Лужна фосфатаза – фермент гідролаза, широко поширений в тканинах людини. Основна його функція – відділення залишків ортофосфорної кислоти від молекул фосфоровмісних сполук і подальше транспортування фосфору до всіх систем життєдіяльності організму.
Найбільш висока концентрація ензимів відзначається в кістковій тканині, плаценти, слизової оболонці кишечника і молочних залозах у жінок в період годування. Незважаючи на повсюдне присутність фосфатази практично у всіх тканинах, механізми її дії ще повністю не вивчені.
Нормальна концентрація ферменту говорить про відсутність порушень фосфорно-кальцієвого обміну. Даний показник різниться залежно від статі (для жінок оптимальний рівень ферменту становить до 240 Од/л, у чоловіків – до 270 Од/л) та віку людини. У дітей у зв’язку з інтенсивним розвитком кісткової системи утримання фосфатази в крові вище, ніж у дорослих.
Лабораторні обстеження, виявляють підвищену лужну фосфатазу, проводять за показаннями лікаря. До таких, наприклад, відноситься підготовка до хірургічної операції.
Причини підвищеної лужної фосфатази
Коли підвищена лужна фосфатаза, причини можна умовно розділити на кілька груп:
- захворювання печінки – некроз печінкової тканини, гепатоцелюлярна карцинома, механічна жовтяниця, гепатити лікарської, токсичної та інфекційної природи, паразитарні інвазії; [bsa_pro_ad_space id=42][bsa_pro_ad_space id=78][bsa_pro_ad_space id=11][bsa_pro_ad_space id=31][bsa_pro_ad_space id=34][bsa_pro_ad_space id=44][bsa_pro_ad_space id=47][bsa_pro_ad_space id=49] [bsa_pro_ad_space id=52][bsa_pro_ad_space id=55] [bsa_pro_ad_space id=57][bsa_pro_ad_space id=62] [bsa_pro_ad_space id=60][bsa_pro_ad_space id=65] [bsa_pro_ad_space id=67][bsa_pro_ad_space id=69][bsa_pro_ad_space id=76][bsa_pro_ad_space id=73]
- зменшення або припинення виділення жовчі, пов’язане з пухлиною жовчовивідних шляхів, камнеобразованием або запальними процесами в жовчних протоках;
- патологічні зміни кісткової тканини – до них відносять недостатню мінералізацію кісток, що призводить до їх розм’якшення (остеомаляція), деформуюча остеодистрофія, фіброзна генералізована остеодистрофія, розвиток агресивних злоякісних пухлин (остеосарком);
- інші причини – гормональні розлади, інфаркт міокарда, інфекційний мононуклеоз.
В окрему групу виділяють фактори, які не пов’язані з хворобами. Сюди входять вагітність, підлітковий вік, прийом певних лікарських засобів, охолодження крові після її забору.
Розбиратися в питанні, що означає підвищена лужна фосфатаза, повинен гастроентеролог. Тут важливо розуміти, що рівень ферменту може перевищувати норму навіть у цілком здорової людини. Тому остаточне рішення про наявність тієї чи іншої хвороби лікар приймає з урахуванням клінічної картини пацієнта та результатів додаткових обстежень.
Діагностика та лікування підвищеної лужної фосфатази
Для виявлення патології застосовують наступні діагностичні заходи:
- визначення рівня ферменту в крові, фекаліях та сечі;
- аналіз кишкових, печінкових, кісткових і плацентарних ізоферментів в кров’яний сироватці або навколоплідної рідини;
- вивчення активності лужної фосфатази в соку тонких кишок.
Якщо лужна фосфатаза підвищена, лікування в першу чергу спрямоване на усунення першопричини, викликала патологічне явище. Так, при захворюваннях печінки хворому показана дієтотерапія, спрямована на підтримання органу в стані функціонального спокою. З повсякденного раціону виключаються свіжий хліб, вироби із здобного тіста, кислі типи ягід, фруктів, бобові, жирні сорти м’яса, газовані напої, алкоголь, шоколад і спеції. Продукти слід готувати на пару, запікати, тушкувати або відварювати (смажені страви та копченості заборонені). Для відновлення функції печінки також застосовуються гепатопротектори.
Профілактика, консультація гастроентеролога з питання підвищеної лужної фосфатази
Незалежно від природи розлади терапія має відбуватися під медичним контролем. Це дозволить ефективно вилікувати хворобу і мінімізувати ризик розвитку ускладнень. При виявленні підвищеної фосфатази у дитини слід звернутися за консультацією педіатра або дитячого гастроентеролога.
Протягом прийому лікар збирає дані анамнезу пацієнта і при необхідності призначає додаткові обстеження, на підставі яких в подальшому і буде складена найбільш ефективна тактика лікування.
Специфічних заходів профілактики не існують. Для мінімізації ризику розвитку патології слід виконувати наступні дії:
- відмовитися від шкідливих звичок – куріння, алкоголю;
- правильно харчуватися – за своїм складом раціон повинен бути збалансованим і містити всі поживні компоненти, необхідні для нормального розвитку організму;
- приймати ліки тільки за приписом лікаря;
- періодично проходити медичні огляди, що дозволяють виявити хворобу на ранній стадії.