Рапосовое масло (по іншому – північне оливкова) отримують з ріпакових насіння. Ріпак вже давно взяли в оборот для виготовлення рослинної олії і маргарину.
Його маслянисті структури складають 40% від загальної маси рослини. Виробництво цього продукту є безвідходним і дешевим, і тому отримало широке поширення по всьому світу.
Одні вважають батьківщиною ріпаку Середземномор’ї, інші – Північну Індію. У 70-х рр. цей продукт не допускали в харчове виробництво з-за високого вмісту ерукової кислоти, яка є отрутою у високих концентраціях. Цю кислоту неможливо було розщепити. В тих же роках канадці зробили селекцію цього рослини і рівень кислоти не перевищував 2%. Він став придатний до вживання, масло стали виробляти багато країн (Америка, Європа, Китай).
Властивості ріпакової олії
Здоровий колір ріпакової олії – янтарно-жовтий. Хороше масло на запах має віддавати горіхом. У порівнянні з іншими рослинними оліями, ріпакова довше залишається прозорим. Під впливом відкритого повітря не втрачає своїх властивостей і не псується.
Дане масло краще зберігається в скляній тарі, яку потрібно щільно закривати. Тару слід поставити в темне місце, що посприяє збереженню вітаміну Е.
В складі міститься гормон естрадіол. Даний гормон схожий на жіночий, званий «гормоном здоров’я». Він знижує ризики появи раку грудей, підвищує функції організму жінки (здатність стати матір’ю, виносити здорову дитину).
В столовій ложці мала міститься близько 8% мононенасиченого жиру. Це 1/3 денної норми вітаміну Е, який є сильним антиоксидантом. Масло містить моно – і поліненасичені кислоти Омега 9, 6 і 3, позитивно впливають на роботу кровоносної системи.
Есенціальні жирні кислоти, так необхідні нашому організму в рапсовій олії, що містяться у великих кількостях, ніж в оливковій.
Користь ріпакової олії
Моно – і поліненасичені кислоти, що містяться в мвсле, зменшують рівень холестерину, перешкоджають процесу стоншування стінок судин, не дають утворюватися тромбам в крові.
Недолік в організмі Омега 6 може призвести до ослаблення серцевої діяльності, а в результаті інсульту та інфаркту. Вживання ріпакової олії заповнить нестачу цієї речовини.
Дане масло налагоджує правильне функціонування ШКТ, благотворно діє на обмін речовин, відновлює клітинні процеси, сприяє схудненню.
При збільшенні попиту покращилася і якість ріпакової олії. Його виробляють навіть більше, ніж пальмова та соєва олії.
Застосування ріпакової олії
Масло ріпаку використовується у харчовій та каучукової промисловості, металургії, миловарінні, текстилі, сталеливарному виробництві. Він входить до складу мастильних матеріалів, з нього роблять плівку. Макуха ріпаку йде на корм тваринам.
З ріпакової олії виготовляють маргарин, майонез, кондитерський жир. На ньому смажать, його додають в салати. Він входить до складу м’ясних напівфабрикатів і навіть хліба.
В Європі його шанують за лікарський засіб. Застосовується в дерматології, косметології. Дане масло покращує шкіру, живить її і добре зволожує. В невеликій кількості олію додають у ванну, вона пом’якшує шкіру, роблячи її ніжною. У фармакології його застосовують в якості масляного розчину для ін’єкції.
З добувають ефірні олії жирні кислоти, що знижує цетанове число палива. Використовується як біодизельне паливо. Вчені проводять дослідження для використання цієї олії як повноцінного палива.
Шкода ріпакової олії
У ріпаковій олії, вичавленому з звичайного (неселекционного) ріпаку, міститься ерукової кислота у великій кількості. Організм не здатний переробити дану кислоту, і вона накопичується. Наслідком цього є проблеми у статевій сфері. У дітей це може викликати затримки статевого розвитку.
Протипоказаний хворим діареєю, хронічним гепатитом, при желчекаменных захворюваннях. Ерукової кислота небезпечна для серця, печінки, судин, скелетних м’язів. Наприклад, в країнах Євросоюзу (окрім Німеччини) рапсове масло заборонено продавати в якості їжі. Також не варто його вживати при індивідуальній непереносимості
Варто купувати тільки таке рапсове масло відсоток вмісту ерукової кислоти якої досягає мізерних відсотків. При покупці масла потрібно звернути на консистенцію. Не варто брати гидрогезированное масло (зазначено на етикетці) і випало в осад. Ерукової кислоти не повинна перевищувати 0,6%. Варто брати тільки рафінований продукт.
Не варто на ньому піч і смажити при температурі понад 160 С, так як в ньому починають утворюватися токсичні речовини.