На сьогоднішній день серед 200-300 новонароджених хлопчиків у 1-2 з них лікарі діагностують аномалію розвитку — гипоспадию.
У дітей така патологія починається ще в ембріональному стані приблизно на 7-15 тижні вагітності, посприяти чого можуть різні фактори негативного впливу.
Крім того лікарі відзначають, що гіпоспадія є спадковою патологією, що передається від батька до свого наступного покоління.
Гіпоспадія — це неправильне розташування уретрального отвори, що набагато частіше спостерігають у дітей чоловічої статі, ніж у дівчаток.
Завдяки тому, що гіпоспадія легко діагностується і в більшості випадків достатньо буде простого візуального огляду, захворювання має всі шанси на одужання.
Дистальна стовбурова форма гіпоспадії також потребує лікування, після чого у хлопчика є всі шанси відновити сечостатеві функції.
Причини патології
Стовбурова форма гіпоспадії являє собою аномалію розвитку сечостатевих органів у хлопчика, в результаті чого уретральне отвір буде розташовуватися не на голівці пеніса, а на його стовбурі.
З усіх форм гіпоспадії лікарі вважають найскладнішими декілька з них, в тому числі і гипоспадию стовбурову, так як її проблемами вважаються кілька факторів:
- проблематичність або повна неможливість сечовипускання в положенні стоячи;
- кривизна статевого члена, що в майбутньому порушує процес еякуляції і можливість чоловіка мати дітей;
- психоемоційний дискомфорт і навіть психологічні травми на тлі такої патології.
Для довідки! Всі існуючі захворювання фіксуються в спеціальному офіційному документі — МКХ 10 або Міжнародна класифікація хвороб.Стовбурова форма такого захворювання відзначена в цій класифікації кодом Q54.
Багато десятиліть медичні фахівці та науковці ретельно вивчали передумови, що спричинюють розвиток гіпоспадії, в результаті чого були встановлені причини:
- генетична схильність (найчастіше передається по спадку від батька);
- мутації генного типу;
- гормональний дисбаланс вагітної жінки;
- ЕКО та проведення гормональної підтримки вагітності;
- застосування контрацептивів жінкою на базі естрогенів;
- наявність шкідливих звичок у матері;
- несприятливі екологічні умови проживання та праці;
- багатоплідність у жінки і часті вагітності;
- наявність інфекцій у вагітної жінки та внутрішньоутробне інфікування плода.
Особливу увагу своєму здоров’ю вагітна жінка повинна приділять саме на 7-15 тижні свого становища, так як в цей час формується у хлопчика сечостатева система.
Важливо стежити за станом гормональної системи, так як різкі скачки жіночих гормонів і брак чоловічих може відбитися на розвитку статевих органів плода.
Крім того сприяти розвитку гіпоспадії можуть відразу кілька факторів, так як на першому триместрі плід проявляє надмірну чутливість до впливу ззовні і всередині.
Особливості стовбурової гіпоспадії
Як вже говорилося раніше, дистальна стовбурова форма у дітей представлена у вигляді аномального неправильного розташування сечовивідного отвору, який знаходиться на стовбурі пеніса.
У нормі уретра має виходити посередині головки пеніса, що забезпечує чоловікові в майбутньому нормальне сечовипускання і еякуляцію для продовження роду.
Кожного дитини після народження фахівці оглядають на наявність патологій, в тому числі і на гипоспадию.
Для довідки! Для огляду новонародженої дитини на наявність аномалій розвитку і патологій слід відвідати лікаря неонатолога, який компетентний в таких захворюваннях.
При такій формі гіпоспадії у дитини у вертикальному положенні тіла під час спорожнення сечового міхура сеча буде мати напрямок вниз, в інших положеннях — під патологічним неправильним кутом.
Також буде помітним викривлення пеніса, що зазвичай краще діагностується у дорослих пацієнтів.
Крім того патологія характеризується помітним звуженням уретри.
Стовбурова гіпоспадія може бути декількох форм:
- дистально-стовбурова — коли уретральний вихід спостерігається ближче до вінцевої борозні пеніса;
- центральна — уретральний канал розташовується в центрі стовбура органу;
- проксимальна форма — в такому випадку вихід сечівника помічений ближче до мошонки пеніса.
