Астенозооспермия – вирішувана проблема?

  • Причини виникнення
  • Діагностика порушень
  • Лікування

Швидкість переміщення сперматозоїдів в еякуляті є показником їх активності. Астенозооспермия — це знижений, порівняно з нормою, число активних чоловічих статевих клітин.

Причини виникнення астенозооспермії

Чоловіче безпліддя в 10-20% випадків є наслідком патології ендокринної системи або певних генетичних порушень, які призводять до порушень функції репродуктивної системи.

У 70% випадків у чоловіків, які звернулися з приводу безпліддя, виявляється тільки ізольована астенозооспермия або її поєднання з тератозооспермією (збільшене число аномальних сперматозоїдів). При цьому загальна кількість статевих клітин в еякуляті відповідає нормативним показникам, рекомендованих ВООЗ.

Таким чином, ізольоване зниження кількості активних (в плані рухливості) чоловічих статевих клітин — це не окрема нозологічна одиниця, не діагноз захворювання, а тільки висновок про активність сперматозоїдів, зроблене лаборантом на підставі дослідження сперми.

В даний час встановлено безліч чинників, які є причиною астенозооспермії. Найбільш поширені з них — це:

  • варикозне розширення вен яєчка і сім’яного канатика (варикоцеле), водянка яєчка (гідроцеле);
  • ретенція (затримка) яєчка в черевній порожнині або паховому каналі;
  • використання тісної білизни;
  • пошкодження клітин зародкового епітелію підвищеною температурою при зловживанні відвідуванням сауни і лазні, прийомом гарячих ванн;
  • тривалий період статевого утримання і зміна складу і фізичних характеристик сперми (вміст вуглеводів, кислотність середовища, в’язкість і ін);
  • куріння (не доведено), вживання наркотиків, що призводить до порушення балансу статевих гормонів у бік збільшення концентрації естрогенів;
  • хронічні захворювання сечостатевого тракту запального характеру, а також інфекції, які передаються статевим шляхом (уреаплазма, хламідії, мікоплазма, генітальний герпес, трихомоніаз, гонорея та ін);
  • тривала багатоступенева терапія, в якій використовуються препарати цитостатичного ряду і блокатори стероїдних гормонів;
  • тривале застосування психотропних і протисудомних засобів, гіпотензивних препаратів, в тому числі і блокаторів кальцієвих каналів, антибактеріальних засобів (сульфасалазин) і антибіотиків, колхіцину та амантадину (негативний вплив багатьох з цих препаратів повністю не доведено);
  • декомпенсована та/або з важким перебігом соматична патологія, особливо ендокринні розлади і порушення обміну речовин, в тому числі і ожиріння;
  • гіперпролактинемія, наявність антиспермальних антитіл;
  • незбалансоване харчування (нестача вітамінів і мікроелементів) і несприятлива зовнішня середовище;
  • вплив різних токсичних речовин, у тому числі і зловживання алкогольними напоями;
  • значні кліматичні коливання.

До рідкісних причин відносяться аномалії сперматозоїдів вродженого характеру:

  • структурний дефект статевих клітин (синдром “9 + 0”);
  • дисплазія (неправильний розвиток) волокнистої оболонки, розташованої в хвостовому відділі сперматозоїдів;
  • мутації в мітохондріях ДНК статевих клітин;
  • синдром Картагенера і первинне порушення функції війчастого епітелію (циліарна дискінезія).

Як лікувати астенозооспермию?

Вибір методів лікування залежить від діагностики і виявлених причин патології. Вони можуть бути хірургічними, наприклад, при варикоцеле, гідроцеле, ретенції яєчка і консервативними.

Діагностика порушення активності сперматозоїдів

Астенозооспермия клінічною симптоматикою не проявляється, більш того, статева активність чоловіків повністю збережена.

Виявлення причин порушення руху сперміїв здійснюється з допомогою анамнезу (спадковість, наявність хронічного захворювання внутрішніх органів, прийом лікарських препаратів і застосування наркотиків, спосіб життя і відвідування сауни, прийом гарячих ванн, виробничі шкідливості і т. д.), зовнішнього огляду, визначення наявності яєчок у мошонці і їх обсягу, виявлення варикоцеле, гідроцеле і т. д.

Також проводяться інструментальні (УЗД мошонки і яєчок, сім’яного канатика, передміхурової залози, УЗД з допплерівським дослідженням) і лабораторні дослідження — загальні аналізи крові та сечі, гормональний профіль, тестування на наявність антиспермальних антитіл, дослідження на наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом та ін

Однак тільки спермограма служить підставою для оцінки якості насіннєвої рідини та висновку про наявність безпосередньо астенозооспермії. Одним з важливих показників спермограми, визначення якого передує іншим, є час розрідження сперми.

