Практично кожна жінка дітородного віку стикалася з такими неприємними явищами, як рясні виділення, свербіж, запалення слизової піхви. Зазвичай ці симптоми вказують на розвиток кольпіту.
Щоб точно підтвердити або спростувати підозри, необхідно негайне відвідування гінеколога. Тільки лікар зможе поставити правильний діагноз і підібрати ефективне лікування.
Причини кольпіту
Найчастіше кольпіт з’являється внаслідок потрапляння в організм таких інфекцій:
- хламідії;
- герпесу;
- гоноккоков;
- трихомонад;
- грибків роду Candida.
Крім цього, запальний процес виникає на тлі:
- ендокринних порушень;
- механічних травм сторонніми предметами;
- тривалого прийому антибіотиків;
- алергічної реакції на презервативи або тампони;
- перенесеного аборту;
- недотримання правил інтимної гігієни;
- менопаузи.
Симптоми кольпіту
Залежно від причини, яка спровокувала кольпіт, симптоматика може відрізнятися. Але існують також спільні ознаки цього нездужання:
- роздратування, набряклість, почервоніння вульви;
- запалення шийки матки;
- паління;
- болючість при сечовипусканні;
- тягне біль внизу живота;
- кров’янисті або гнійні виділення.
З’явилися відчуття негативно впливають на загальне самопочуття дівчини. З-за сильних болів знижується або повністю припиняється сексуальна активність.
Як проводиться діагностика кольпіту?
Звернувшись на прийом до гінеколога, лікар спочатку проводить опитування пацієнтки, з’ясовуючи подробиці з’явилися скарг. Після цього виконується зовнішній і внутрішній огляд геніталій.
Якщо лікар виявив запальний процес стінок піхви або шийки матки, то будуть потрібні додаткові обстеження:
- мазок на флору. Безболісне взяття на аналіз піхвових виділень. Отриманий матеріал досліджують у лабораторії. Підвищена кількість лейкоцитів підтверджує наявність запалення;
- біохімія крові, сечі;
- ультразвукове обстеження (УЗД);
- кольпоскопія. Огляд слизової оболонки піхви і матки під спеціальним мікроскопом. Цей метод дозволяє своєчасно виявити серйозні захворювання, наприклад онкологію.
Як лікувати кольпіт?
Після проведеної діагностики та отримання результатів аналізів лікар-гінеколог призначає комплексне лікування. Ігнорування рекомендацій фахівця збільшує ймовірність безпліддя або позаматкової вагітності.
Місцева терапія включає:
- спринцювання антисептичними розчинами «Хлоргексидин», «Мірамістин». Тривалість застосування такого методу не повинна перевищувати трьох-чотирьох днів;
- обмивання зовнішніх статевих органів настоєм ромашки або шавлії. Для приготування такого засобу необхідно столову ложку трави залити склянкою окропу. Потім охолодіть до кімнатної температури. Застосовуйте вранці і ввечері;
- обробку мазями на основі обліпихової олії;
- антибактеріальні вагінальні свічки, таблетки («Тержинан», «Макмірор», «Поліжінакс»);
- протигрибкові препарати («Флуконазол», «Кліндаміцин», «Леворин»).
Якщо джерелом захворювання є інфекції, лікування потрібно провести обом статевим партнерам.
Загальна терапія спрямована на підвищення імунітету, нормалізацію гормонального фону. Для цього додатково призначають:
- полівітаміни («Комплівіт», «Полив», «Фітовал»);
- рибофлавін (ін’єкційне введення вітаміну В2);
- імуномодулятори («Лікопід», «Імудон», «Іммунал»).
Для відновлення мікрофлори піхви після антибіотикотерапії призначають препарати, що містять лактобактерії:
- «Лінекс»;
- «Біфідумбактерин»;
- «Ацилакт».
На період лікування рекомендовано утриматися від:
- інтимної близькості;
- використання тампонів під час менструації;
- вживання жирної, гострої та солоної їжі;
- рясного пиття будь-якої рідини.