Ерозія шийки матки проявляється у вигляді почервоніння на слизовій оболонці. Згідно зі статистикою, кожна друга жінка дітородного віку стикається з цим неприємним недугою.
У більшості випадків захворювання протікає безсимптомно, що збільшує ризик виникнення серйозних ускладнень. З допомогою своєчасного гінекологічного огляду вийде виявити патологію і почати її лікування.
Причини
Розвитку хвороби сприяють наступні фактори:
- механічне пошкодження стороннім предметом;
- несумісність статевих партнерів за розміром геніталій;
- порушення в гормональній системі;
- венеричні хвороби (трихомоніаз, герпес, хламідіоз, папіломавірусна інфекція, гонорея);
- запальний процес яєчників, стінок піхви, маткових труб;
- перенесені аборти;
- природні пологи;
- викидень, позаматкова вагітність.
Симптоми ерозії шийки матки
Небезпека хвороби в тому, що дівчина не відчуває нездужань. Відсутність первинних симптомів призводить до пізнього виявлення патології, коли вже ерозія трансформується в рак шийки матки.
Якщо площа ураження велика, то іноді з’являються такі ознаки:
- рясні виділення з неприємним запахом;
- незначна кровотеча, активізацію при статевому акті;
- тягнуть болі внизу живота;
- свербіж;
- порушення менструального циклу.
Кожна жінка повинна мінімум двічі на рік проходити огляди у лікаря-гінеколога. Це дозволить попередити розвиток хвороб або поява їх ускладнень.
Як проходить діагностика?
Перш ніж приступити до огляду, лікар проводить опитування пацієнтки. Після цього відбувається візуальний огляд на кріслі з застосуванням гінекологічного дзеркала.
Щоб точно переконатися в захворюванні, лікар-гінеколог проводить додаткові дослідження. Для цього використовують такі діагностичні методи:
- мазок на флору;
- кольпоскопія. Абсолютно безболісна процедура, при якій в піхву поміщають спеціальний мікроскоп. Цей прилад дозволяє визначити будь-які зміни на епітелії шийки матки. Якщо ерозія підтверджується, то з’ясовують ступінь і глибину ураження;
- конізація. Проводиться, коли існує підозра на рак. За допомогою лазера або скальпеля видаляється конусовидний фрагмент ураженої тканини. Потім перевіряють у лабораторії взятий матеріал на наявність атипових клітин;
- ендоцервікальна біопсія. На дослідження береться слиз з цервікального каналу;
- трепанобіопсія. З декількох ділянок шийки матки проводиться забір шматочків тканини.
Як лікувати?
Після повного обстеження лікар-гінеколог призначає лікування. Вибір відповідної терапії залежить від ступеня ураження, віку пацієнта та результатів аналізів. Найчастіше для лікування використовується комбінація двох способів:
- медикаментозного;
- немедикаментозного.
Якщо ерозію не лікувати, то з часом вона переросте в злоякісну пухлину. При такому діагнозі єдиним виходом стане – видалення органу.
Медикаментозна терапія. Для цього застосовують препарати, що пригнічують причину. Наприклад, якщо патологія спровокована вірусами, то призначаються противірусні та антибактеріальні препарати.
Для цього використовуються розчини «Ваготил» або «Солковагин», які гінеколог завдає ватним тампоном на уражене місце. Відчуваються невеликі поколювання або печіння.
Після того як інфекція усунена, призначають свічки, розчини, які сприяють прискоренню загоєння слизової. Крім цього, терапія обов’язково включає протизапальні ліки.
На період лікування пацієнтці необхідно:
- утриматися від інтимної близькості;
- виключити тампони під час менструації;
- відмовитися від контрастного душу;
- ретельно стежити за гігієною;
- носити білизну з натуральних матеріалів.
Немедикаментозна. Використання фізіотерапії дозволяє успішно вилікувати ерозивні зміни на шийці матки. Найбільш дієвими засобами вважаються:
- діатермокоагуляція – припікання електричним струмом.
- кріодеструкція. Методика заснована на обробці епітелію рідким азотом з температурою -195°.
- лазерна коагуляція. Випалювання пошкоджених ділянок лазером. В цьому випадку потрібно місцева анестезія. На відновлення здорового епітелію знадобиться до місяця.
- радіохвильове лікування апаратом «Сургитрон». Спеціальним радіоножем видаляють уражений епітелій.