- Причини патології
- Класифікація
- Діагностика чоловічого безпліддя
- Лікування
Чоловіче безпліддя – патологічний стан, при якому статеві клітини чоловіки не можуть запліднити яйцеклітину, і жінка з цієї причини не може завагітніти. На сьогоднішній день дана проблема дуже актуальна. У світі до 15-20% подружніх пар не можуть мати дітей, і більше ніж у половині випадків причина безпліддя чоловіка.
Причини патології
Найчастіші фактори чоловічого безпліддя:
- психічні і сексуальні порушення;
- аномалії розвитку, інфекційні захворювання, травми статевих органів;
- лікарські, токсичні, радіаційні впливу на статеві органи;
- варикозне розширення вен сім’яного канатика (варикоцеле);
- розлади імунітету і обміну речовин.
У головному мозку за регуляцію вироблення сперматозоїдів відповідає статевий центр, розташований в гіпоталамусі. Психічна травма, постійні стреси, напружена робота впливають на статевий центр, приводячи до зниження кількості клітин в еякуляті (олігозооспермія, азооспермія).
Причинами безпліддя у чоловіків можуть бути різноманітні вроджені аномалії, в тому числі і хромосомні:
- крипторхізм (опущення яєчок), монорхізм (наявність одного яєчка), анорхізм (відсутність яєчок);
- дисгенезія гонад;
- первинний гіпогонадизм (синдром Прадера-Віллі, Лоуренса-Муна-Бідла і інші);
- гіпофізарна недостатність.
Одна з найпоширеніших причин чоловічого безпліддя, запальні захворювання статевих органів інфекційного походження. До них відносяться епідемічний паротит («свинка»), туберкульоз, малярія, пневмонія, сепсис, хвороби, що передаються статевим шляхом та інші. Мікроби безпосередньо пошкоджують сперматозоїди, змінюють властивості еякуляту, викликають утворення антиспермальних антитіл. Запальні процеси призводять до порушення прохідності сім’явиносних шляхів.
Необхідно відзначити значимість у розвитку безпліддя епідемічного паротиту. Це захворювання часто виникає в дитячому віці, ускладнюється орхітом (запалення яєчок) і вражає всю тканину цих органів.
Основні види інтоксикацій, що вражають тканина яєчок:
- професійні (свинець, марганець, ртуть, фосфор, бензол, аміак та інші);
- лікарські (сульфаніламіди, нітрофурани, багато антибіотиків, циметидин, антагоністи кальцію);
- побутові (алкоголізм, куріння).
Іонізуюча радіація руйнує клітини – попередники сперматозоїдів, приводячи до безпліддя.
Варикоцеле (варикозне розширення вен сім’яного канатика) порушує функцію яєчка з вироблення сперматозоїдів. Двостороннє ураження зустрічається рідко, але при цьому в більшості випадків викликає чоловіче безпліддя.
До цього стану можуть призвести хірургічні операції на органах малого тазу і заочеревинного простору, зокрема, на сечовому міхурі й передміхуровій залозі. Втручання з приводу пахвинної грижі веде до порушення фертильності у одного пацієнта із ста.
Крім того, пригнічують утворення сперматозоїдів часті гарячі ванни і відвідування сауни. Одноразові підгузники в цьому відношенні безпечні, оскільки у маленьких дітей сперматозоїди і в нормі не утворюються.
Класифікація
Види чоловічого безпліддя:
- секреторна;
- екскреторної;
- аутоімунне;
- поєднане;
- відносне.
Секреторна безплідність
Пов’язано зі зниженням вироблення (секреції) сперматозоїдів в яєчках. Причиною такого стану є, насамперед, гіпогонадизм. При гіпогонадизмі у яєчках порушується вироблення сперматозоїдів та/або чоловічих статевих гормонів.
Розрізняють первинний і вторинний гіпогонадизм. Первинний виникає при захворюваннях, травмах, аномаліях самих яєчок. Вторинний гіпогонадизм пов’язаний з порушенням регуляції сперматогенезу центральною нервовою системою. Ця регуляція здійснюється гіпоталамусом і гіпофізом. Вона змінюється під впливом інфекційних захворювань нервової системи, пухлинах або травмах головного мозку. У результаті знижується вироблення гонадотропних гормонів, що активують функцію статевих органів.
Екскреторної безпліддя
Пов’язане з утрудненням виходу сперми із статевих шляхів. Причинами може бути поразка сім’явивідних шляхів або сечівника в результаті запальних захворювань, травм, вроджених аномалій.
Один з видів экскреторного безпліддя — асперматизм. Істинний асперматизм обумовлений відсутністю оргазму і еякуляції. Він викликаний захворюваннями головного або спинного мозку, периферичних нервів. Після операцій на простаті, зокрема, трансуретральной резекції, сперма може викидатися не назовні, а ретроградно в сечовий міхур. Такий стан називається «помилковий асперматизм».
Імунологічне безпліддя
При деяких системних захворюваннях підвищується проникність гематотестикулярного бар’єру, що відокремлює на мікроскопічному рівні кров від епітелію яєчок. Це призводить до формування власних антитіл організму, що руйнують сперматозоїди на самих ранніх етапах їх розвитку. Так виникає чоловіче імунологічне безпліддя, або точніше, аутоімунне.
Поєднана і відносна форма
При поєднаній формі гормональні порушення різної природи поєднуються з екскреторними розладами, викликаними запалення статевих органів.
Відносне безпліддя – термін, застосовуваний до тим парам, у яких після ретельного обстеження причину такого стану знайти не вдалося.
При первинному безплідді чоловік ніколи не був здатний до запліднення. Вторинне безпліддя є набутим. Від такого чоловіка раніше наступала вагітність, але в результаті хвороб або травм здатність до запліднення він втратив.
