Уперше це захворювання було описано Ф. Винивартером в 1879 році під назвою облітеруючий ендартеріїт – справа в тому, що медика зацікавило відхилення в судинах ампутованих їм внаслідок спонтанної гангрени ніг. Винивартер зазначав, що в цих судинах спостерігаються явні ознаки тромбозу і запального процесу. Через без малого 30 років даний недуга була більш докладно вивчений іншим вченим — Л. Бюргером (який, зокрема, зазначив, що ендартеріїт вражає виключно молодих людей), внаслідок чого і отримав назву хвороба Бюргера Грютца. Згідно Міжнародної класифікації хвороба має ще одну назву — облітеруючий тромбангіїт. А серед медиків у процесі як назва, дане захворювання ще Винивартером, так і два інших.
Найчастіше хворобою Бюргера хворіють чоловіки. Максимально поширене це захворювання в країнах Азії, Японії, Ізраїлі та Індії – це дало привід Бюргеру припускати, що хвороба пов’язана з якоюсь інфекцією.
Відміну
Хвороба Бюргера викликає запальний процес дрібних судин (в основному, в судинах кінцівок). Поступово запалення переходить у фіброз і викликає зрощення пучка судин з прилеглими тканинами. На більш пізніх стадіях захворювання розвивається тромбоз. Захворювання Бюргера Грютца протікає хвилеподібно, при цьому кожне її загострення вражає нові і нові ділянки.
У чому-то хвороба Бюргера схожа з атеросклерозом судин, однак має і суттєві відмінності: при облітеруючому тромбангіїті змінюються як великі, так і дрібні вени, артерії не містять еластичних волокон, не утворюються бляшки між внутрішньою і середньою оболонками.
Закупорка судин на руках
Тромбангіїт підрозділяється на два типу: проксимальний і дистальний. Дистальний тромбангіїт зустрічається в 65% випадків, і вражає нижні кінцівки, і, у рідкісних випадках, кисті рук. Проксимальний тип буває в 20% випадків і зачіпає стегнову і клубову артерію. У решти ж 15 відсотках випадків ураження є змішаним.
Причини
Точні причини появи хвороби Бюргера до нинішнього моменту не визначені.
Зокрема, поштовхом до розвитку даного захворювання може послужити:
- Куріння. Вплив нікотину на судини провокує виникнення в них спазмів і тромбозу. Між іншим, такий же ефект має інтоксикація організму миш’яком. Помічено, що у курців хвороба Бюргера розвивається набагато частіше, ніж у тих, хто не має цієї шкідливої звички.
- Будь-яка травма кінцівки – перелом, сильний забій, обмороження.
- Сильний стрес. На даний момент точно встановлено, що розвиток захворювання частіше спостерігається у людей, чия робота пов’язана з постійними впливами стресових факторів.
- Інфекція. Частково дослідник, який висловив припущення про зв’язок хвороби з інфекційними процесами, все ж виявився прав, оскільки в осередках ураження нерідко виявляються збудники інфекційних захворювань.
- Ендокринне порушення – кров хворих часто характеризується підвищеним вмістом в ній гормону адреналіну.
- Спадкова схильність. Якщо у кількох чоловіків з однієї сім’ї виявили облітеруючий тромбангіїт, велика ймовірність, що має місце особлива будова стінки судин, закладене на генетичному рівні. Цікаво, що найчастіше генетична схильність до хвороби Бюргера зустрічається в Азії та Середземномор’ї).
- Аутоімунні процеси – при цьому організм з якихось причин починає відторгати тканини судинних стінок, виробляючи до них антитіла.
Симптоми
Симптоми хвороби Бюргера виникають переважно у чоловіків старше двадцяти років.
Початок розвитку захворювання можна визначити за такими ознаками:
- У ступнях і пальцях ніг з’являється відчуття печіння і оніміння, так звані «мурашки».
- Спостерігається надмірна мерзлякуватість стоп.
- Пальці втрачають нормальну чутливість.
Згодом починається біль у литках ніг, при ходьбі людина починає кульгати з-за сильних больових відчуттів. Після недовгого відпочинку біль проходить, однак при навантаженні на ноги знову відновлюється.
Іноді хвороба Бюргера Грютца починається з симптомів дещо іншого захворювання – мігруючого флебіту. При цьому на стопах, з тильного їх боку, утворюється ущільнення, що характеризується почервонінням шкіри, появою больових відчуттів. Таке ущільнення, як правило, проходить сама собою протягом двох тижнів, залишаючи після себе коричневий слід на шкірі. Однак через деякий час ситуація повторюється на іншому місці – тому хвороба і носить назву мігруючої.
