- Гормональна терапія — «за і проти»
- Препарати гормональної терапії при клімаксі
- Режими прийому препаратів
- Побічні ефекти ЗГТ і протипоказання до її застосування
У жінок з метою профілактики і корекції патологічних порушень, супутніх клімактеричного періоду, використовуються різні немедикаментозні, медикаментозні і гормональні засоби.
Протягом останніх 15-20 років широке поширення набула специфічна замісна гормональна терапія при клімаксі (ЗГТ). Всупереч тому, що дуже тривалий час точилися дискусії, в яких висловлювалося неоднозначна думка з цього приводу, частота її застосування досягла 20-25%.
Гормональна терапія — «за і проти»
Негативне ставлення окремих науковців і практичних лікарів обґрунтовується наступними твердженнями:
- небезпекою втручання в «тонку» систему гормональної регуляції;
- відсутністю можливості вироблення правильних схем лікування;
- втручанням у природні процеси старіння організму;
- неможливістю точного дозування гормонів в залежності від потреби організму;
- побічними явищами гормональної терапії у вигляді можливості розвитку злоякісних пухлин, серцево-судинних захворювань і тромбозів судин;
- відсутністю достовірних даних про ефективність профілактики та лікування пізніх ускладнень клімаксу.
Механізми гормональної регуляції
Збереження постійності внутрішнього середовища організму і можливості його адекватного функціонування як єдиного цілого забезпечується саморегулівної гормональною системою прямого та зворотного зв’язку. Вона існує між усіма системами, органами та тканинами — корою головного мозку, нервовою системою, залозами внутрішньої секреції і т. д.
Періодичність і тривалість менструального циклу, настання клімактеричного періоду регулюються гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. Функціонування її окремих ланок, головними з яких є гіпоталамічні структури головного мозку, що також базується на принципі прямого і зворотного зв’язку між собою і з організмом в цілому.
Гіпоталамусом постійно в певному імпульсному режимі виділяється гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРг), який стимулює синтез і виділення передньою часткою гіпофіза фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів (ФСГ і ЛГ)). Під впливом останніх яєчниками (в основному) продукуються статеві гормони — естрогени, андрогени і прогестини (гестагени).
Підвищення або зниження рівня гормонів однієї ланки, на яку також впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори, що відповідно тягне за собою збільшення або зниження концентрації гормонів, що продукуються ендокринними залозами інших ланок, і навпаки. В цьому і полягає загальний зміст механізму прямого та зворотнього зв’язку.
Обґрунтування необхідності застосування ЗГТ
Клімакс є фізіологічним перехідним етапом у житті жінки, що характеризується инволютивными змінами в організмі і згасанням гормональної функції статевої системи. У відповідності з класифікацією від 1999 р., в перебігу клімактеричного періоду, що починається з 39-45 років і триває до 70-75 років, виділяють чотири фази пременопауза, менопауза, постменопауза і перименопауза.
Основним пусковим фактором в розвитку клімаксу є вікове виснаження фолікулярного апарату та гормональної функції яєчників, а також зміни нервової тканини мозку, що призводить до зменшення продукції яєчниками спочатку прогестерону, а потім і естрогенів, і до зниження чутливості гіпоталамуса до них, а значить і до зменшення синтезу ГнРг.
Одночасно, у відповідності з принципом механізму зворотного зв’язку, відповіддю на це зниження гормонів в цілях стимуляції їх вироблення гіпофіз «відповідає» збільшенням ФСГ і ЛГ. Завдяки такому «підстьогування» яєчників, нормальна концентрація статевих гормонів у крові зберігається, але вже при напруженій функції гіпофіза і збільшенні вмісту в крові синтезованих їм гормонів, що проявляється в аналізах крові.
Однак естрогенів з часом стає недостатньо для відповідної реакції гіпофіза, і поступово настає виснаження і цього компенсаторного механізму. Всі ці зміни ведуть до порушення функцій інших залоз внутрішньої секреції, гормонального дисбалансу в організмі з маніфестацією у вигляді різних синдромів і симптомів, основними з яких є:
- клімактеричний синдром, що зустрічається в пременопаузі у 37% жінок, у 40% – в період менопаузи, у 20% — через 1 рік після її початку та у 2% — через 5 років після її настання; клімактеричний синдром проявляється раптовим почуттям припливів спека і пітливістю (у 50-80%), нападами ознобами, психоемоційною нестійкістю і нестійким артеріальним тиском (частіше підвищеним), прискореним серцебиттям, онімінням пальців рук, поколюванням та болем в області серця, погіршенням пам’яті та порушеннями сну, депресією, головним болем іншими симптомами;
- сечостатеві розлади — зниження сексуальної активності, сухість слизової оболонки піхви, що супроводжується печінням, сверблячкою і диспареунией, болючість при сечовипусканні, нетримання сечі;
- дистрофічні зміни шкіри та її придатків — дифузна алопеція, сухість шкірних покривів і підвищена ламкість нігтів, поглиблення шкірних зморшок і складок;
- порушення обмінно-метаболічного характеру, що проявляються наростанням маси тіла при зниженні апетиту, затримкою рідини в тканинах з появою пастозність обличчя та набряки гомілок, зниженням толерантності до глюкози та ін.
