Життя активного сучасної людини залишає мало вільного часу, і походи в медичні установи все частіше замінюються самостійним визначенням захворювань.
Самодіагностика – небезпечна практика, яка набирає все більшу популярність. Цьому сприяє відкритий доступ до різної інформації, який ми отримали з розвитком технологій.
Інтернет, газети, телебачення – це далеко не повний список можливих джерел отримання відомостей про хвороби. Сотні сайтів пропонують обговорити симптоми і отримати діагноз в режимі онлайн. Але чи варто довіряти таким способам визначення захворювань?
На жаль, не існує точних статистичних даних про кількість постраждалих від неправильної діагностики і лікування. В наш час кожна людина вважає себе трохи лікарем.
Але це дуже небезпечно. Існує іронічне твердження: «Всі знають, як грати у футбол і лікувати хвороби». І воно з’явилося не на порожньому місці.
Важливо знати, що від помилок при ідентифікації недуг не застраховані і лікарі. Наприклад, у США смертність від неправильного лікування займає п’яте місце серед усіх можливих причин.
Тому самовизначення захворювань людиною, не мають досвіду і необхідного багажу знань, подвійно небезпечно.
Найчастіше самостійної займаються діагностикою надмірно самовпевнені люди. Вони вважають, що від консультації в медичному закладі не буде ніякого толку.
Опис схожих симптомів завжди можна знайти в інтернеті, вивідати у друзів або родичів – і готовий діагноз. Це зручна схема, але іноді вона призводить до тяжких наслідків.
Звичайно, ніхто не забороняє стежити за станом свого здоров’я. Більше того, лікарі рекомендують фіксувати фізіологічні параметри за допомогою спеціальних приладів або тестів.
Сьогодні цілком доступні різні тонометри, вимірювачі рівня цукру в крові, пульсометры і інші гаджети, які допоможуть зрозуміти, наскільки добре функціонують системи вашого організму. Але їх показання – це лише додаткова інформація, яку потрібно вміти розшифрувати і систематизувати.
При перших ознаках нездужання необхідно проконсультуватися з профільним фахівцем. Своєчасне лікування дозволить усунути гостру стадію і уникнути переходу захворювання в хронічну форму.
Симптоми багатьох хвороб схожі. Наприклад, підвищена температура може бути ознакою ГРВІ та харчового отруєння, а ці нездужання лікуються по-різному. При цьому недугу, який реально було б вилікувати за два-три дні, затягується на тижні або місяці.
Поширені проблеми при самодіагностики
1. Сумнів. Отримати правильний діагноз на основі переліку симптомів дуже складно. Прояви захворювань часто перетинаються, і тільки лікарі можуть їх правильно «прочитати». Людина, що намагається самостійно розпізнати у себе хворобу, починає сумніватися. А це загрожує додатковими проблемами.
При обстеженні в медичному закладі фахівці звертають увагу на дрібниці, які не доступні непідготовленій людині. Стан нігтів або шкіри може сказати більше зібраного анамнезу, а результати лабораторних досліджень вкажуть на причину нездужання.
2. Недооцінка. Недолік спеціальної освіти і впевненість у власній правоті часто призводять до зменшення небезпеки. Різкий стрибок температури може говорити як про запальний процес у горлі, так і про менінгіті, який є смертельним захворюванням.
3. Переоцінка. Начитавшись «страшилок», хворий може надмірно активно підійти до лікування, застосовуючи занадто сильні лікарські препарати. Особливо небезпечна така ситуація при визначенні недуг у дітей і літніх людей. Прагнення позбавити близьких від існуючих проблем зі здоров’ям призводить до появи нових.
Терапію більшістю фармакологічних засобів можна починати тільки після схвалення лікаря. Практично у всіх лікарських препаратів є протипоказання, а також побічні дії, які здатні погіршити стан хворого.
Повністю нешкідливих ліків не існує. Будь-які пігулки, порошки, мазі, розчини для ін’єкцій можуть бути небезпечними для різних систем організму. Тому при прийомі медикаментів життєво необхідно дотримуватися принципу доцільності.
З усього вищесказаного стає ясно, що самодіагностика часто хибна. Адже на ваші судження може впливати біль, психічні патології чи банальна втома.
Важливо думка досвідченого фахівця, який визначить причину нездужання і призначить необхідний комплекс терапевтичних заходів.