Діагностика
До якого лікаря звертатися, якщо у пари протягом року немає дітей при регулярних статевих контактах і відсутності контрацепції? Питання порушення фертильності вирішують два фахівця – уролог, гінеколог. Спочатку обстежують чоловіка. Якщо у нього буде виявлено безпліддя – його партнерку будуть обстежувати для використання допоміжних репродуктивних технологій. Якщо ж чоловік здоровий – причини відсутності вагітності будуть шукати у жінки.
Діагностика чоловічого безпліддя починається зі збору скарг та анамнезу. Лікар уточнює перенесені захворювання, травми, професійні шкідливості та багато інших питань. Симптоми безпліддя неспецифічні і обумовлені викликала його причиною.
При зовнішньому огляді чоловіка визначають розвиток вторинних статевих ознак. Важливий огляд статевих органів, при якому можна визначити аномалії розвитку, варикоцеле, пухлини яєчка і інші захворювання.
Характерні ознаки чоловічого безпліддя можна виявити за допомогою додаткових методів.
Аналізи при чоловічому безплідді:
- дослідження еякуляту;
- визначення рівня тестостерону, пролактину, лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів;
- цитологічне дослідження секрету простати;
- аналізи на інфекції;
- бактеріологічне дослідження сперми;
- визначення в крові рівня антиспермальних антитіл за допомогою імунологічного дослідження;
- біопсія яєчок.
Інструментальні методи діагностики:
- ультразвукове дослідження органів малого тазу і передміхурової залози;
- трансректальне ультразвукове дослідження для уточнення прохідності сім’явиносних шляхів;
- магнітно-резонансна томографія;
- генітографія;
- радіонуклідні методи дослідження;
- рентгенографія черепа і області турецького сідла при підозрі на ураження гіпофіза.
Спармограмма
Першим і найважливішим методом дослідження при чоловічому безплідді є аналіз еякулята. Досліджують зразок, узятий через 48-72 години після статевого акту. Зібрати сперму можна при мастурбації або при звичайному статевому контакті в презервативі без сперміцидної обробки. Посуд для зразка повинна бути чистою, але не обов’язково стерильною. Після отримання сперми її необхідно протягом години доставити в лабораторію. Транспортування здійснюється при кімнатній температурі. Якщо в поданому зразку патологія не виявлена, чоловік вважається здоровим. При виявленні відхилень від норми аналіз проводять двічі, після статевого утримання протягом 3-7 днів, в інтервалі від 7 до 21 дня після взяття першого аналізу.
Критерії нормального еякуляту:
- кількість сперміїв 50-200 мільйонів в 1 мл;
- 70-80% рухливих сперміїв;
- 70-80% зовні нормальних клітин.
При відхиленнях від цих показників діагностують різні види порушень сперматогенезу:
- олігозооспермія (зменшення за всіма показниками);
- астенозооспермия (зниження кількості рухливих сперміїв при збереженні інших показників в межах норми);
- некроспермия (немає живих сперміїв);
- тератозооспермія (більше 30% дегенеративних клітин);
- азооспермія (є тільки клітини сперматогенезу – незрілі попередники сперматозоїдів);
- аспермія (немає ні сперміїв, ні клітин сперматогенезу).
При наявності оргазму, але відсутності еякуляції досліджують сечу, виділену після статевого акту, для підтвердження помилкового асперматизма.
Багатьом пацієнтам показана консультація медичного генетика.
Лікування чоловічого безпліддя
Безплідні пари, зрозуміло, цікавляться, чи лікується чоловіче безпліддя? При цьому стані використовуються консервативні, хірургічні методи і допоміжні репродуктивні технології. Ефект лікування визначається причиною безпліддя.
Насамперед, пацієнт повинен відмовитися від куріння і вживання алкоголю, постаратися нормалізувати свій психічний стан, нормально висипатися і уникати стресів. Раціон повинен обов’язково містити тваринні білки і вітаміни А, Е, С та інші. Необхідно усунути професійні шкідливості, відмінити непотрібні лікарські препарати. Чоловік повинен пройти курс лікування з приводу виявлених інфекційно-запальних захворювань.
Для стимуляції вироблення сперматозоїдів чоловіка протягом 3 місяців призначають полівітаміни, препарати цинку, рослинні засоби.
Багатьом пацієнтам показані гормони:
- гонадотропін або антагоністи естрогенів – при гипогонадотропном гонадизме;
- глюкокортикоїди – при вродженої гіперплазії наднирників або аутоімунному безплідді;
- тестостерон – при зниженні його секреції в яєчках;
- антагоністи допаміну – при гіперпролактинемії.
Коли і як лікувати пацієнта гормонами, вирішує ендокринолог. Така терапія повинна проходити під суворим лікарським контролем.
Хірургічні втручання при безплідді виконуються для усунення варикоцеле, відновлення прохідності сім’явиносних шляхів, лікування помилкового асперматизма.
При неефективності перерахованих способів лікування застосовуються допоміжні репродуктивні технології:
Таким чином, лікування чоловічого безпліддя – складне завдання. Тому велике значення має профілактика цього стану. Вона включає заходи, спрямовані на усунення причин захворювання:
- здоровий спосіб життя, психогігієна, фізична активність;
- обережність і передбачливість, щоб уникнути травм;
- профілактика простудних захворювань;
- відмова від куріння і вживання алкоголю;
- використання індивідуальних засобів захисту при роботі на шкідливому виробництві;
- своєчасне лікування варикоцеле;
- ефективна диспансеризація населення, спрямована на раннє виявлення і лікування інших захворювань, здатних вплинути на розвиток безпліддя.
loading…