Краща профілактика інфекційних хвороб — вчасно проведена вакцинація.
Для цього держава розробляє національний календар щеплень, який містить перелік хвороб і терміни імунізації дітей і дорослих.
Щорічно переглядає цей план Міністерство охорони здоров’я та вносить при необхідності корективи. Але ніхто не скасовує обов’язкову вакцинацію проти серйозних захворювань. Які ж саме роблять щеплення, і в якому віці?
Підготовка до вакцинації
Кожна держава турбується про здоров’я своїх громадян. Щоб не допустити загострення епідеміологічної ситуації в країні, розробляється цілий комплекс заходів. Проведення планової вакцинації знижує ймовірність поширення інфекції серед людей.
Перш ніж зробити щеплення, терапевт (педіатр) повинен впевнитись у відсутності у людини протипоказань. Це попередить можливі небажані реакції на введену вакцину. Крім того, температура, нежить, кашель та інші гострі нездужання — привід перенести імунізацію до повного одужання.
Якщо щеплення призначена дитині, то лікар повинен обов’язково отримати від батьків письмову згоду на її проведення.
Деякі сім’ї свідомо відмовляються від вакцинації, мотивуючи це бажанням вберегти малюка від можливих негативних наслідків. Така позиція батьків — не привід для осуду. Але медикам бажано переконати скептиків у необхідності щеплення.
Обов’язкова вакцинація проводиться проти таких інфекційних захворювань:
- гепатит Ст. Хвороба, при якій вірус вражає печінку;
- туберкульоз. Інфекція поширюється на легені, суглоби, кістки, кишечник;
- дифтерія. Небезпечне для життя захворювання, при якому на слизових оболонках утворюється плівка сірого кольору. Викликає набряк гортані, утруднює дихання. Тяжкість хвороби обумовлена вкрай отруйним токсином, виділюваним дифтерійною паличкою. Інфекція вражає серце, нирки та інші внутрішні органи;
- поліомієліт. Страждає нервова система. Часте ускладнення — параліч;
- коклюш. Захворювання характеризується запаленням верхніх дихальних шляхів і нападоподібний кашлем. Смертельно небезпечно для дітей першого року життя;
- краснуха. На тілі хворого з’являється висип, збільшуються лімфатичні вузли. Особливо небезпечна хвороба в період вагітності. Вірус вражає плід і призводить до викидня або важким відхилень у розвитку;
- правець. У хворого спостерігаються різкі болісні судоми в усьому тілі. Спазми м’язів призводять до утруднення дихання, ковтання, порушення серцевої діяльності;
- кір. Початок схоже з ГРВІ, поступово з’являється сухий кашель, підвищується температура до 39°. На тілі виникає дрібна яскрава висип;
- гемофільна інфекція. Після зараження у людини розвиваються гнійні вогнища в різних органах. Також страждає центральна нервова система;
- епідемічний паротит (свинка). Вірус обґрунтовується у слинних залозах. В результаті вони розпухають, стають надзвичайно болісними. Для хлопчиків захворювання небезпечне ураження яєчок, що може призвести до безпліддя.
Вакцинацію від інфекційних хвороб, які не входять в календар щеплень, роблять за бажанням або при загрозі епідемії.
Список обов’язкових щеплень
Проведення вакцинації — життєво необхідний захід, яке знизить ризик зараження інфекційними захворюваннями або зменшити їх прояви в разі інфікування. Не відмовляйтеся від щеплень, а з розумінням ставитеся до планових ін’єкцій!
- Протягом доби від народження дитині роблять першу щеплення проти гепатиту В. Якщо новонароджений входить в групу ризику, то проводять ще дві аналогічні ін’єкції через кожні 30 днів. Таку підвищену увагу приділяють дітям, народженим від інфікованої матері або проживають у родині із зараженими людьми. При відсутності загрозливих факторів другу планову ін’єкцію від гепатиту В призначають у місячному віці, третю — на півроку, а четверту — в рік.
- На третій-сьомий день новонародженим роблять щеплення проти туберкульозу вакциною БЦЖ. Її дія розрахована на сім років, а потім повторюють введення. Таку імунізацію від туберкульозу проводять в 14 років, а потім в 21 рік.
- Коли дітям виповнюється три місяці, їх обов’язково роблять щеплення від дифтерії, кашлюку та правця. Щоб виробити достатній імунітет проти цих захворювань, потрібно зробити ще дві такі ін’єкції з інтервалом 6 тижнів. Для цього підшкірно вводять 0,5 мл коклюшно-дифтерійно-правцевою вакцини (АКДП).
- Також тримісячних малюкам роблять щеплення проти поліомієліту та гемофільної інфекції. Потім їх повторюють 4, 5, 6 та 18 місяців. Потім витримують шестирічний перерву і проводять ревакцинацію. Після цього в людини виробляється імунітет до гемофільної інфекції. А щоб не захворіти на поліомієліт, ще раз призначають щеплення в 14 років.
- Однорічних дітей щеплять від краснухи, кору та епідемічного паротиту. Повторний захід проводять у шестирічному віці.
- Дітей, яким виповнилося 18 місяців, прищеплюють ще раз від кашлюку. Крім цього, малюків повторно вакцинують проти дифтерії та правця. Для вироблення імунітету потрібні щеплення в 6, 14, 18, 28 років. Дія вакцини розрахована на 10 років. Тому дорослі люди повинні щепитися, дотримуючись даний інтервал.
Чим точніше дотримується графік планових вакцинацій, тим вище їх ефективність. Тому уважно вивчіть календар щеплень і чітко дотримуйтесь рекомендованих інтервалів для імунізації.