Кодування алкоголізму не панацея

Запитай у будь-якого: «Як лікувати алкоголізм?», – і завжди отримаєш відповідь: «Кодуванням».Це найпоширеніша і до того ж помилкова думка.

Саме нерозуміння хворими та їх родичами самої суті кодування є причиною величезної кількості незадовільних результатів лікування алкоголізму. Прийшла пора розставити всі крапки над «і».

Що таке кодування

Кодування при алкоголізмі це створення у алкоголіка непереносимості спиртних напоїв. Існують психологічні і лікарські методики кодування.Перші засновані тільки на психологічному впливі.

Їх багато – починаючи від гіпнозу і закінчуючи відвідуванням чаклунів і знахарів. Але ефективність всіх таких способів лікування залишає бажати кращого.

Найбільш ефективне (і тому частіше інших застосовується) лікарський кодування. Воно викликає фізичну непереносимість алкоголю і супроводжується додатковим психологічним впливом на хворого.

Які ліки застосовують для кодування

Майже всі лікарські препарати для кодування містять одне і те ж діюча речовина – дисульфірам. Він входить до складу великої кількості препаратів з різними назвами. Ви знали, що Тетурам, Еспераль, Антабус, Ледевин це одне і те ж ліки, тільки ціна різна?

Дисульфірам впливає на процес розщеплення організмом етилового спирту. У результаті такого впливу в організмі накопичується ацетальдегід. Це дуже активну речовину.

Навіть мінімальна концентрація у крові ацетальдегіду викликає різкі скачки артеріального тиску, серцебиття, особа стає пунцово червоним, виникає потовиділення, відчуття задухи, панічний страх.

Така реакція можлива тільки при одночасній наявності в крові алкоголю і дисульфіраму. Якщо людина не вживав алкоголь, то сам по собі дисульфірам ніяк або майже ніяк) не проявляє себе. Через короткий час він виводиться з організму, без яких-небудь наслідків.

Вченими відкриті і інші речовини з подібним принципом дії. Аналогічну реакцію на алкоголь і схожі симптоми викликає цианамид (входить до складу ліків Колме) та ще кілька інших хімічних речовин, наприклад, антибактеріальний препарат метронідазол (торгова назва: трихопол, метрид, метрогіл, дефламон, клеон і т. д.) так само здатний викликати дисульфирамную реакцію.

Але незважаючи ні на що, першість при лікуванні алкоголізму і донині належить дисульфираму.

Як довго «працює» кодування

Все залежить від способу введення дисульфіраму або його аналогів. Якщо приймати препарат у вигляді таблеток, то його концентрація в крові стає максимальною через 1-2 години, а ще через 12-18 годин препарат повністю виведеться з організму.

Алкоголік знову зможе вживати спиртні напої без ризику дисульфирамной реакції.При внутрішньовенному або внутрішньом’язовому введенні лікарський ефект наступає через декілька хвилин, але і організм «очищається» від ліків швидше.

Щоб пролонгувати ефект, лікарі придумали спосіб – вшивати ліки в жирову тканину пацієнта (підшивка). Після імплантації пацієнту в підшкірно-жирову клітковину стерильних таблеток дисульфіраму (Еспераль), ліки дуже довго розсмоктується, і в крові постійно знаходиться невелика кількість.

Але і в такому випадку «підшивка» ефективна в середньому 6 місяців, максимум 9. По закінченню цього терміну пацієнт більше не буде відчувати неприємних відчуттів, якщо вживає алкоголь.

З цього випливає висновок. Будь-який лікарський кодування має обмежений, і до того ж, дуже короткий термін дії, і тому цілком покладатися на нього не можна.

Психологічний аспект кодування

Щоб отримати максимальну віддачу від кодування, лікарі додатково використовують навіювання. Після введення в організм хворого дисульфіраму вони пропонують йому випити трохи алкоголю.

