Виживаність при раку прямої кишки

Для визначення прогнозів на подальшу життя у людей, які страждають на злоякісні новоутворення прямої кишки, використовується такий статистичний показник, як п’ятирічна виживаність. Цей показник розраховується у відсотках: скільки чоловік з 100 прожили п’ять і більше років після хірургічного лікування.

Рак прямої кишки має хороший прогноз при проведеної під час хірургічної операції. Однак приблизно у половини хворих злоякісне новоутворення цієї локалізації виявляється лише на пізніх стадіях. Це пов’язано з такими факторами, як:

  • Самопочуття і загальний стан хворої людини не може погіршуватися аж до III-IV стадії
  • Ознаки можуть бути неявними і мало турбувати, таке ускладнення, як кишкова непрохідність розвивається при великому розмірі пухлини
  • Часто рак прямої кишки приймають за геморой і самі хворі, і лікарі, т. к. симптоми спочатку схожі: біль, кровотеча при дефекації, різні порушення стільця

Ці причини призводять до того, що рак прямої кишки має поганий показник виживаності в цілому: смертність від цього захворювання висока. Серед онкологічних процесів цей вид раку займає 4 місце по смертності в Росії. І все ж, рак прямої кишки не означає, що прогноз обов’язково невтішний. Багато в чому він залежить від ступеня патологічного процесу.

Виживаність при різних стадіях раку

I. На цій стадії злоякісне новоутворення тільки починає свій ріст і не має значної симптоматики. Разом з тим, при виявленні раку в самому початку легше провести хірургічне видалення, і, відповідно, краще прогноз. Рак прямої кишки на цій стадії має саму високу виживаність: більше 90 %.

II. Пухлина на такій стадії розвитку вже більш поширена, більшого розміру, може застосовуватися навіть сусідні органи (сечовий міхур, піхву, простату). Тому виживають протягом п’яти років після лікування близько 75 % всіх хворих. Прогноз залежить від розмірів пухлини: при занадто сильному поширенні не завжди можна виконати повне видалення раку. В такому випадку операція буде потрібна для поліпшення стану, зниження больового синдрому.

III. Тільки половина перенесли операцію на цій стадії виживають в наступні 5 років. Це пов’язано з тим, що для III ступеня характерне ураження регіонарних лімфовузлів.

IV. Прогноз при раку прямої кишки 4 ступеня найменш сприятливий. Ця стадії характеризується появою метастазів в таких органах, як печінка, легені, кістки, головний мозок і т. д. Якщо пухлина має поширення в один орган, то прогноз поліпшується, якщо ж кілька, то це погана ознака.

Так, при раку прямої кишки на 4 стадії визначається п’ятирічна виживаність не більше 6 %. Це пов’язано з тим, що неможливо повне видалення всіх пухлин. Для лікування частіше застосовуються хіміо, променева терапія, які покликані поліпшити якість життя хворої людини.

Рак прямої кишки 4 ступеня має поганий прогноз: людина, у якого виявлена така стадія захворювання, може прожити від кількох місяців до 3 років. Однак при наявності невеликих поодиноких метастазів можливе проведення успішного лікування.

Фактори, що впливають на прогноз

Отже, відсоток виживання і прогноз залежать від деяких факторів:

  • Розмір пухлини, ступінь її поширення, місце розташування
  • Залучення в процес лімфатичних вузлів: так, при виявлення метастазів у більш ніж 3 лімфовузлах значно погіршує прогноз
  • Наявність віддалених метастазів, їх розмір і кількість: при невеликих метастазах в одному органі можливо успішне лікування
  • Поразка близькорозташованих органів за рахунок великого розміру пухлини: іноді залучення в процес таких органів може вплинути на прогноз в гіршу сторону
  • Вік: рак прямої кишки більш характерний для осіб літнього віку (старше 50 років), але при його розвитку у молодих прогноз гірше: рак здатний до більш швидкому зростанню
  • Інші хронічні захворювання людини: цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба можуть знижувати виживання
  • Характер і обсяг проведеного лікування
  • Моніторинг стану людини після операції, відстеження рецидивів

Таким чином, рак прямої кишки має прямий зв’язок між стадією та прогнозом: 4 стадія дає найнижчу виживання.

Важливим фактором є післяопераційний контроль. Він допомагає виявити розвиток рецидивів і запобігти повернення раку. Цей контроль має включати в себе:

  • Регулярні огляди: кожні 3 місяці проводити ректороманоскопію, пальцеве дослідження прямої кишки
  • Регулярний пошук метастазів: кожні півроку проводити УЗД черевної порожнини, рентген легенів
  • При виникненні скарг, не чекаючи контрольного терміну, потрібно звернутися до лікаря: чим раніше буде виявлено рак, тим легше буде з ним боротися

При підозрі на рецидив необхідно розширене обстеження: МРТ, КТ, біопсія.

Також Вам буде цікаво:

Leave a Comment