Мало хто може похвалитися нормальним, здоровим апетитом. Порушення харчового поведінки (булімія, анорексія) – бич сучасності. Прийнято вважати, що нервове переїдання зустрічається частіше, ніж небажання є, однак це не так. Практично кожному знайоме відчуття, коли шматок не лізе в горло.
Даний розлад пов’язують з емоційним і фізичним навантаженням, прийомом медикаментів, а також з низкою серйозних недуг: гастритом, виразкою, інфекційними захворюваннями, ендокринними патологіями.
Чому ми перестаємо відчувати голод?
За відчуття ситості відповідає гіпоталамус, порівняно невелика ділянка проміжного мозку. Він підтримує енергетичний баланс і гомеостаз (сталість, рівновагу внутрішнього середовища).
На активність гіпоталамуса і, відповідно, бажання що-небудь з’їсти впливає знижений рівень цукру в крові. Нервова система, позбавлена солодкого «палива», дає збої в роботі, тому ми відчуваємо слабкість, нудоту, коли голодуємо.
Ви помітили, що стали менше їсти? Не ігноруйте сигнали, які посилає організм. Погіршення апетиту може говорити про таких недугах:
- хвороби ШЛУНКОВО-кишкового тракту (хронічний гастрит, дисбактеріоз, холецистит, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки);
- паразитарні інвазії (аскаридоз, цестодоз, томинксоз);
- інфекції (кишкові інфекції, туберкульоз);
- розлади нервової системи (невроз, мігрень, вегето-судинна дистонія);
- порушення ендокринного характеру (зниження вироблення щитовидною залозою Т-гормонів, збої у функціонуванні гіпоталамуса);
- серцева недостатність;
- артрит і поліартрит;
- депресія, синдром хронічної втоми;
- авітаміноз і гіповітаміноз;
- інтоксикація.
Звичайно, далеко не завжди поганий апетит є ознакою будь-яких патологій. Викид адреналіну, гормону надниркових залоз, сприяє підвищенню рівня глюкози, що притуплює відчуття голоду.
Підвищення концентрації біологічно активної речовини – реакція на стрес (фізичне і емоційне перенапруження, закоханість, страх, тривога, шоковий стан).
Вислів «Хто не працює, той їсть» точно описує функціонування організму: важка робота змушує наднирники викидати більше гормонів, і людина навіть не думає про їжу.
Відраза до їжі здатне сформуватись із-за прийому лікарських засобів (антидепресантів, гормональних препаратів).
Винна спека. Влітку не потрібно витрачати енергію на обігрів тіла, тому можна легко відмовитися від важкої, калорійної їжі. Видільна, нервова і серцево-судинна системи змушені працювати в подвоєному режимі.
Щоб не перенапружувати організм, мозок притуплює відчуття голоду, зменшуючи таким чином навантаження на органи шлунково-кишкового тракту, видільної системи, залози внутрішньої секреції, судини.
Деякі свідомо відмовляються від сніданку, обіду і вечері, прирікаючи себе на анорексію. Таке порушення носить характер психічного розладу. Для лікування варто звернутися до психотерапевта.
Як повернути апетит?
Голод повернеться, як тільки ви вилікуєте недуга, що призвів до розладу харчової поведінки.
Крім терапії, призначеної лікарем, стежте за тим, що і коли ви їсте. Дотримуйтесь наступних правил:
- якщо вас турбує відрижка, печія, шлункова біль, їжте часто і маленькими порціями, налягайте на бульйони, легкі каші, тушковані овочі;
- щоб швидше піти на поправку, включіть в меню продукти, що підвищують апетит: зелень, цибулю, часник, квашену капусту, лимон, апельсин. Враховуйте, що при захворюваннях ШКТ не можна зловживати гострим, а при гастриті з підвищеною кислотністю – кислим;
- якщо ви нервуєте, приймайте заспокійливе рослинного походження (підійде ромашковий або м’ятний чай, настій пустирника або кореня валеріани), займіться йогою;
- пийте гіркі відвари, після яких хочеться перекусити, заваріть столову ложку кореня кульбаби, сушеної полину або золототисячника в 200 мл окропу, дайте настоятися, додайте мед за смаком;
- приймайте вітаміни групи В і препарати заліза;
- обов’язково снідайте;
- відмовтеся від їжі з неприємним запахом, використовуйте при приготуванні страви трави та спеції;
- психологи радять ретельно вибирати посуд: вона повинна бути яскравою і досить великий, тоді звичайна порція здаватиметься маленькою.
Індивідуальні рекомендації по боротьбі з відхиленнями в харчовому поведінці може дати тільки лікар.