Під наглядом лікаря у пацієнта виникає дисульфирамная реакція. Лікар переконує пацієнта, що відтепер він буде завжди відчувати такі ж неприємні відчуття, якщо доторкнеться до спиртних напоїв.

Це, як правило, спрацьовує, і у алкоголіків формується рефлекторний страх перед спиртними напоями на якийсь час. Але не назавжди і не у всіх.

Проходить кілька місяців, все забувається в алкоголіка виникає ідея поекспериментувати – а чи зможу я тепер пити, як всі, по чуть-чуть. Така думка приходить лише тому, що пацієнт, хоч і дав згоду на кодування, але до кінця не усвідомив – навіщо йому це було потрібно.

  • Йому не пояснили, що кодування не вилікує його від алкоголізму, а тільки допоможе якийсь час утримуватися від пияцтва і подолати залежність.
  • Йому не пояснили, що хвороба залишилася і навіть мала доза алкоголю рано чи пізно знову призведе до залежності і запоям.
  • Йому не розповіли, що за всю історію людства жодному алкоголіку так і не вдалося навчитися пити «як всі».
  • Йому не пояснили, що єдина можливість жити нормальним життям, це назавжди забути про існування спиртних напоїв.

Саме на це і потрібно спрямовувати зусилля після кодування хворого, а не вважати, що раз людина закодувався, то проблем більше немає.

Лікування після кодування

Після кодування лікування тільки починається. П’яний чоловік, або людина в стані алкогольної абстиненції не доступний до діалогу. Кодування дає гарантії, що якийсь час з пацієнтом можна буде продуктивно працювати.

У період тверезості увагу потрібно приділяти соматичних захворювань і психоемоційному статусу пацієнта.

За роки зловживання спиртними напоями у людей виникає багато хвороб: гіпертонічна хвороба, захворювання серця, печінки, нирок, підшлункової залози, шлунка.

Симптоми цих захворювань були і раніше, але тепер, коли чоловік тверезий, вони проявляються у всій красі.

У пацієнта може виникнути бажання «поправити здоров’я» старим випробуваним способом – випити. Тому діагностика і лікування соматичних захворювань має величезне значення.

П’яний спосіб життя завжди негативно відбивається на соціальний статус людини. Неприємності на роботі, в родині, обмежене коло знайомих та інтересів – все це вимагає корекції.

Найчастіше впорається з цим поодинці неможливо. Потрібна психологічна підтримка. Її можна отримати в спеціальних групах, наприклад, анонімних алкоголіків, а так само від професійного психолога.

Критерії успішного лікування

Якщо людина, кинувши пити, вважає, що він здійснив подвиг, урочисто оголошує про це оточуючим, рахує дні і місяці свого тверезого життя, або навпаки – почувається знедоленим й обмеженим у можливостях, все це свідчить, що проблема ще не вирішена.

Проблема не може вважатися вирішеною, якщо пацієнт навіть не згадує про неї. Він не помічає спиртних напоїв, може комфортно перебувати в компанії питущих і анітрохи не шкодувати, що не розділяє з ними випивку.

У той же час він не пишається собою. А просто живе звичайним тверезим життям, вважаючи це нормою. Так буває тільки тоді, коли людина повністю усвідомив, що подальша життя в п’яному угарі неможлива і самостійно прийняв добровільне і свідоме рішення прожити залишок днів без алкоголю.

Саме цього і потрібно намагатися досягти після кодування пацієнта. У цьому полягає кінцева мета лікування алкоголізму.

Буває випадки, коли таке рішення приймається без всякої кодування і лікування. Людина без зайвих слів та пафосу раптово перестає пити, і навіть близькі родичі не відразу помічають цього.

Але так трапляється не часто. У більшості випадків пацієнту потрібна кодування з наступним курсом психотерапії, лікування соматичних захворювань і соціальною реабілітацією.

Якщо зробити це правильно, то ризик повернення пияцтва буде мінімальним.

Також Вам буде цікаво:

Leave a Comment