Організм людини – це налагоджена система взаємодіючих механізмів. Якщо в ньому щось порушується, він по-своєму сигналізує про це. До одного з таких сигналів відносять нудоту, що виявляється у вигляді обтяжливого відчуття в надчеревній ділянці або глотці.
Коли воно викликано заколисуванням в транспорті, переїданням або несерйозним харчовим отруєнням, приводів для тривоги немає. У цих ситуаціях причина патології очевидна, і впоратися з нею можна своїми силами. Однак при постійному почутті нудоти слід записатися на прийом до лікаря, в ході якого лікар оцінить стан хворого і визначить перелік діагностичних заходів для виявлення першопричини патологічного процесу.
Часто постійна нудота супроводжується підвищеним слиновиділенням, занепадом сил, зниженням температури кінцівок і гіпотонією. При деяких хворобах (наприклад, рак) також відзначається втрата ваги. Відсутність адекватного лікування в цьому випадку загрожує життю хворого.
Причини постійної нудоти
При постійній нудоті причини дуже різноманітні. У більшості жінок в початковий період вагітності спостерігається погіршення стану, що проявляється у вигляді запаморочення та відчуття дискомфорту в епігастральній області.
Пристрасть до жирних, гострих, пересоленим страв і копчениною також провокує цей неприємний рефлекс. У цьому випадку продукт-подразник виключається з повсякденного раціону людини.
Іноді нудота проявляється при струсі головного мозку, порушення роботи вестибулярного апарату, неправильному прийомі лікарських препаратів і підвищеному артеріальному тиску.
До появи розлади призводять різні захворювання, основні з яких:
- хронічний та гострий гепатит – запальні процеси в печінці, що виникають внаслідок проникнення в організм вірусного агента;
- захворювання жовчовивідних шляхів – крім нудоти, у хворого присутній метеоризм, гіркуватий присмак у роті, біль у правому підребер’ї;
- запалення слизової оболонки шлунка (гастрит) або дванадцятипалої кишки (дуоденіт);
- виразкова хвороба;
- нефрит – група хвороб, що вражають чашково-лоханочные системи нирок, їх канальці, клубочки і судини;
- ендокринні патології.
Діагностика та лікування постійної нудоти
Але як позбутися від нудоти? За відповіддю на це питання слід звернутися до гастроентеролога. Самолікування тут неприпустимо, оскільки може лише погіршити стан хворого.
Перелік діагностичних заходів включає в себе і клінічний біохімічний аналізи крові, ультразвукове та ендоскопічне дослідження внутрішніх органів.
Кінцевий вигляд програми діагностики розрізняється в кожному окремому випадку. Наприклад, при гастриті пацієнт проходить гастроскопію (обстеження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту), біопсію і вивчення рівня кислотності шлункового вмісту. Результати аналізів і дозволяють судити про наявність запального процесу.
В окремих випадках потрібна консультація інших вузькопрофільних фахівців: невропатолога, ендокринолога, нефролога або психіатра (при підозрі на неврологічні розлади).
Дискомфорт в зоні епігастрію не є самостійною хворобою, а лише показує, що в організмі щось йде не так. Лікування в даному випадку спрямоване на усунення першопричини і симптоматичне придушення почуття нудоти.
Для людей, які страждають від морської хвороби, призначають скопаламин у вигляді нашкірних пластиру. Застосовувати його потрібно за 6 годин до початку подорожі. Полегшити стан при вагітності допоможе меклозин, що володіє антигістамінними та антихолінергічними властивостями. Важливо знати, що будь-яка медикаментозна терапія має здійснюватися під контролем лікаря.
Профілактика, консультація педіатра з питання постійної нудоти
При постійній нудоті необхідне медичне втручання. У ході першої консультації доктор збирає дані анамнезу, проводить пальпацію живота і загальну оцінку стану пацієнта. Отримані дані є основою для подальшої діагностики та лікування людини.
В цілях профілактики рекомендується вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися і регулярно проходити медичні огляди, що дозволяють виявити захворювання на ранній стадії.