Асафетіда або Ферула смердюча — рослина сімейства зонтичних. Однойменну пряність отримують з кореневої смоли (ще її називають молочний сік).
Випускається він у вигляді порошку або смоли. Смолу перед вживанням часто потрібно молоти, а порошок — практично готовий продукт. По консистенції смола чиста, а порошок практично завжди має якусь домішка (наприклад, борошно різних сортів). Однією з причин такої домішки є зниження сильного аромату.
В Індії асафетида продається в чистому вигляді — в зернах, які пов’язані липкою речовиною та рідкісним запахом.
Властивості асафетиди
Назва «Ферула смердюча» і йому подібні використовуються у зв’язку з тим, що спеція має стійкий і їдкий запах зважаючи на вміст сірчаних речовин. На смак асафетида нагадує часник і навіть може використовуватися як його заміна, але вона дуже специфічна. З-за цього спецію у кулінарії використовують в невеликих кількостях. Безсумнівним плюсом є те, що вона володіє лікувальними властивостями.
Користь асафетиди
Асафетіда володіє безліччю корисних властивостей. Її використовують при:
- поганому травленні;
- скупчення їжі в ШКТ;
- глистах;
- у народній медицині використовується для позбавлення від головних болів, порушення нервової системи, обмінних процесів;
- хронічної шорсткості горла. Для цього асафетіду розбавляють у воді і п’ють маленькими ковтками. Голос тут же прочищається;
- гінекологічних захворюваннях і імпотенції;
- хворобливих і пізніх менструаціях, які супроводжуються болями і спазмами;
- артриті і болях в суглобах. Для цього асафетіду використовують зовнішньо у вигляді пасти;
- як компонент при підвищеному газоутворенні в ШКТ;
- захворюваннях жіночого характеру (наприклад, коли у жінки існує загроза викидня);
- постродовом періоді;
- зубного болю.
Застосування асафетиди
Асафетіда — специфічна приправа, тому додавати в їжу її потрібно дуже акуратно. Запах асафетиди нагадує суміш цибулі і часнику і довго тримається в приміщенні.
Щоб знизити сильний запах, асафетіду у вигляді смоли можна обсмажити, в результаті чого і смак, і запах стануть більш м’якими і «їстівними». Для цього смолу в мінімальній кількості потрібно обсмажують на маслі. Асафетіду у вигляді порошку обсмажувати необов’язково.
У поєднанні з іншими спеціями, такими як імбир, кмин, смак стає набагато більш приємним і починає грати новими фарбами. А от поєднувати асафетіду з часником і цибулею не рекомендується.
Додають цю спецію в блюда з баранини і інші страви, які важко перетравлювати, використовують при приготуванні рису, коржів і овочів. Додають в консерви при їх приготуванні.
Також спецію використовують для поліпшення травлення, додаючи в дуже малих кількостях в їжу замість часнику або цибулі. До речі, на відміну від двох останніх, асафетида не залишає запаху з рота.
У медицині асафетіду почали використовувати ще в стародавні часи. Їй лікували астму, кашель, погане травлення, судоми, істерію. Сьогодні їй лікують радикуліт, поліартрит, остеохондроз, порушення гормонального фону, наднирників, статевих залоз.
Асафетіда є проносним, спазмолітичну, заспокійливу. Її використовують для лікування зубного та вушної болю, шкірних і кишкових паразитів. Як пасту асафетіду використовують зовнішньо при болях у черевній порожнині, болях в суглобах.
Шкода асафетиди
Вживати асафетіду не рекомендується людям, що страждають від підвищеної кислотності шлунка, а також при підвищеній температурі та шкірних висипах різного характеру. Вагітним жінкам також слід утриматися від асафетиди. Людям, схильним до алергічних реакцій, варто бути обережними у вживанні цієї спеції.