Легка форма
Якщо хвороба Бюргера легкої форми біль проявляється на початку ходьби, після людина пристосовується до неї і може вільно пересуватися. Це означає, що має місце кровообіг в обхід пошкодженої ділянки, або реканалізація тромбу.
Важка форма
Важка форма хвороба Бюргера Грютца характеризується частими загостреннями, як правило, провоцируемыми курінням і переохолодженням уражених ділянок. Має місце погіршення кровообігу в ногах. Біль проявляється набагато інтенсивніше, ніж при легкій формі, з’являється незалежно від навантаження на ноги, і полегшується тільки при опусканні нижніх кінцівок. Болі доходять до того, що людина ночами сідає на ліжку, підтримуючи кінцівку, масажує її, щоб хоч якось полегшити стан.
Можливо прогресуюче омертвіння тканин – про це свідчить поява на пальці бурого плями. Такий стан носить назву сухої гангрени. Поступово пляма стає чорним, розростається, після чого суха гангрена переходить у вологий.
Суха гангрена кінцівок пальців рук
Хвороба Бюргера вкрай рідко призводить до летального результату, однак загрожує найсерйознішими ускладненнями, які легко можуть привести до тромбозу, розвитку гангрени і подальшої інвалідності.
Стадії
Перша стадія хвороби Бюргера характеризується початком дистрофічних процесів нервових закінчень стінок судин. Потім настає ішемічна стадія, протягом якої виявляються всі класичні симптоми. У третій стадії хвороби Бюргера починається некроз, на шкірі стоп з’являються виразки і плями. При настанні гангрени тканини розпадаються, якщо в рану при цьому потрапляє інфекція, починаються додаткові ускладнення.
Діагностика
Зазвичай зовнішні прояви хвороби Бюргера типовими і добре видно, тому у хірурга, як правило, не виникає труднощів у вірній постановці діагнозу. Також пацієнтам призначається додаткова діагностика: ультразвукове обстеження (УЗДГ), запис пульсу, вимірювання температури за допомогою электротермометрии.
Лікування
На початкових стадіях облітеруючого тромбангіїту зазвичай застосовується лікування з використанням консервативних методів:
- Виявлення та усунення можливих «винуватців» захворювання – відповідний догляд за шкірою ніг, повне припинення куріння, носіння взуття, що відповідає погодним умовам.
- Застосування седативних засобів для налагодження нормальної роботи нервової системи.
- Стимуляція кровообігу у ножних м’язах (для цього пацієнтам запропонована помірна хода)
- Втирання спеціальних мазей в пошкоджені місця, щоб попередити розвиток тромбозу, застосування антикоагулянтів.
- Уколи нікотинової кислоти і вживання спазмолітиків. Якщо має місце якась інфекція, додатково призначаються антибіотики.
Нікотинова кислота для стимуляції кровообігу
Крім вищеописаного, призначаються процедури фізіотерапії та санаторне лікування на курортах.
Операція
Якщо лікування хвороби Бюргера консервативними методами не дало належного ефекту, і хвороба продовжує прогресувати, лікар, швидше за все, порекомендує операцію в залежності від ситуації:
- Шунтування – створення посудини для відновлення нормального кровотоку в обхід тромбу
- Видалення до 15 сантиметрів закупоренного судини (така операція називається эндартериоэктомией)
- Розміщення всередині посудини спеціального каркаса, який не дасть йому стискатися (стентування)
- Заміна хворих судин протезами
Єдине стан, при якому не допомагає жодне лікування – це гангрена. Рішенням в такому випадку буде ампутація відмерлих тканин.
На жаль, доводиться проводити ампутацію приблизно 35% людей, що страждають хворобою Бюргера. І переважна більшість серед них складають курці – ті, які знехтували на початковій стадії захворювання рекомендаціями лікарів, і продовжили курити. Крім цього, на тлі тромбангіїту має властивість розвиватися цукровий діабет, аж ніяк не кращим чином відбивається на подальшому якості життя.
Навіть якщо у людини діагностували хвороба Бюргера, впадати у відчай зовсім не варто. При вірній постановці діагнозу і своєчасному початку лікування, воно практично напевно буде успішним, оскільки на ранніх стадіях облітеруючого тромбангіїту від нього можна позбутися без сліду.