У своїй епічній поемі «Одіссея» Гомер назвав груші, що росли в перських садах, «даром богів».
І дійсно, ці фрукти не тільки соковиті і солодкі, але й корисні для здоров’я: багаті органічними кислотами, ферментами, макро – і мікроелементами. Можна груші вживати в необмеженій кількості?
Сорти груш поділяють на три основні категорії: ранні (достигають у другій декаді серпня), осінні (на початку листопада) і зимові (під час перших морозів). Кожна з них дарує неповторний аромат і смак.
Груші містять:
- натрій, калій, сірку, молібден, магній, залізо, цинк, кальцій, селен, фосфор, фтор, кремній, мідь, нікель і рубідій, що беруть участь у кровотворенні, обмінних процесах;
- вітаміни (А, В, С, PP, Н, К, Е), пектин;
- фітонциди (пригнічують ріст бактерій);
- клітковину (знижує рівень холестерину, сприятливо впливає на мікрофлору кишечника, перешкоджає появі каменів у жовчному міхурі).
Існує думка, що пара з’їдених з ранку груш рятують від печії на цілий день.
Індуси вважали, що грушеве дерево обдарована душею, а значить той, хто покуштує стиглу м’якоть, знаходить спокій, умиротворення, життєву силу.
Властивості
Груша:
- не підвищує апетит (на відміну від яблук), гарантує відчуття ситості;
- містить більше фруктози, ніж глюкози, тому необхідна в раціоні людей, страждаючих цукровим діабетом, захворюваннями підшлункової залози;
- покращує самопочуття, настрій;
- зміцнює імунітет;
- нормалізує роботу серцево-судинної, травної та сечостатевої систем;
- сприяє зняттю запалення, зміцненню кровоносних судин;
- допомагає впоратися з кашлем, гарячкою, діареєю і гельмінтозом (глистами) у маленьких дітей.
Як вживати?
Садову королеву лікарі дозволяють їсти в свіжому, вареному, печеному варіантах. Останній прийнятний при лікуванні бронхіту та туберкульозу як протикашльовий засіб.
Заборонено вживати продукт:
- на голодний шлунок (не раніше, ніж через півгодини після прийому їжі);
- з мінералкою, особливо холодною (викликає бродіння);
- після важких страв (м’яса, сала), в недозрілому вигляді (загрожує нетравленням).
Згодився плід і в косметології: його використовують як компонент очищаючих лосьйонів, тоніків. Взимку маска з груші забезпечує шкіру поживними речовинами, влітку, навесні — позбавляє від веснянок, пігментних плям.
Як приготувати:
- відвар — 100 г плодів заливаєте 0,5 л окропу, варити 30 хвилин, наполягаєте годину, процеживаете, остужаете;
- настій — промиваєте грушеві листочки, заварюєте і пити як чай (сто листя на літр);
- компот — ріжете фрукт шматочками (150 г), додаєте 400 мл води, кип’ятіть 10 хвилин. При бажанні додайте трохи цукру. Щоб отримати кисіль, потрібно крохмаль (половина столової ложки без гірки). У цьому випадку обов’язково доведіть рідину до кипіння.
Приготовлені напої з груші показано:
- чоловікам після 40 років для профілактики простатиту;
- при депресії, стресу.
Грушевий сік має загальнозміцнюючу, тонізуючу ефектом, наповнює бадьорістю, а також підходить тим, хто хоче скинути зайву вагу.
Дієтологи рекомендують один раз на тиждень влаштовувати розвантажувальний день — з’їдати 1,5-2 кг свіжозірваного груш разом з насінням, насичені йодом (відповідає за функціонування головного мозку, енергетичний обмін, красу волосся, пружність нігтів).
Нагадаю: до симптомів йододефіциту відносять хронічну втому, поколювання в зап’ястях, непереносимість холоду, розвиток аутоімунних хвороб, ендемічного зобу, кретинізму.
Щоб цього уникнути, їжте груші!