Порівняно з дорослими, дисбактеріоз у дітей «виявляють» набагато частіше. Варто з’явитися рідкого стільця або, навпаки, запору, кишкових колік, зригування або шкірних висипань, як тут же дитині ставлять цей діагноз.
Але чомусь лікування дисбактеріозу у дітей не завжди призводить до ліквідації симптомів.
У кращому випадку настає тимчасове полегшення, а в гіршому — все залишається на колишньому рівні. У чому причина? Тут варто замислитися…
Що ми лікуємо насправді?
А ми лікуємо в більшості випадків незрозуміло що.
Справа в тому, що дисбактеріоз — це взагалі не захворювання. Він не включений ні в одну класифікацію хвороб. За кордоном навіть не існує такого терміну.
І лише на пострадянському просторі, як і раніше виявляють і наполегливо лікують захворювання, якого немає в природі.
Але якщо дисбактеріоз — це не самостійна патологія, тоді що? Це порушення кількісного та/або якісного складу кишкової мікрофлори, тимчасово виникає на тлі інших захворювань або патологічних станів.
Саме тому лікування дисбактеріозу часто не дає взагалі ніякого ефекту, або закінчується короткочасним поліпшенням.
Адже причина, через яку виникає мікробний дисбаланс, залишається недоторканою. А раз так, то і одужання чекати не доводиться.
Що ж тоді робити? Необхідно усувати причини. А для цього потрібно хоча б мати про них уявлення.
Що призводить до бактеріального дисбалансу в кишечнику дитини?
Таких причин кілька. Причому є універсальні, актуальні для дітей будь-якого віку, і такі, які характерні тільки для немовлят і малюків перших років життя:
- Лікування антибіотиками. Особливо високий ризик при тривалих і повторних курсах антибіотикотерапії.
- Кишкові інфекції. Наприклад, дизентерія, сальмонельоз, ротавірусна інфекція можуть супроводжуватися бактеріальним дисбалансом.
- Хронічні захворювання різних відділів травної системи. Для дітей перших років життя мають значення вроджені вади розвитку, наприклад, доліхосігма або мегаколон. Для дітей постарше — дискінезії жовчовивідних шляхів, гастрити, неінфекційні ентерити, панкреатити.
- Кишкові паразити. Це можуть бути лямблії, гострики, аскариди, анкілостоми. Хоча… В ході експериментів американські вчені отримали дані про здатність паразитів стимулювати розмноження біфідобактерій в кишечнику. Так що, якщо інформація підтвердиться подальшими дослідженнями, ця причина автоматично відпаде.
- Пізніше прикладання до грудей. В ідеалі дитина повинна бути прикладена до грудей безпосередньо на родовому столі. Адже його кишечник генетично запрограмований на певний склад мікрофлори. І запускає цю програму, а значить, і правильну роботу кишечника, материнське молоко. Мало того — перші бактерії, які потраплять в поки ще стерильний кишечник новонародженого, він повинен отримати від матері. Якщо ж дитину приносять на годування через кілька годин або навіть діб після народження, то його заселяють кишечник мікроорганізми з навколишнього середовища або з одягу медперсоналу. Тому в подальшому легше розвивається мікробний дисбаланс, і з’являються його симптоми.
- Прийом антибіотиків матір’ю. Дуже багато з цих препаратів проникають у грудне молоко, а з ним і в кишечник дитини. Тому в ідеалі годуючим жінкам антибіотикотерапія небажана. А якщо без неї обійтися неможливо, то на час лікування краще припинити грудне вигодовування.
З причинами дисбактеріозу у дітей розібралися. Залишилося з’ясувати ще одне питання…
Наскільки інформативно обстеження для виявлення дисбактеріозу?
На сьогоднішній момент не існує жодного методу діагностики, який дозволяв би впевнено говорити про наявність кишкового бактеріального дисбалансу.
Ті симптоми, які приписують дисбактеріозу, зазвичай є проявами основного захворювання.
Наприклад, болі в животі супроводжують дискінезію жовчовивідних шляхів. Проноси зустрічаються при синдромі роздратованого кишечника і панкреатиті.
А здуття може бути проявом функціональної диспепсії. Тому спиратися лише на симптоми, цілком покладатися на них і робити однозначні висновки не можна.
Малоінформативним і широко поширений аналіз на дисбактеріоз у дітей:
- По-перше, він не враховує всю кишкову мікрофлору, а лише ту, яка живе в просвіті кишки і виділяється з калом. Пристінкові ж флора — а її набагато більше — залишається неврахованою.
