На Русі ріпа була на першому місці в раціоні селян. Також в Європі ріпу вживали бідні піддані й раби. Вже після появи картоплі вона стала помітно втрачати свої позиції.
З ріпи і його листя готували безліч різноманітних страв. Ріпа є невибагливим у догляді овочем, а його корисність і доступність відома всім.
Швидше за все коренеплід непопулярний серед сучасників із-за специфічного запаху, особливого присмаку, тривалості приготування.
Властивості ріпи
Ріпа є дієтичним продуктом. Калорійність продукту – 36 кКал. На 100 гр. продукту доводиться: вуглеводів – ок. 6 гр., білків – 1,5 гр., крохмалю – 0,3 гр., жирів – 0,1 гр., води – 89,5 гр., харчових волокон – близько 2 гр., органічних кислот – 0,1 гр., моно-і дисахаридів – ок. 6 гр., вітамінів, мінералів (з них калій – 283 мг.).
По калорійності схожий з картоплею. Але картопля більше складається з вуглеводів і крохмалю. Створює швидке відчуття ситості, гірше перетравлюється, його вуглеводи не дуже добре позначаються на фігурі. А ріпа рекомендована при схудненні.
Будучи натуральним продуктом, цей овоч містить набір корисних речовин. В хімічний склад ріпи входять Е, А, С, вітаміни групи В, РР, бета-каротин.
Вітамін С тут в 2 рази більше ніж у цитрусових. Також в коренеплоді присутні жирні кислоти, такі як лінолева, пальмітинова, олеїнова. Також міститься фолієва кислота. У продукті містяться ефірні олії, мікро – і макроелементи. Залізо, цинк, марганець, мідь, йод, фосфор, сірка зі всіх сторін благотворно діють на організм. До речі сірка є очисником крові, розчинником каміння (у сечовому міхурі, нирках). Магній дозволяє краще засвоювати їжу і затримувати в організмі кальцій. А кальцій в свою чергу, зміцнює кісткові тканини. Калій ж укупі з натрієм стабілізує серцевий і мозкову діяльність, регулює водний баланс.
У складі редьки міститься глюкорафинин, має протиракову властивістю. Також в ріпі міститься целюлоза, яка відповідає за активацію перистальтики кишечника і кращого засвоєння поживних речовин.
Ріпа знижує холестерин і таким чином проводить профілактику проти атеросклерозу. Зміцнює волосся, нігті, кістки.
Користь ріпи
Ріпа впродовж століть використовувалася як засіб для виведення шлаків. За допомогою нього виліковували рахіт, цингу, захворювання кровоносної та кісткової системи. Систематичне включення ріпи в раціон стабілізує обмінні процеси і покращують роботу ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
Ріпа є ранозагоювальну, антисептичну, сечогінну та протизапальну засобів. Містяться в коренеплоді антибіотики перешкоджають розвитку небезпечних грибків в організмі.
Як в сирому, так і в термічно обробленому стані, овоч добре діє на роботу жовчного міхура і печінки. Природні антибіотики, що містяться в коренеплоді, не допускають розвитку в організмі людини деяких небезпечних видів грибків, чудово борються з різними захворюваннями слизових оболонок і шкірних покривів.
Літнім людям слід включати ріпу в раціон систематично, так як це зміцнить їх здоров’я і підвищить імунітет, знизить авітаміноз. Сік сирої ріпи ефективний при лікуванні астми, застосовується як заспокійливий препарат.
Застосування ріпи
На жаль, у повсякденному житті на наших столах ріпа майже не зустрічається. Частіше його купують для лікування простудних захворювань.
Ріпу можна вживати в сирому і термічно обробленому вигляді. З неї роблять салати, рагу, супів. Італійці готують з неї лазанью. Швейцарці влаштовують фестивалі ріпи. У США організовуються конкурси найбільшою ріпи.
З-за своїх корисних властивостей ріпу застосовують у народній медицині, косметології та дієтології.
У медицині ріпу з медом використовують як відхаркувальний засіб. Відвари ріпи йдуть на лікування безсоння, кашлю, бронхітів, ларингіту, астми.
Сік листя ріпи з одуванчиковым соком дозволяє зміцнити зуби і ясна. Зубний біль можна зняти за допомогою полоскання репным відваром.
Кашка сирої ріпи загоює нариви, чірі. Його застосовують при метеочутливості, обмороженні, запаленні суглобів, гепатиті, холециститі.
У косметології ріпу використовують для зміцнення волосся, еластичності шкіри, позбавлення від лупи. Застосовується як засіб для схуднення.
Шкода ріпи
Ріпа хороша практично у всьому. Але вона протипоказана до вживання в сирому вигляді при проблемах з дванадцятипалої кишкою, виразці шлунка, нервових розладах, ентероколіті, гастриті, зобі, хвороб нирок і печінки, холециститі.
При термічній же обробці коренеплід не викликає гострих реакцій навіть у хронічно хворих людей.