- виявивши бактерії, які мають своїм генотипом;
- і після виявлення переродилася клітини, яка починає вести себе нетипово, а тому і набуває іншу внутрішню структуру.
Здавалося б, налаштовані на виявлення всього нерідного та ідентифікацію цього як чогось ворожого, антигени повинні і плід сприймати як ворога.
Механізм природи такий, що виявивши в дитині геном матері і батька, організм починає виробляти специфічні антитіла, які покликані захистити плід від оборонної системи організму матері та не допустити відторгнення. Збій відбувається саме тоді, коли чоловічі антигени і жіночі (з точки зору їх генетичного будови) дуже схожі.
Організм не сприймає ту частину генів плода, яка дісталася йому від батька, як щось чуже, тому захищають дитину антитіла не виробляються. Результат – імунна система бачить в плоді скупчення перенароджених (ракових) клітин материнського організму і цілком ефективно бореться з ним.
Тому генетична несумісність подружжя – це явище їх надто великої схожості, а не відмінності, як може здатися з назви. У підсумку сперматозоїд в яйцеклітину проникає, запліднення відбувається, плід якийсь час розвивається нормально, але ще до кінця першого триместру відбувається або завмерла вагітність, або викидень.
Цей тип несумісності слід відрізняти від проблем, пов’язаних з резус-фактором. Суть конфлікту в тому, що якщо батько резус-позитивний, а мати резус-негативна, то плід, швидше за все, успадкує ознака батька. Це може викликати подібну до попереднього прикладу реакцію імунної системи, при якій вона бачить в плоді чужорідний організм і атакує його.
Чи є цей діагноз вироком?
Якщо при протіканні вагітності гінекологом не були виявлені інші причини викиднів, а вони повторюються щоразу, подружжю слід звернутися до генетика.
На підставі аналізу крові, проба якого забирається з відня, протягом двох тижнів будуть результати про показники генетичної сумісності пари. Резус-конфлікт теж діагностується подібним чином.
Повна генетична несумісність діагностується порівняно рідко, так як не часто у двох зв’язаних родинними узами людей схожа генетична структура клітинної оболонки. Найчастіше можна вжити заходів, які ефективно впораються з цією проблемою.
Варіанти лікування даної проблеми – медикаментозне втручання, яке допоможе навчити жіночий організм розпізнавати чоловічі гени як відмінні від власних, що спровокує включення природних захисних функцій по виробленню антитіл для оборони плода.
Такого роду терапевтичний вплив ефективно і побудовано на індивідуальних особливостях пари, про яких відомо генетику, так що підібрати найбільш оптимальний курс лікування зазвичай не є проблемою. У разі резус-конфлікту застосовується спеціальна вакцина, яка пригнічує роботу самих агресивних антитіл жіночої імунної системи, дозволяючи плоду розвиватися в безпеці.