Компресійний перелом хребта пов’язаний зі здавленням тіла хребця різного ступеня тяжкості. Найчастіше ця травма пов’язана з невдалим приземленням при стрибку або падінням з висоти. Розрізняють три ступені компресійних переломів. Тільки перша ступінь не вимагає хірургічного втручання і лікується консервативними методами.
Реабілітація після компресійного перелому хребта спрямована на поліпшення стану хворого, зміцнення м’язів і хребта, поступове поліпшення мобільності пацієнта і повернення його до колишнього життя. В залежності від тяжкості ушкодження реабілітація може бути спрямованою на відновлення рухливості при компресійному переломі I ступеня або ж на поновлення функцій ушкоджених нервових закінчень при травмах II і III ступеня.
Реабілітація при відсутності ушкоджень нервів
Якщо травма призвела до скорочення тіла хребця менш ніж на третину його висоти, вона класифікується як компресійний перелом I ступеня. Проведення реабілітації 
при такій травмі без ушкоджень нервових закінчень і спинного мозку спрямоване на відновлення функцій хребта, зміцнення м’язового корсету і відновлення рухливості пацієнта при вертикальному положенні тіла.
Всі методи реабілітації пов’язані між собою і застосовуються комплексно:
- Фізіотерапія. Вона зазвичай починається через 6 тижнів після отримання травми і може викликати хворобливі відчуття на перших етапах проведення.
- Електростимуляція. Дозволяє ефективно знімати хворобливість після виконання фізіотерапії.
- Терапія холодом. Пов’язана зі здатністю низьких температур знижувати рівень болю, прибирати набряки і запалення.
- Мануальна терапія. Різноманітні види масажів допомагають зміцнити м’язи, стабілізують суглоби і роблять тіло більш гнучким і рухомим.
Всі разом ці способи допомагають у швидкому відновленні хворого. Реабілітація після компресійного перелому хребта ставить своєю метою виправлення порушеної постави, зміцнення м’язів і підвищення гнучкості і рухливості хребта хворого. Реабілітаційний процес триває довго і вимагає поетапного підходу. Не можна намагатися досягти всього й одразу – це завдасть лише шкоди, але й затягувати з заходами щодо реабілітації ні в якому разі не можна.
Реабілітація хворих з ушкодженнями спинного мозку
Способи і методика реабілітації хворих з ушкодженнями нервових закінчень залежить від ступеня тяжкості ураження і глибини наслідків. При незначних виліковних пошкодженнях реабілітація спрямована на відновлення здоров’я пацієнта для повернення його до звичайного життя. При виникненні необоротних наслідків – повних або часткових паралічів – мета реабілітації хворого полягає в розвитку нових навичок, необхідних для нормального функціонування в умовах нерухомості або часткової рухливості.
Ранній початок реабілітаційного процесу сприяє якнайшвидшому відновленню функцій організму. Медики неодноразово помічали, що при однакових пошкодженнях хворі, які звернулися за допомогою вчасно, повністю або частково відновилися після захворювання, а в інших, пропустили якийсь час до звернення до лікаря, спостерігалися більш серйозні наслідки.
Яскравим прикладом можливостей реабілітації хворих з важкими травмами може служить історія Дикуля, який не тільки зміг впоратися з серйозним пошкодженням хребта та повністю відновити своє здоров’я, але і створити спеціальну систему вправ. Вона допомагає повернути людині, здавалося б, повністю втрачені функції і можливості.
Реабілітація після компресійного перелому хребта займає тривалий час і повністю залежить від тяжкості пошкодження та настрою хворого на одужання.
Пасивне виконання приписів лікаря не здатне врятувати хворого. Буде потрібно маса зусиль, в першу чергу, з боку потерпілого від перелому. Без його волі до перемоги, бажання повернутися до повноцінного життя на швидке і якісне одужання сподіватися не варто.