Нежить у другому триместрі вагітності за симптоматикою і течією практично не відрізняється від звичайного.
У цей період перебудовується гормональна система організму жінки. Дитині потрібно безперервне харчування і хороше кровопостачання, тому плацентарні судини кровоносної системи максимально розширюються.
Організм змушений виробляти вдвічі більше естрогенів і прогестерону, що впливає на слизову оболонку носа і приводить до рясного виділення вмісту.
Небезпечний нежить у другому триместрі вагітності
Закладений ніс у жінки утруднює дихання і, відповідно, дитина відчуває гіпоксію, що може несприятливо відбитися на формуванні внутрішніх органів плоду.
Дуже рідко спостерігаються виділення з носа з домішкою крові. Це відбувається через пересихання слизової оболонки і викликає розрив дрібних капілярів.
Для того щоб запобігти такі наслідки, необхідно зволожувати ніс зсередини за спеціальними кремами, мазями, аерозолями.
Лікування народними засобами протипоказано.
Багато препаратів народної медицини володіють побічними ефектами, що негативно впливає на внутрішньоутробний розвиток плода, аж до аномалій розвитку, ураження серцево-судинної і нервової систем.
Нежить у 2 триместрі виникає з таких причин:
- гормональні збої (суха закладеність носа);
- алергічна форма (рясне виділення слизу, кропив’янки, сльозотеча, свербіж);
- риніт (рясне виділення, закладеність, яка не проходить навіть вдень).
В залежності від вираженості симптоматики можливі ускладнення у вигляді бронхітів, пневмонії, якщо запустити хворобу.
Лікування нежиті у 2 триместрі вагітності
Лікувальні заходи спрямовані на зняття гострих проявів і полегшення загального стану вагітної жінки. У тих випадках, коли відома причина захворювання, вона усувається в першу чергу.
Якщо риніт викликаний вірусною інфекцією, призначається промивання антисептичним розчином, судинозвужувальні краплі, імуномодулятори.
Якщо причиною риніту стали шкідливі бактерії, лікар визначає вогнище запалення, який локалізується в придаткових пазухах, носоглотці.
Залежно від стану пацієнтки призначаються антисептичні препарати. В ускладнених і запущених випадках показана антибіотикотерапія.
Алергічний тип захворювання вимагає визначення алергену. Він виводиться з організму за допомогою спеціальної терапії. Якщо таке лікування провести неможливо, пацієнтці призначається гормональна терапія.
Іноді виникає медикаментозний риніт як алергічна реакція на прийом певних ліків. Після підтвердження діагнозу прийом медикаментів слід припинити.
У більшості випадків лікарі намагаються уникнути медикаментозної терапії, призначаючи промивання слизових оболонок гіпертонічним розчином.
Основні показання для застосування лікарських препаратів —затяжний перебіг хвороби, наявність в анамнезі бронхіальної астми, ризик виникнення ускладнень.