Також стовбурову форму гіпоспадії варто розрізняти за ступенем тяжкості на:
- Легка стадія — є невелике викривлення пеніса або зберігається нормальна форма. Найчастіше лікарі спостерігають легку стадію при венечно-стовбурової формі гіпоспадії.
- Середня стадія — буде видимим викривлення пеніса, яке обов’язково повинно бути виправлено оперативним шляхом. Така стадія часто спостерігається у хлопчиків з проксимальної формою патології.
- Важка форма — в даному випадку лікарі відзначають розташування виходу уретри прямо біля промежини, крім того сильна кривизна пеніса витікає в його гіперплазію.
Як правило, гіпоспадія не є самостійним захворюванням, так як їй будуть сприяти супутні захворювання — серцево-судинні патології, пахові грижі, хвороби нирок, інші аномалії, відсутність або зрощення ануса, крипторхізм.
Більше про інших формах гіпоспадії можна дізнатися з окремих матеріалів:
- Мошоночная гіпоспадія;
- Вінцева гіпоспадія;
- Головчаста гіпоспадія.
Діагностика та лікування
Стовбурова форма вимагає не тільки візуального огляду лікарем для встановлення діагнозу, але й проведення комплексу діагностичних заходів.
А саме:
- ультразвукове дослідження внутрішніх органів;
- урографія;
- цистоуретрография;
- МРТ і КТ для допоміжних цілей;
- генетичні аналізи для з’ясування аномалій, що передаються у спадок.
Єдиним ефективним способом лікування такої форми гіпоспадії є операція з метою корекції зовнішніх форм і будови статевих органів, а також відновлення його нормальних функцій.
Операцію проводять в ранньому віці, коли дитина ще не може пізнати в собі такі патології, а також не запам’ятає пережите.
Як правило, оптимальним для хірургії є вік від півроку до 2 років, так як пізніше підвищуються шанси розвитку ускладнень.
Для початку проводиться реконструкція уретри, після чого пластику статевого члена.
Хірург усуває порушення будови кавернозних тіл, після чого «додають» уретральний відділ на голівку пеніса, тобто в його нормальному функціональному стані.
Виділяють кілька видів операцій, які практикуються в лікуванні стовбурової гіпоспадії:
- MAGPI-операція – є эффеткивной при дистально-стовбурової формі, в ході якої хірург робить плоскої форму головки пеніса, не переміщаючи при цьому сам сечовипускальний канал.
- Операція Матьє — при будь-якій формі патології по обидва боки уретрального каналу хірург робить два надрізи, прямо від верхівки голівки до кавернозних тел. Отриманий клапоть лікар пришиває до уретральної пластині, після чого з’єднує і крила головки.
- Операція Снодграсса — при будь-якому вигляді аномалії хірург розсікає від зовнішнього виходу уретри до самої середини головки, після чого цю пластину зшиває по діаметру навколо катетера.
- Операція Тирша-Дюплея — будь-яка форма стовбурової гіпоспадії лікується таким видом операції, коли від головки до кавернозних тіл хірург робить глибокий надріз з боків, уретральну пластину зшивають у правильну форму трубки, покривають з усіх її сторін клаптями, зшиваючи між собою.
- Пластика клаптем на ніжці — ще одна універсальна операція, при якій хірург формує прямокутний клаптик з слизової оболонки, після чого покриває їм пластинку уретри.
У кожному індивідуальному випадку фахівець самостійно підбирає вид операції, здатний вирішити проблему.
Під час реабілітації кілька діб дитина проводить в ліжку, сечовипускання відбувається через катетер.
Міняти катетер потрібно кожних 3 дні, обробляти антисептиками — щодня. Загоєння уретри настає через 3 тижні після операції.
Крім операції лікар може призначати гормональну терапію для підвищення тестостерону та інших стероїдів.
Щоб попередити інфікування, що так властиво при оперативних втручаннях, лікар може призначити пацієнту курс антибіотиків.
Також у післяопераційному періоді використовуються засоби для знеболювання.
З усього сказаного можна підвести підсумок, що стовбурова форма вимагає оперативного лікування в будь-якому випадку.