- пізні прояви — зниження мінеральної щільності кісток і розвиток остеопорозу, гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця, хвороби Альцгеймера і т. д.
Таким чином, на тлі змін вікового характеру у багатьох жінок (37-70%) всі фази клімактеричного періоду можуть супроводжуватися тим чи іншим домінуючим комплексом патологічних симптомів і синдромів різної тяжкості і ступеня вираженості. Вони обумовлені дефіцитом статевих гормонів з відповідним значним і стійким збільшенням продукції гонадотропних гормонів передньої долі гіпофіза — лютеїнізуючого (ЛГ) та фолікулостимулюючого (ФСГ).
Гормонально-замісна терапія при клімаксі, враховуючи механізми його розвитку, є патогенетично обґрунтованим методом, що дозволяє запобігти, усунути або значно зменшити порушення функції органів і систем і знизити ризик розвитку серйозних захворювань, пов’язаних з дефіцитом статевих гормонів.
Препарати гормональної терапії при клімаксі
Головні принципи ЗГТ — це:
Основним компонентом препаратів для ЗГТ є естрогени, а додавання гестагенів здійснюють в цілях профілактики гіперпластичних процесів у слизовій оболонці матки і контролю над її станом.
Таблетки для замісної терапії при клімаксі містять наступні групи естрогенів:
- синтетичні, які є складовими компонентами оральних контрацептивних засобів — етинілестрадіол і диэтилстильбестрол;
- кон’юговані або мікронізовані форми (для кращого всмоктування в травному тракті) натуральних гормонів естріолу, естрадіолу та естрону; до них належить мікронізований 17-бета-естрадіол, що входить до складу таких препаратів, як Кликогест, Фемостон, Эстрофен і Трисеквенс;
- ефірні похідні — естріол-сукцинат, естрон-сульфат і эстрадиолвалерат, які є компонентами препаратів Климент, Климонорм, Дивина, Прогінова і Циклопрогинова;
- натуральні кон’юговані естрогени і їх суміш, а також ефірні похідні в препаратах Гормоплекс і Премарин.
Для парентерального (нашкірного) застосування при наявності тяжких захворювань печінки та підшлункової залози, мігренозні напади, артеріальної гіпертензії більше 170 мм ртутного стовпа використовуються гелі («Эстражель», «Дивігель») і пластирі («Климара»), що містять естрадіол. При їх застосуванні та інтактної (збереженої) матки з придатками необхідно додавання прогестеронових препаратів («Утрожестан», «Дюфастон»).
Препарати замісної терапії, що містять гестагени
Гестагени випускаються з різним ступенем активності і володіють негативним ефектом щодо вуглеводного та ліпідного обмінів. Тому вони використовуються в мінімально достатніх дозах, необхідних для регуляції секреторної функції ендометрію. До них відносяться:
- дидрогестерон (Дюфастон, Фемостон), не володіє метаболічним і андрогенну ефектами;
- норетистерон ацетат (Норколут) з андрогенним ефектом — рекомендується при остеопорозі;
- Ливиал або Тіболон, по своїй структурі близькі до Норколуту і вважаються найбільш ефективним препаратами в профілактиці і терапії остеопорозу;
- Діані-35, Андрокур, Климент, містять ципротерона ацетат, який має противоандрогенным ефектом.
До комбінованих препаратів замісної терапії, які входять естрогени і прогестагени, відносяться Триаклим, Климонорм, Анжелік, Овестин та ін.
Режими прийому гормональних препаратів
Розроблені різні режими і схеми гормональної терапії при клімаксі, що використовуються для усунення ранніх і пізніх наслідків, пов’язаних з недостатністю або відсутністю гормональної функції яєчників. Основними рекомендованими схемами є:
Існують три режими прийому таблетованих препаратів:
- монотерапія естрогенними або прогестагенными засобами в циклічному або безперервному режимі;
- двофазні і трифазні естроген-гестагенні препарати в циклічному або безперервному режимі;
- комбінація естрогенів з андрогенами.
Гормональна терапія при хірургічному клімаксі
Вона залежить від обсягу проведеного хірургічного втручання та віку жінки:
Побічні ефекти ЗГТ і протипоказання до її застосування
Можливі побічні ефекти гормональної терапії при клімаксі:
- нагрубання і болючість у молочних залозах, розвиток у них пухлин;
- підвищення апетиту, нудота, болі в животі, дискінезія жовчних шляхів;
- пастозність обличчя і гомілок через затримку рідини в організмі, збільшення маси тіла;
- сухість слизової оболонки піхви або збільшення слизу, нерегулярні маткові і менструальноподібні кровотечі;
- мігренозні болі, підвищена втомлюваність та загальна слабкість;
- спазми в м’язах нижніх кінцівок;
- виникнення вугрових висипань та себореї;
- тромбози і тромбоемболії.
Основні протипоказання до гормональної терапії при клімаксі наступні:
Своєчасно і адекватно використовувана та індивідуально підібрана замісна гормональна терапія дозволяє запобігти серйозні зміни в організмі жінки в період клімаксу, покращити не лише фізичне, але й психічне її стан, значно підвищити рівень якості.
loading…