Гіпертрофією міокарда в медицині називають патологічне збільшення серця. Це небезпечний стан, як правило, не є самостійною формою хвороби. Гіпертрофія міокарда розвивається як синдром будь-якої серцевої патології і може погіршувати прогноз основного захворювання. Найчастіше зустрічається гіпертрофія міокарда лівого шлуночка. Хоча можливо і збільшення правого шлуночка, а також відразу обох. Статистика показує, що вона стає причиною смерті людей з хворобами серця у 80% випадків і у 4 % випадків призводить до раптової смерті.
Чому виникає?
Гіпертрофія міокарда розвивається внаслідок занадто великих навантажень на серце, що він відчуває при деяких захворюваннях, при високої фізичної активності, а також від шкідливих звичок. Основні причини:
- вади серця (вроджені і набуті);
- ішемія серця;
- артеріальна гіпертензія;
- надмірна вага;
- спортивні навантаження;
- паління, алкоголізм;
- різкі навантаження при малорухливому способі життя.
Може мати місце генетична схильність.
Як розвивається?
При гіпертрофії збільшується не вся м’яз, а лише активно скорочуються клітин – кардіоміоцити, які становлять 15-25 % міокарда. Інша ж частина – близько 75 % – це сполучна тканина, що утворює колагеновий каркас. Таким чином, за рахунок збільшення міоцитів у діаметрі м’яз міокарда стає гіпертрофованою, серця при цьому необхідно більше крові, воно починає працювати інтенсивніше, навантаження на нього збільшується – виходить замкнене коло.
Як проявляється?
Симптоми гіпертрофії міокарда можуть тривалий час відсутній, в чому і полягає головна небезпека. Людина протягом багатьох років навіть не підозрює про свій стан. Нерідко аномальне збільшення міокарда виявляється при медичних оглядах, а іноді і при розтині після раптової смерті.
Найчастіше спостерігаються такі ознаки гіпертрофії міокарда лівого шлуночка:
- задишка при незначних навантаженнях, а іноді і в спокої;
- біль у грудях, як при стенокардії;
- порушення ритму серця;
- непритомність;
- в деяких випадках – набряки.
Діагностика
Гіпертрофія міокарда виявляється, як правило, при ультразвуковому дослідженні серця, яке вважається найбільш інформативним методом. В деяких випадках її можуть діагностувати за допомогою ЕКГ. Іноді з метою уточнення діагнозу використовують МРТ.
Відмінності між нормальним і гіпертрофованим серцем
Як лікувати?
Лікування гіпертрофії міокарду полягає у комплексних заходах. Головне завдання – зменшити серце до нормальних розмірів.
Важлива частина лікування – це перегляд способу життя. Сюди входить:
- відмова від куріння;
- відмова від алкогольних напоїв;
- зменшення кількості солі в раціоні, виключення продуктів, що підвищують тиск і рівень холестерину;
- дієта для позбавлення від зайвих кілограмів або підтримки нормальної ваги.
Ще стаття:
Лікування обширного інфаркту серця
Харчування спрямовано на зниження ваги, тому потрібно уникати жирної їжі. Добова калорійність не повинна перевищувати 1500-1700 ккал.
Не менш важливо і скорочення кількості солі. Як відомо, у результаті зниження маси тіла та зменшення солі в раціоні знижується артеріальний тиск, яке буває причиною патологічного збільшення серцевого м’яза. Особливо багато солі міститься в готових продуктах: напівфабрикатах, фастфуді, ковбасу, сири та інше. Вихід з положення – домашня їжа. В натуральних продуктах тваринного і рослинного походження сіль міститься в незначній кількості. Під час приготування їжі її можна не класти взагалі або додавати зовсім небагато.
Гіпертрофія міокарда вимагає медикаментозного лікування основного захворювання, що стало причиною збільшення серця.
В особливо важких випадках може знадобитися хірургічне втручання, під час якого гіпертрофована частина м’яза видаляється.
Під час лікування стан пацієнта відстежується за допомогою ЕКГ.
Фізичні навантаження
Що стосується занять фізкультурою, то консультація з лікарем обов’язкове. Патологічне збільшення міокарда вимагає відповідального підходу. Людям з таким синдромом показано прогулянки на вулиці, заняття плаванням, пілатесом, йогою, аеробікою. Займатися можна по три рази в тиждень від 30 хвилин до однієї години в залежності від самопочуття. Від силових видів спорту, підняття тягарів, бігу доведеться відмовитися.
Гіпертрофія міокарда у спортсменів
Гіпертрофія серця може спостерігатися і у здорових людей, наприклад, у спортсменів, при цьому які-небудь симптоми відсутні. При великих фізичних навантаженнях серце починає працювати швидше, оскільки потрібно перекачувати значні обсяги крові.
У людей, які регулярно займаються спортом серцевий м’яз адаптується до навантажень і в результаті підвищеного споживання кисню вона збільшується в розмірах.
У спортсменів спостерігається гіпертрофія міокарда трьох видів: ексцентрична, концентрична і змішана. У першому випадку відбувається пропорційне розширення стінок міокарда, м’язові волокна збільшуються і в ширину і в довжину. Концентрична форма відрізняється тим, що порожнина шлуночка залишається без змін, а гіпертрофія відбувається за рахунок збільшення кардіоміоцитів (мітохондрій і міофібрил).
Ексцентрична гіпертрофія розвивається у людей, які займаються видами спорту, що вимагають витривалості: біг на довгі дистанції, лижні гонки, плавання. Концентрична форма зустрічається у спортсменів, зайнятих в ігрових дисциплін і статичних видах спорту. Змішана гіпертрофія міокарда розвивається у ковзанярів, веслярів, велосипедистів, тобто у видах спорту, які є одночасно і статичними і динамічними.
У зв’язку з цим спортсмени з гіпертрофією міокарда не застраховані від інсультів та інфарктів. Лікарі не рекомендують їм різко припиняти заняття спортом, інакше можуть виникнути ускладнення. Навантаження необхідно знижувати поступово.