При схожому назві захворювання проктит і парапроктит є абсолютно різними. Парапроктитом називають запальний процес в параректальної, тобто околопрямокишечної, клітковині, проктит же – це запалення слизової оболонки самої прямої кишки.
Симптоми парапроктиту і проктиту
Проктит, як і парапроктит, може мати гострий або хронічний перебіг.
Якими ж симптомами супроводжується та чи інша форма захворювання, і чим вони схожі і відрізняються від симптомів парапроктита?
Так, розвиток гострого проктиту відбувається дуже швидко, цей процес займає кілька днів або навіть годин, як і при гострому парапроктиті. Гострий проктит має наступну симптоматику:
- Больові відчуття в прямій кишці, які стають інтенсивніше під час акту дефекації
- Виділення з прямої кишки у вигляді гною або крові
- Підвищення температури тіла буває не завжди
- Хворобливість в області промежини, що іррадіюють в статеві органи
- Пронос з кров’ю (не завжди)
Можна побачити, що є й спільні ознаки з гострим парапроктитом: біль у прямій кишці, виділення, підвищена температура. Парапроктит від проктиту відрізняє наявність гнійника, який часто видно під шкірою сідничної області, ущільнення і набряк в області сідниць, почервоніння шкіри, підвищення місцевої температури.
Додаткові дослідження у вигляді фістулографія, УЗД, іноді МРТ і КТ допомагають встановити точний діагноз. Обов’язковим є пальцеве дослідження: при проктиті визначаються тільки набряклі, болючі стінки прямої кишки. У випадку з парапроктитом результати можуть бути різними: від пальпирующегося освіти через стінку кишки до хворобливості однієї зі стінок.
Під час ректороманоскопії можна побачити стінки кишечника, ознаки їх запалення – проктиту. Біопсія матеріалу підтвердить діагноз.
Хронічний проктит існує тривалий термін, що може тривати і декілька місяців, і кілька років. Під час ремісії він може не давати ніяких симптомів, в період загострення з’являються всі ознаки гострого проктиту. Під час ремісії іноді спостерігаються тільки слизові виділення з кишечника.
Хронічний проктит розвивається в результаті невилікуваного гострого процесу, як і у випадку з парапроктитом. Але хронічний парапроктит значно відрізняється по симптоматиці від проктиту. Парапроктит хронічного перебігу – це свищ прямої кишки, який має свої специфічні ознаки.
Діагноз хронічного і гострого проктиту підтверджується за допомогою ректороманоскопії, копрограми (аналізу калу), біопсії слизової кишечника, а також аналізу калу на яйця глист.
Лікування
У випадку з парапроктитом єдиним методом, що дозволяє повністю усунути захворювання, є хірургічна операція. Для лікування проктиту застосовуються інші методи:
- Антибіотикотерапія – при парапроктиті практично не застосовується, однак це метод вибору при проктиті. Використовуються антибактеріальні препарати наступних груп: пеніцилінового, тетрациклінового ряду, макролідів, аміноглікозидів, цефалоспоринів і деяких інших. Спосіб введення може бути і переоральный, і парентеральний (внутрішньовенно або внутриышечно). Курс лікування становить не менше 1 тижня.
- Спазмолитическая терапія – для усунення хворобливих відчуттів і спазму м’язів сфінктера. Застосовуються такі препарати, як но-шпа (дротаверин) по 1 таб. 2-3 рази в день.
- Очисні клізми – при виникненні запорів.
- Лікувальні клізми з ромашкою, календулою – мають ефект знезараження, а також протизапальний.
- Сидячі ванночки з додаванням марганцівки – по 15 хвилин в день. Потрібно приготувати слабкий розчин перманганату калію, а потім додати його невелику кількість у ванну. Мають антисептичну дію.
- Іноді необхідні гормональні препарати: преднізолон, дексаметазон та інші. Це гормони кори надниркових залоз, що застосовуються при сильному запальному процесі.
- Свічки з метилурацилом – для регенерації тканин при виразковому і виразково-некротичному проктиті.
У період ремісії при хронічному проктиті необхідно проведення наступних заходів: лікування в умовах санаторію, фізіотерапія. У період лікування захворювання, а також після нього рекомендується дотримуватися дієти з виключенням подразнюючих пряму кишку продуктів: гострих, копчених, смажених, сильно солоних, кислих. Під час загострень потрібно тимчасово обмежити свіжі фрукти, ягоди, овочі.
Причини, що призводять до проктиту
Фактори, що призводять до розвитку проктиту, схожі і з причинами виникнення парапроктита:
- Інфекції гострого і хронічного характеру
- Травми прямої кишки
- Захворювання прямокишково області: геморой, тріщини
- Порушення судинної стінки при атеросклерозі, цукровому діабеті
- Токсичні ураження, отруєння важкими металами
- Аутоімунні ураження у вигляді хвороби Крона або неспецифічного виразкового коліту. Хвороба Крона також нерідко призводить до розвитку нориць прямої кишки, не пов’язаних з гострим парапроктитом.
Сам по собі проктит, особливо хронічного перебігу, може призводити до розвитку парапроктита. Справа в тому, що проктит – це постійний осередок запалення та інфекції в прямій кишці. Запальний процес може перейти на анальні залози, крипти, а далі розвинеться гострий парапроктит.
Заходи профілактики проктиту схожі з заходами при парапроктиті та інших захворюваннях прямої кишки:
- Нормалізація харчування
- Відмова від алкоголю та куріння
- Зміцнення імунітету
- Своєчасне лікування вогнищ хронічних інфекцій
- Лікування цукрового діабету, атеросклерозу
- Усунення дисфункції кишечника (проносів, закрепів)
- Лікування інших хвороб прямокишково зони (геморою, анальних тріщин).