Ігрова залежність або лудоманія є серйозною проблемою сучасного суспільства.
Потреба в азартних іграх підпорядковує собі людей, відволікаючи від родини, друзів, роботи і всього реального світу. Позбутися від болісного звикання досить складно.
Потрібно не тільки втручання фахівця і підтримка близьких людей, але й бажання самого ігромана звільнитися від небезпечного пристрасті.
У жінок ігроманія часто розвивається у другій половині життя, а у чоловіків – з підліткового віку. Основні фактори розвитку:
- неправильне виховання;
- участь батьків в азартних іграх;
- відсутність сімейних відносин;
- заздрість до багатих знайомих;
- депресія;
- сексуальна незадоволеність;
- переконання, що гроші вирішують всі проблеми.
Звикання часто починається після першого великого виграшу. Наступні перемоги і поразки лише підкріплюють почуття сп’яніння грою.
Поступово гравець проходить три стадії перебігу хвороби.
Стадія виграшів. Людина, після кількох перемог мріє про швидке збагачення. Він вигадує власні стратегії, відчуває приємне хвилювання і безпричинний оптимізм. Грати він приїжджає все частіше і не боїться збільшувати ставки.
Стадія програшів. Для цього рівня характерне самотність, постійні роздуми про гру, неможливість зупинитися, не дивлячись на невдачі. З’являються фінансові ускладнення, брехня в сім’ї, відмова сплачувати борги.
Стадія розчарування. Людина стає байдужим до роботи, втрачає професійні навички і репутацію, віддаляється від сім’ї і друзів. У казино він також помиляється, робить необдумані ходи, вдається до невиправданого ризику. Її психічний стан значно погіршується. Відбувається чергування паніки і каяття, докорів совісті і ненависті до всіх.
Ігрова залежність часто поєднується з алкоголізмом. Результати статистики показують, що питущі люди в 2 рази частіше залучаються до азартних ігор.
Фізичні симптоми лудоманії:
- прискорене серцебиття, переривчасте дихання;
- підвищений артеріальний тиск;
- виснаження психіки.
Основним методом лікування вважаються психотерапевтичні методики. При цьому головною умовою одужання є згода і зацікавленість самого хворого. У комплекс лікувальних методик входять:
- раціональна;
- когнітивна;
- поведінкова.
Фахівці не прийшли до єдиної думки про те, чи варто забороняти грати під час терапії. Адже різкий відмова також є стресом і може призвести до негативного ставлення до лікування.
Сеанси проводяться індивідуально і в групах. Психотерапевт разом з пацієнтом знаходить приховані комплекси, надії і глибинні причини розвитку залежності.
Групові сеанси допомагають зрозуміти згубний вплив лудоманії. Поступово хворий переосмислює ситуацію. Виграші вже не здаються казково привабливими.
Навпаки, з’являється відповідальність за свою поведінку і життя. На кінцевому етапі у гравця домінує думка про програші і негативні наслідки. Завдяки цьому зменшується, а потім і зникає потяг до азартних ігор.
Іноді фахівці вдаються до більш прогресивними методиками. Це класичний і еріксонівський гіпноз і медикаментозне лікування антидепресантами.
Сім’я і родичі залежних людей також страждають у цій ситуації. Поради психолога допоможуть їм пережити цей непростий час.
- Не замикайтеся в собі і не соромтеся проблеми. Познайомтеся з людьми, які знаходяться в подібній ситуації. Таке спілкування підтримає вас.
- Не намагайтеся завжди контролювати ігромана. Це неможливо, а невдачі змусять вас ще більше страждати.
- Не дайте вплутати себе в обман перед кредиторами та керівництвом гравця. Надайте йому можливість самому впоратися з негативними наслідками.
- Зверніться за консультацією до юристів, фінансистів та психологів.
- Підтримуйте хворого, але не беріть на себе його проблеми.