Ще півстоліття тому про це захворювання ніхто не знав, і навіть після виявлення його збудників вченим довелося не одне десятиліття сперечатися, щоб з’ясувати природу недуги. Мова йде про хламідіозі, який однаковою мірою вражає чоловіків і жінок.
Ця підступна інфекція часто стає причиною фізичного і психологічного дискомфорту, провокує появу неприємних виділень, і, при повній відсутності лікування, загрожує вилитися серйозними ускладненнями.
Трохи про збудників, або звідки «ростуть ноги» у хламідіозу
Збудником хламідіозу, як і випливає з назви захворювання є хламідії, поведінка яких так довго було причиною дискусій у наукових колах. Венерологів ніяк не вдавалося кваліфікувати природу хламідій: одні називали їх вірусами, інші – бактеріями.
Після численних досліджень було встановлено, що хламідії є чимось середнім між бактеріями і вірусами: у них є клітинна оболонка, і вони здатні до паразитування.
На сьогоднішній день науці відомо чотири види мікроорганізмів такого типу, але тільки одні з них визнані вкрай небезпечними – збудники урогенітального хламідіозу. Їх присутність в організмі вкрай небажано, а процес позбавлення від хламідій найчастіше розтягується на довгі місяці.
Симптоматика хламідіозу: як розпізнати нежданого гостя?
Хламідіоз далеко не першим значиться у списку захворювань, який можна легко визначити по самопочуттю та зовнішніми ознаками. Довгий час цей підступний недуг може залишатися непоміченим: часто захворювання протікає безсимптомно і у чоловіків, і у жінок. По-справжньому проявити себе хламідії можуть лише в тому випадку, якщо хвороба переходить в активну фазу. Тоді інфіковані скаржаться на:
- біль у нижній частині живота, що віддає у поперек;
- свербіж у промежині;
- хворобливе сечовипускання;
- виділення з неприємним запахом.
Якщо виявлено хламідіоз: хто винен…
Хламідії в більшості випадків передаються побутовим шляхом, але є і мала ймовірність побутового зараження. Цікаво знати, що при сексуальному контакті з носієм інфекції ймовірність «розжитися» хламідіозом не перевищує 50%.
Однак для пацієнта з неприємним діагнозом це сумнівна втіха. Важливо розуміти одне: небезпечні бактерії могли не проявляти себе досить довго, і відразу після виявлення хвороби звинувачувати свого нинішнього статевого партнера не варто.
…і що робити?
Коли ворог виявлено, дуже важливо не затягувати з процесом лікування, яке повинно бути комплексним. Лікуватися треба разом з партнером.
Крім прийому призначених лікарем препаратів, дуже важливо відмовитися від сексуальних контактів до того моменту, поки не буде проведена повторна процедура ПЛР (тільки вона дає 90-95% гарантії).
Важливим фактором успіху при лікуванні хламідіозу є підтримка високого рівня опірності організму. На кілька тижнів, а то і місяців доведеться відмовитися від вживання алкоголю, постаратися багато відпочивати і бувати на свіжому повітрі, подбати про здорове харчування.
На жаль, наш організм самостійно не здатний протистояти хламідій, тому в окремих пацієнтів рецидиви траплялися навіть під час лікування. Якщо не хочете поповнити список цих нещасних, постарайтеся підійти до питання лікування серйозно, щоб не розтягувати неприємний процес на довгі місяці.
А якщо не лікувати?!
Хламідіоз є частим супутником» інших венеричних захворювань, тому його виявлення для багатьох чоловіків і жінок стає шоком.
Хламідіоз рано чи пізно все одно дасть про себе знати, і те, яким способом проявить себе інфекція, простим нездужанням або серйозним запаленням статевих органів (аж до безпліддя), багато в чому залежить виключно від рішення пацієнта!