Існує багато різних захворювань і патологій нервової системи, які мають різні прояви та симптоматику.
Серед них особливу популярність придбала епілепсія – хронічне захворювання, при якому відбувається хаотична електрична активність головного мозку, яка зачіпає його окремі ділянки або поражающаяя орган в цілому.
Цей процес викликає найвідоміше симптоматичне прояв недуги – характерні напади, чия внутрішня суть полягає в збоях режиму роботи нервових клітин.
При даному захворюванні відбувається порушення рухової, розумової функції, проте, ці порушення відбуваються лише на короткий проміжок часу. Людина втрачає свідомість, у нього починаються конвульсії.
Ознаки епілепсії у дітей та особливості перебігу цієї хвороби
Судомні конвульсії можуть виникати у дітей з різних причин. Необхідно вміти розрізняти ті напади, які викликані епілепсію і ті, які з’явилися в результаті протікання інших хвороб.
Іноді може спостерігатися так званої судомний синдром, при якому є якась специфічна причина, що впливає на нервову систему дитини і провокує головний мозок на епізоди безладної активності нервових клітин, які і викликають судоми з втратою свідомості.
В той же час окремо виділяється епілепсія – хронічне захворювання, причину якого встановити не вдається.
Епілепсія як хронічне захворювання, зазвичай проявляється саме в дитячому віці.
При появі у дитини судомних припадків необхідно в найкоротші терміни записатися на прийом до лікаря-невропатолога, який зможе визначити точний вид захворювання і спробує зрозуміти його причину.
Проводяться різного роду діагностичні процедури, які не повинні викликати почуття страху або хворобливих відчуттів у дитини. Наприклад, не так давно були розроблені апарати для магнітно-резонансної томографії відкритого типу. Їх конструкція дозволяє проводити обстеження внутрішніх органів дітям.
Важлива особливість судомного синдрому у дітей полягає в тому, що якщо він викликаний не епілепсією, а якоюсь іншою конкретною хворобою, то при нейтралізації даного каталізатора цього симптому, судоми минають самі по собі. Існує також явище, назване фебрильними судомами. Воно виникає у дітей у віці молодших 6 років.
Фебрильні судоми – це не епілепсія. Триває цей стан близько чверті години, а викликається підвищенням температури тіла вище 38 градусів. Причому, якщо конвульсії не виходять за рамки згаданих 15 хвилин, то в окремих заходи по усуненню не потребують – досить просто збити температуру.
Якщо ж фебрильні судоми тривають більше 15 хвилин, дитині, як правило, виписуються спеціальні протисудомні препарати.
Ще одна специфічна форма судомного синдрому характеризується завмиранням і відсутнім поглядом дитини (6-7 років), увага якого не можна притягнути до кінця припадку.
Такий припадок є короткочасним і епізодичним. Хоча нерідко така форма недуги нервової системи проходить з віком. Іноді вона переходить в іншу форму патології, пов’язаної з судомами, тому необхідна консультація лікаря-невропатолога.
Є й інші форми судомних припадків, які відрізняються один від одного перш за все за формою зовнішнього прояву. Так симптомами епілепсії є:
- втрата свідомості короткочасного характеру;
- судоми в різних групах м’язів, особливо – в кінцівках;
- мимовільні нахили голови або рухи тулуба;
- галюцинації нюхового або зорового характеру;
- мимовільне випорожнення з-за втрати свідомості;
- «відключення»» м’язів.
Для епілепсії характерна індивідуальна вираженість тих чи інших симптомів. Це захворювання може виявлятися в більш інтенсивної або слабкій формі, але при цьому тривалість припадку рідко перевищує декількох хвилин, якщо мова йде саме про хронічної епілепсії.
Приблизно в кожному п’ятому випадку спостерігається передчуття припадку. Дитина ж може далеко не завжди попередити про свій стан оточуючим.
Перша допомога при нападі та лікування недуги
Епілептичні припадки – це досить небезпечні епізоди, які загрожують здоров’ю дитини насамперед побічними наслідками, так як із-за втрати свідомості і контролю над тілом, малюк може нанести собі травми.
Госпіталізація необхідна у випадках:
- після першого епізоду конвульсій;
- якщо дитина все ж завдав собі каліцтво;
- якщо судоми тривають довше 5 хвилин (фебрильні судоми – виняток, вони можуть тривати довше);
- у випадку, якщо спостерігається повторення конвульсій через дуже маленький проміжок часу;
- якщо спостерігаються перебої в роботі дихальної системи вже після закінчення нападу.
Під час самих нападів епілепсії у дітей слід прибрати всі небезпечні предмети, гострі речі. Притримувати язика не потрібно, але слід перевернути дитину на бік, щоб захистити його від задухи. Після припадку треба перевірити дихання. Необхідно пильно стежити за станом дитини і не давати йому ні їсти, ні пити до тих пір, поки він повністю не прийде до тями.
Судомний синдром лікується, насамперед, видаленням причини конвульсивних нападів. Іноді необхідно оперативне втручання, в ході якого хірург видаляє викликає судоми новоутворення в мозку. Варто зауважити, що практика оперативного втручання при епілепсії ще не знайшла широкого застосування.
Медикаментозне лікування зосереджено на застосуванні антиконвульсантів та інших терапевтичних методах боротьби з епілепсією, які підбираються індивідуально для кожної дитини.
Популярним ліками є фенобарбітал. Невропатолог дуже ретельно розробляє курс лікування, тому вибір медикаментів до кінця визначається тільки після діагностики.
При лікуванні епілепсії у дітей необхідні спеціальний режим дня і дієта, які теж призначаються лікарем. Широко застосовуються психотерапевтичні методи лікування.
Успішність і показники ефективності при застосуванні медикаментозного лікування дуже високі – в 8 з 10 випадків спостерігається зникнення нападів. Іноді епілепсія проходить сама з часом.