- По-друге, частина мікроорганізмів гине відразу ж при безпосередньому контакті з повітрям. А ще частина — в процесі транспортування матеріалу в лабораторію.
Так що результат аналізу абсолютно не відповідає дійсності. І судити по ньому про реальний біоценозі кишечнику неможливо.
Ну а копроскопія (дослідження калу під мікроскопом) взагалі не дає ніякої інформації про мешканців кишечника. Хіба що дозволяє виявити паразитів, і то не завжди. Тому можна лише припускати існування дисбалансу кишкової мікрофлори.
Що ж робити при підозрі на дисбактеріоз у дитини?
Якщо є підстави думати про порушення кишкового біоценозу, то потрібно:
З’ясувати причину розладів
- Якщо вони виникли після антибіотиків або кишкової інфекції, то відразу використовувати препарати біфідо – і лактобактерій. Дітям підійдуть лінекс, біфіформ-бебі, биовестин і биовестин-лакто, дитячий примадофилус.
- При виявленні паразитів провести лікування паразитоза. Препарати для відновлення мікрофлори при цьому можна не використовувати, тому що мікробна рівновага швидко відновлюється самостійно.
- Якщо мати годувала грудьми і одночасно приймала антибіотики — припинити грудне вигодовування і коротким курсом дати малюкові препарати біфідо – і лактобактерій. Особливо якщо після народження його пізно приклали до грудей.
- Якщо причиною розладів травлення стали захворювання цієї системи, то всі сили повинні бути спрямовані на їх лікування.
Скоригувати дієту дитини
- Перейти на дробове харчування невеликими порціями кожні 2-2,5 години. Це забезпечить рівномірну роботу органів травлення і виключить навантаження на них.
- Уважно вивчити, чим годувати можна і що не можна.
- Прибрати з раціону продукти, що викликають здуття кишечнику — свіжі овочі та зелень, бобові, горіхи, фрукти, чорний хліб, ягоди, молоко, соки і газовані напої.
- Виключити страви з послаблюючу дію при проносах і закріплює при запорах.
- У дітей до року, які знаходяться на грудному вигодовуванні, своє харчування повинна переглянути мати.
Підключити додаткові препарати
- Усувають здуття — симетикон, сабсимплекс, смекту, еспумізан.
- Ферменти, що покращують травлення в тонкому кишечнику — дітям найкраще йде креон.
- Проносні при запорах — дюфалак, дитячий форлакс. Дюфалаку віддають перевагу, оскільки він містить лактулозу — живильне середовище для власних мікроорганізмів. Застосовувати його можна довгостроково без звикання.
Як бачите, чим лікувати дитину, потрібно вирішувати в кожному випадку індивідуально, виходячи з причин травних розладів і їх проявів.
Не завадить і…
Профілактика дисбактеріозу
Вона зводиться до декількох простих дій:
- Своєчасна терапія захворювань травної системи.
- Періодичне дослідження калу на паразитів та їх усунення.
- Використання антибіотиків тільки за призначенням лікаря.
- Раннє прикладання новонародженого до грудей і грудне вигодовування, як можна довше.
- Включення в раціон дитини кисломолочних продуктів і продуктів, багатих харчовими волокнами (овочі, фрукти, каші) — це живильне середовище для кишкових бактерій.
Якщо ж у вашого малюка з’явилися підозрілі симптоми, не поспішайте робити висновки. Ваші уявлення про те, як проявляється бактеріальний дисбаланс, можуть бути помилковими. І дисбактеріоз виявиться зовсім не дисбактеріозом. Тоді і лікування не принесе потрібного ефекту. Тому разом з лікуючим лікарем шукайте справжні причини травних розладів у вашої дитини.
Як позбавитися проблем з ШКТ?
- Вас мучить дискомфорт і свербіння в області прямої кишки і ануса?
- А здуття, спазми і болі в животі аж ніяк не додають Вам впевненості у собі…
- Якось навіть соромно…
- І рекомендовані засоби чомусь не ефективні у Вашому випадку…
- До того ж, проблеми з випорожненням кишечника вже міцно увійшли у Ваше життя…
- Але зараз Ви готові скористатися будь-якою можливістю, яка поверне Вас до нормального життя!
Ефективний засіб від проблем шлункового тракту існує. Перейдіть по посиланню і дізнайтеся, що рекомендує Олена Малишева.