На жаль, медикам в останні роки доводиться констатувати все більший і більший ріст захворюваності гострим лейкозом серед дорослих і, особливо, у дітей всіх вікових груп. Ці сумні дані не можуть залишатися непоміченими суспільством, яке хотіло б якось вплинути на причини виникнення хвороби, але зробити це практично неможливо. Адже вся трагічність ситуації в тому, що дуже важко боротися з ворогом, не бачачи його. Саме такими невидимими є провокатори розвитку гострого лейкозу.
Іонізуюче випромінювання
Мабуть, найбільш агресивним і поширеним винуватцем гострого пухлинного переродження клітин крові є радіація. Про це свідчить масивний ріст лейкозу на територіях, де проводилися випробування ядерної зброї, його використання або масивні техногенні ядерні катастрофи. Викинуті при цьому радіоактивні частинки тривалий час продовжують випромінювати радіацію завдяки попаданню в грунт, повітря і воду.
Природно, що найбільш чутливими клітинами є ті, які схильні до активного розмноження. Найбільш успішні в цьому відношенні – тканини кісткового мозку, які стають субстратом для реалізації згубної дії іонізуючої радіації, як найчастішою причини лейкозу. Під її дією найчастіше відбувається трансформація миелоцитарного паростка крові. Це є механізмом розвитку мієлоїдного лейкозу, частіше гострого.
Спадковий фактор
Рекомендуємо вам почитати:
Прогноз при гострому мієлобластному лейкозі
Другий за частотою розвитку білокрів’я фактор, серед усіх причин цієї хвороби – це спадковість. Закономірність поширення лейкозу серед найближчих родичів ліній і поколінь зафіксована багатьма фахівцями. Механізм реалізації спадкової форми захворювання закладений в генних мутаціях клітин крові, які під дією певних генів, що кодують цей процес, запускають регулярні процеси виникнення патологічних клонів клітин. Генетичні фактори часто виступають у ролі причини хронічних форм лейкозу.
Онкогенні віруси
Ще один невидимий ворог людини, який здатний викликати серйозні відхилення в організмі – це віруси. Багато хто не надають їм великого значення. Але вченими чітко встановлено, що ті вірусні представники, які не викликають вираженого імунної відповіді, здатні проникати в імунокомпетентні клітини лімфатичних вузлів та інших кровотворних органів, викликаючи в них генні мутації. Тому вони часто виступають у ролі причини лімфобластного лейкозу.
До онкогенних вірусів належать сімейство герпесу, вірус Епштейн-Барра, цитомегаловірус, дрібні ДНК-вмісні віруси, яким для розмноження потрібен генетичний матеріал клітин крові. Вони рідко провокують розвиток гострого лейкозу.
Іонізуюча радіація – основна причина розвитку гострого лейкозу
Хімічні канцерогени
Знайомим для людини провокатором пухлинних змін в організмі є шкідливі хімічні сполуки. Головний парадокс у тому, що суспільство використовує їх усвідомлено, допускаючи щоденний безпосередній контакт з ними. Нікого не лякає, що вони можуть виступити в ролі причини розвитку гострого лейкозу, хоча всі говорять про це.
Хімічні канцерогени поширені скрізь – в грунті, воді та повітрі, побутових предметах, з якими контактує людина. До них відносяться медикаменти (левоміцетин, антибіотики пеніцилінового і фторхінолонового ряду, цитостатики, бутадіон, гормональні препарати), бензол, продукти переробки нафти і їх пари, лаки і барвисті вироби, засоби побутової хімії. Саме ці засоби першої потреби сучасної людини можуть спровокувати гострий лейкоз.
Харчові продукти
Якщо звернути увагу на те, що людина використовує для живлення, то можна помітити у складі цих харчових продуктів безліч стабілізаторів, емульгаторів, ароматизаторів і інших з’єднань. Але інстинкт живлення сильніше всякого страху виникнення гострого лейкозу. І це цілком природно, адже захворювання може і не виникнути, а харчування є життєво необхідним елементом в конкретний момент існування організму.