Незважаючи на всі ризики зараження ВІЛ-інфекцією, сучасний рівень медицини, забезпечує турботу в передродовий та родовий періоди, дає непогані шанси на те, що у ВІЛ-позитивних батьків буде здорова дитина.
Тим не менш, абсолютної гарантії дати не можна. До того ж, сам процес зачаття і виношування дитини ВІЛ-позитивними батьками пов’язаний з певними труднощами. Тому таке серйозне рішення пара повинна приймати з усією відповідальністю, після консультації з гінекологом і імунологом. Тим не менш, вагітність та ВІЛ – це не взаємовиключні поняття і щасливими батьками ВІЛ-інфікована пари можуть стати.
Нюанси про самому зачатті, які слід знати
Кожний випадок народження дитини від ВІЛ-інфікованих батьків індивідуальний і володіє низкою нюансів. Наприклад, якщо ВІЛ-інфекція є тільки у матері, а її чоловік і майбутній батько здоровий, то замість незахищеного статевого акту рекомендується штучне запліднення яйцеклітини жінки спермою партнера.
Якщо ВІЛ-інфікована тільки чоловік, то вірус від сперми до плоду не передасться (але тільки в тому випадку, якщо під час зачаття не відбудеться зараження жінки). Зрозуміло, проводиться аналіз на ВІЛ під час вагітності, але подібної загрози краще уникнути.
Існує не викликає довіри теорія, ніби в періоди, коли вірусне навантаження інфікованого партнера не визначається і виявляється невеликий, ризик заразитися від нього при незахищеному статевому контакті значно спадає.
Не кожен статевий контакт з ВІЛ-інфікованим закінчується обов’язковим зараженням здорового партнера. Але провести тонку грань, коли кількість вступників в організм вірусів достатня для зараження, не представляється можливим. Тому покладатися на теорію про безпеку низького вірусного навантаження не можна ні в якому разі. Коли мова йде про поєднання таких понять, як вагітність і ВІЛ, слід діяти максимально надійно.
Якщо обидва партнери ВІЛ-позитивні, займатися незахищеним сексом все одно небажано, тому що ВІЛ – це дуже рухливий з генетичної точки зору вірус, постійно мутилюючий, мінливий з покоління в покоління.
Якщо майбутні батьки передадуть одна одній свої варіанти хвороби, відбудеться перехресне зараження, що спровокує формування третьої версії вірусу, ще більш стійкою. У цьому випадку небезпека передачі ВІЛ плоду тільки збільшується і ускладнює лікування хвороби батьків.
Ще один нюанс, який необхідно знати парам з ВІЛ-інфекцією, полягає в тому, що якщо дитина все-таки заразитись цією хворобою, то у нього вона буде протікати зовсім інакше.
Якщо сучасні можливості підтримуючої терапії можуть довгі роки або навіть десятиліття не дозволяти ВІЛ переходити на СНІД, то 8 з 10 дітей, які були заражені при народженні або отримали вірус у віці до 5 років, неминуче страждають на Снід і, як правило, швидко вмирають.
Крім того, внаслідок ураження ВІЛ-інфекцією нерідко відбуваються ті або інші відхилення в роботі центральної нервової системи, спостерігається діарея, гіпотрофія та деякі інші відхилення.
Як захистити плід від ВІЛ під час вагітності
Враховуючи все вищесказане, може скластися враження, ніби ймовірність народити здорову дитину при наявності ВІЛ-інфекції у його батьків дуже мала. Це не так.
Якщо майбутні батьки відповідально підходять до цього питання, консультуються з гінекологом і імунологом, знають про свій діагноз та методи захисту для майбутньої дитини – при всіх ризики і небезпеки ймовірність зачати, виносити, народити і виростити здорового малюка дуже висока.
Плід може інфікуватися трьома способами:
- при передачі вірусу від матері до дитини (ще коли плід в утробі) через матку;
- при пологах;
- у процесі природного вигодовування молоком матері.
Відповідно, дії, які робляться для того, щоб не допустити зараження, пов’язані з припиненням проникнення вірусу в організм дитини цими трьома шляхами.
Існує думка, ніби підтримує імунітет терапія може нашкодити дитині.
Сучасне лікування, знижує активність ВІЛ, загрожує тільки передчасними пологами. А це означає, по-перше, тільки ризик (не обов’язково трапиться викидень), а по-друге, це краще, ніж зараження дитини, яке настане, якщо жінка перестане дотримуватися курс терапії.
Під час вагітності імунітет жінки дещо слабшає, що провокує спалах активності ВІЛ, а цього допускати не можна. Аналізи крові, які періодично беруть під час вагітності, можуть допомогти відстежити динаміку активності вірусу.
У більшості випадків своєчасного виявлення ВІЛ під час вагітності або до неї, жінці прописують специфічну антиретровірусну терапію. Вона не тільки не допускає інфекцію до плоду, але і дозволяє проводити пологи природним шляхом, так як ймовірність зараження при кесарів розтин залишається такою ж.
Таким чином, методи захисту майбутнього дитини зводяться до наступних дій:
- консультації з гінекологом і імунологом з приводу кожного нюансу;
- максимальний контроль над хворобою на етапі зачаття;
- особлива увага приділяється противірусної терапії;
- проведення або планового кесаревого розтину, або природних пологів з максимальною обережністю і належними приписами лікарів (наприклад, акушер не повинен допустити травм шкірного покриву у дитини при пологах);
- виняток природного грудного вигодовування ВІЛ-позитивною матір’ю;
- спеціальна підтримуюча імунітет терапія, яка призначається новонародженому.
Все це не тільки знижує ймовірність контакту дитини з тими рідкими середовищами організму матері, які можуть містити ВІЛ (кров, молоко, виділення з матки і піхви), але і зміцнити імунітет немовляти.
Це дозволить не допустити передачу ВІЛ під час вагітності та убезпечити немовляти в перші місяці життя, коли його імунітет ще не стабільний, не так сильний, а внутрішні органи тільки налаштовуються на роботу в повну силу. Виконавши дані приписи, батьки можу розраховувати на те, що в 95-97% випадках їх дитина буде здоровою.
Але такий успішний підсумок може бути реалізований лише якщо було здійснено чіткий контроль з боку гінеколога, імунолога, якщо дії акушера під час пологів були непомильні, а батьки чітко дотримувалися всіх приписів лікарів.