Безпосередньо після еякуляції консистенція насінної рідини в’язка, завдяки вмісту в ній семеногелина (глікопротеїн). Висока в’язкість позбавляє або обмежує активність статевих клітин. Під час еякуляції рідина передміхурової залози, містить специфічний фермент, який руйнує семеногелин, приєднується до рідини насінних бульбашок і до сперматозоїдів.

В результаті цього через певний час, яке називається «часом розрідження», а метод його визначення — «довжиною нитки», сперма стає рідкою, а сперматозоїди отримують можливість активно переміщатися. У нормі цей показник становить від 15 хвилин до 1 години. Якщо розрідження сперми більше 60 хвилин, то вона не стане рідині і по закінчення цього часу, а рухливість сперматозоїдів буде відсутнім або залишиться обмеженою.

Наступною характеристикою спермограми є число активних клітин і ступінь цієї активності.

В залежності від цього показника і у відповідності з розробленими в 2010 р. критеріями ВООЗ, сперматозоїди відносять до однієї з трьох груп:

  • Прогресивно-рухомі — активно переміщаються лінійно, поступально або по колу великого радіусу.
  • Непрогрессивно-рухомі, які переміщуються за іншими траєкторіями без прогресування в русі.
  • Нерухомі спермії.
  • Висновок про наявність патологічного стану статевих клітин у вигляді астенозооспермії виноситься у тих випадках, коли за результатами спермограми число сперматозоїдів першої і другої груп складають менше 42% або тільки першої групи — менше 32%. В цілях більш високої достовірності результатів лабораторне дослідження повторюється 2 – 3-х-кратно.

    В залежності від кількості рухомих сперматозоїдів розрізняють три ступені цього патологічного стану еякуляту:

  • Астенозооспермия 1 ступеня — це незначна астенозооспермия, яка характеризується наявністю близько 50-40% сперматозоїдів першої групи.
  • Астенозооспермия 2 ступеня, або помірна — прогресивно-рухливі клітини складають 40-30%.
  • Астенозооспермия 3 ступеня, або яскраво виражена астенозооспермия діагностується в тому випадку, якщо прогресивним рухом володіють менше 30% чоловічих статевих клітин.
  • Лікування астенозооспермії

    Незважаючи на те, що основний вибір методики терапії залежить від причини патологічного стану, у всіх випадках здійснюється комплексне лікування.

    При відсутності необхідності у хірургічному лікуванні, консервативна терапія включає оптимізацію живлення, цілеспрямоване лікування запальних процесів сечостатевої системи та усунення статевих інфекцій після визначення чутливості збудників до конкретних антибіотиків та антибактеріальних препаратів, лікування соматичних захворювань, виключення або обмеження впливу шкідливих факторів навколишнього середовища і виробництва, фізіотерапевтичне лікування та ін.

    Дієта повинна містити достатню кількість білків і обмежена кількість жирів, вуглеводів, повареної солі і спецій, збільшена кількість продуктів, багатих рослинною клітковиною, поліненасиченими жирними кислотами, вітамінами і мікроелементами.

    Високим позитивним ефектом характеризується прийом комплексного препарату «Профертил» в капсулах. Курс лікування становить 3 місяці (по 2 капсули в день). Компоненти препарату представлені левокарнитином, або L-карнітином (природна речовина, споріднене з вітамінами групи “B”), що збільшує швидкість метаболізму ліпідів і є енергетичним джерелом для сперматозоїдів, амінокислоту L-аргінін, сприяє збільшенню числа і ступеня активності сперматозоїдів, коензимом Q10, вітамін E і фолієвою кислотою, мікроелементами цинком і селеном.

    Народні методи

    Не протипоказані і народні методи лікування, які полягають у прийомі спиртової настоянки свіжої або висушеного кореня женьшеню, настою насіння або листя подорожника великого або подорожника блошиного, рамишии однобокою, настою або спиртової настоянки насіння полину, відвару адамова кореня, чаю, приготовленого з пелюсток червоного або бордового троянди, горицвіту весняного, настою трави якорцев сланких, муміє з медом і з соком моркви, обліпихи або чорниці та ін.

    При використанні методів народної медицини необхідно попередньо проконсультуватися з лікарем та ознайомитися з правилами приготування лікарських рослинних препаратів.

    Чи можна завагітніти при наявності у партнера цього патологічного стану?

    Наступ природної вагітності можливе при 1-й і 2-й ступеня астенозооспермії. Проте в тому випадку, якщо консервативне лікування неефективне, рекомендується скористатися такими методами допоміжних технологій репродукції, як штучна інсемінація спермою партнера (при легкій формі патології), ЕКО зі спермою чоловіка — при легкого та середнього ступеня тяжкості патології, ЕКО в поєднанні з ІКСІ зі спермою чоловіка (при будь-якого ступеня тяжкості) або з донорською спермою — при неефективності сперми чоловіка або при первинній циліарного дискінезії.

    loading…

    Також Вам буде цікаво:

    Рекомендуємо прочитати:

    Leave a Comment