Часто терміни ротація і торсія хребців вживаються як синоніми. Але ці поняття мають істотним відзнакою.
Торсія і ротація: в чому відмінність?
Торсія хребців являє собою скручування (без повороту)тіла хребця навколо задньої зв’язки. При ротації хребці зміщуються відносно один одного.
Істотна відмінність між торсією і ротацією в тому, що при торсії хребців деформуються, а при ротації немає.
Щоб зрозуміти різницю між цими поняттями, скористаємося сірниковими коробками. Якщо, поставивши коробок на ребро, скрутити його верхівку і підставу в різних напрямках, то вийде торсіонне зміщення.
Для наочного зображення ротації необхідно крізь кілька коробок проткнути спицю і змістити їх так, щоб конструкція нагадувала вертикальну спіральну сходи.
Ознаки та характерні особливості
Торсія часто зустрічається у людей, хворих на сколіоз. Може спостерігатися вона і при захворюванні Шейермана-Мау, характерному для підлітків.
Скручування хребців характеризується деякими особливостями:
- Тіло одного хребця зсувається, в той час як сусідні хребці залишаються на місці.
- Якщо оглядати спину візуально, то ніяких змін не видно.
- Якщо відсутнє компресія нервового корінця, то навіть скручування, перевищує 900, не супроводжується больовими відчуттями.
- Якщо рентгенографічні знімки показують, що дужки симетричні, то торсія відсутня. Якщо ж видна тільки одна дужка, то вона свідчить про наявному обертанні хребця.
Торсія хребців супроводжується:
- зміщенням дужок хребців, яке призводить до порушення симетрії у хребті;
- клиноподібною деформацією їх тел.
Класифікація та причини торсії
Залежно від причини скручування торсія буває абсолютною і відносною. Абсолютною її називають у тому випадку, якщо вона формується в результаті наявних в організмі порушень у хребті: найчастіше сколіозу і кіфосколіозу.
Дані захворювання характеризуються розтягуванням м’язів спини і порушенням діяльності міжхребцевих дисків, з-за чого після повороту тулуба хребтові сегменти не можуть повернутися в нормальний стан.
Функціональна торсія хребців формується в тому випадку, якщо:
- спостерігається асиметричне функціонування м’язів спини з різних сторін;
- збільшена печінка або роздутий кишечник тиснуть на хребетний стовп;
- хребет дуже швидко зростає.
В цьому випадку якщо причина скручування буде видалена, то торсія зникне.
Визначення торсіонного скручування
Для діагностики скручування хребців необхідно виміряти залишковий розворот, який є свідченням функціональної недостатності хребта. Цей розворот являє собою кут повороту хребця, який залишається після того, як вісь хребетного стовпа повертається в природне положення після повороту у бік.
Особливо часто необхідно оцінити ступінь торсіонного скручування для хворих сколіозом.
З тією метою застосовують кілька способів:
- Для вимірювання залишкової деформації хворого направляють на рентгенографію, де роблять знімки прямій і бічній проекції. Спочатку вони виконуються, коли пацієнт повертається в бічній площині, а потім при його поверненні в звичайне положення. Залишковий розворот визначають, як різницю між нормальним положенням і кутом, утвореним при повороті.
- Метод Кобба – роблять рентгенологічний знімок у бічній проекції. Потім на ньому проводять лінію по передній або задній частині хребетного стовпа. Якщо в якомусь місці буде порушена плавність лінії, то таке положення свідчить про те, що присутній торсія хребців.
- ПробуPevely–виконують рентгенограма в прямій проекції. На наявність скручування вкаже відхилення остистого відростка деформованого хребця від вертикалі.
- Тест Адамса –в положенні, коли пацієнт нахиляється вперед, вимірюється висота ділянок, віддалених від остистого відростка, тобто висота горба.
- Метод Pedicle – через центр хребця на рентгенівському знімку проводять вертикальну лінію і визначають проєкційна положення дуги порівняно з бічною поверхнею тіла хребця.
- Метод Pedriolle – спеціально виготовлена торсиометрическая сітка, накладена на знімок оцінюваного хребця, покаже кут скручування.
- Апарат Шультеса – спеціальний прилад, що вимірює кут, на який відхиляється лінія, що стосується заднього відділу грудної клітини.
Вимірюванням торсіонного кута скручування займається спондилометрия. Вона використовує результати рентгена, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії .