Категорія: Педіатрія

Уявний друг малюка: радіти чи боятися?

Батьки часто стикаються з уявним другом свого малюка. Другом, з яким він може розмовляти, грати або звалювати провину за свій вчинок. Друга, якого ніхто не бачить і не чує. Потрібно забороняти дитині таке спілкування? Чи варто хвилюватися? Чи можна отримати з цього користь?

Таємниця появи нового друга

У психології такий персонаж знаходиться в проміжку між нормою і відхиленням в розвитку дитини. Він приходить у гості в період з 3-х до 8-ми років. В цей час дитяча фантазія знаходиться на піку активності.

Як привчити дитину спати самостійно?

Переучування маленького чоловічка спати окремо – процес складний і емоційний. Але ніхто не здатний так радіти настання ночі, як втомлені за день батьки. Хочеться відпочити в повній тиші, а дитина не завжди це дозволяє. Задумуючи переселення малюка, потрібно бути готовим до істерик і стресів, але зробити це доведеться.

Природа не дарма встановила правила розпорядку дня і ночі. Неспання і сон повинні змінювати один одного. Саме такий порядок дозволить правильно психологічно, фізично розвиватися.

Як боротися з дитячими страхами?

У кожної дитини можуть виникнути неконтрольовані невмотивовані страхи або тривоги. Ці стани змінюються в залежності від етапів розвитку малюка.

Фобії з’являються в результаті роботи уяви або впливу навколишнього середовища. У групу ризику потрапляють всі категорії дітей, але особливо часто психічні розлади зустрічаються в неповних сім’ях. Відсутність одного з батьків додає хвилювань дитині.

Які джерела дитячих страхів?

Часто винуватцями виникнення розладів є мама, тато чи інші родичі.
Читати далі>>

Матері одиночки

Самотнє материнство – важкий вибір і непросте випробування.

«Коли втрачає рівновагу твоє свідомість втомлене, коли щаблі цієї сходи йдуть з під ніг, як палуба…» – Йосип Бродський. «Як не зламатися у безвиході, і вистояти перед натиском часу? Кого благати, до кого волати – як не піддатися спокусі…»

Самотність, як і любов – одне з головних і неминучих випробувань у житті кожної людини. У самотності багато осіб – дитинство, материнство, старість.

Буллінг в школі: що робити?

Часто діти шкільного віку різко втрачають інтерес до навчання, замикаються в собі, стають злими і роздратованими. Батьки не можуть зрозуміти, куди подівся життєрадісна дитина, повний енергії і веселого сміху? Де шукати причину зміненої поведінки? Психологи відповідають: буллинге. Що це?

Буллінг походить від англійського слова «bully», що означає «насильник», «хуліган», «забіяка», «залякування».

Дитину кривдять: що робити?

Дитяча жорстокість часом дивує навіть дорослих. Діти здатні на зневажливе ставлення, брутальність, знущання і фізичне насильство навіть без істотної причини. Що робити, якщо дитину кривдять однолітки в дитячому саду або школі?

Багато психологів вважають: проблема дитячої агресивності криється в неправильному вихованні. В першу чергу, дитина орієнтується на поведінку батьків.

В сім’ї відсутнє взаєморозуміння, любов, повагу? Дитина копіює агресивну лінію поведінки.

Принципи виховання дітей

Відносини між поколіннями – це вічна проблема, яку дуже складно вирішити.

Сучасний світ розвивається прискореними темпами, тому методи виховання дитини швидко стають неактуальними. Ще 20-30 років тому взаємини батьків та їх малюків будувалися за зовсім іншими принципами.

Урбанізація, комп’ютеризація і брак живого спілкування накладають свій відбиток на емоційний стан маленької людини та повністю змінюють закони його виховання.

Сучасний дитина набуває життєвий досвід, спираючись на зовсім інші знання, ніж старше покоління.

Як виростити дитину щасливою

Щасливий, весело сміється бешкетник – радість будь-якого батька.

Але чи часто ми замислюємося про щастя діток? Або наші щоденні турботи стосуються турбот про їх здоров’я, матеріальне благополуччя, отримання необхідних знань.

На жаль, велика частина дорослих вважає, що їх основний обов’язок – нагодувати, одягнути, навчити дитину, простежити за його безпекою, вберегти від поганого впливу.

Криза 3 років у дитини

Кожна людина з народження є Особистістю, з примхами, особливостями характеру, темпераменту. Першорядною важливістю для немовляти є постійна близькість мами, ситий животик, сухі пелюшки, спокійний сон. Дорослішаючи, діти частіше влаштовують істерики, упираються, не йдуть на компроміс.

Тоді ми розуміємо, що настала криза 3 років. Що ж це за «страшний звір»? Що треба знати про кризу 3 років у дітей, щоб легше пройти цей етап?

Повз кризи 3 років рідко хто проходить. Слухняний, лагідний дитина – виняток у такому віці.

Проблеми підліткового віку

Прислів’я «у кожного віку свої проблеми» повністю вірна.

Не потрібно думати, що у підлітків немає переживань і емоційних потрясінь. Тяжкість таких хвилювань ніяк не залежить від кількості прожитих років.

Для того, щоб не виникли труднощі у вихованні, батькам необхідно з повагою і розумінням ставитися до почуттів і бажанням своїх дітей.

Найважчий період у боротьбі за майбутнє свого чада – це перехідний вік. Тут потрібно бути максимально коректним в діях і висловлюваннях.