Антибіотики при цирозі печінки

Антибактеріальні препарати при неускладненому перебігу цирозу печінки, як правило, не потрібні.

Їх рекомендують призначати при підозрі на бактеріальні ускладнення ГРВІ, якщо у людини є цироз печінки, т. к. патологія печінки впливає на зниження імунітету.

Пневмонії, бронхіти у такому випадку мають тенденцію до швидкого розвитку.

[bsa_pro_ad_space id=17]

В інших ситуаціях при цирозі печінки без ускладнень антибіотики найчастіше не потрібні.

Коли цироз печінки потребує лікування антибіотиками?

Цироз печінки сам по собі – не бактеріальний процес, тому призначення антибіотиків він не вимагає. Але існують ситуації, коли без антибактеріальної терапії не обійтися.

Така необхідність виникає у разі розвитку деяких ускладнень. Які ж ускладнення цирозу печінки лікуються антибіотиками?

[bsa_pro_ad_space id=42][bsa_pro_ad_space id=78][bsa_pro_ad_space id=11][bsa_pro_ad_space id=31][bsa_pro_ad_space id=34][bsa_pro_ad_space id=44][bsa_pro_ad_space id=47][bsa_pro_ad_space id=49] [bsa_pro_ad_space id=52][bsa_pro_ad_space id=55] [bsa_pro_ad_space id=57][bsa_pro_ad_space id=62] [bsa_pro_ad_space id=60][bsa_pro_ad_space id=65] [bsa_pro_ad_space id=67][bsa_pro_ad_space id=69][bsa_pro_ad_space id=76][bsa_pro_ad_space id=73]
  • Асцит-перитоніт, який розвивається внаслідок бактеріального інфікування асцитичної рідини
  • Плеврит, виникає при бактеріальних ускладненнях печінкового гідроторакс
  • Печінкова енцефалопатія, особливо в стадії прекоми і коми

Розглянемо кожен випадок докладніше.

Перитоніт як ускладнення асциту

Асцит – це досить часте ускладнення цирозу печінки, що виникає внаслідок надлишкового надходження рідини в черевну порожнину.

Це пов’язано з наявністю портальної гіпертензії, а також деяких інших чинників (наприклад, порушенням функції нирок).

Нерідко відбувається інфікування рідини в черевній порожнині, і розвивається перитоніт, який також називають спонтанним бактеріальним перитонітом.

Таке ускладнення асциту виникає досить часто, серед 10-30 % хворих цирозом печінки. Крім того, асцит-перитоніт є однією з основних причин смерті у хворих з таким діагнозом (не найчастішою причиною, але одного з них).

Збудниками перитоніту при асциті найчастіше є кишкова паличка, пневмокок, фекальний стрептокок.

Існують фактори ризику, при яких ускладнення асциту перитонітом трапляється частіше:

  • Клас З цирозу по Чайльд-Пью
  • Внутрішні кровотечі
  • Вже случавшийся раніше асцит-перитоніт
  • Білірубін більше 2,5 мг/дл
  • Креатинін більше 2 мг/дл
  • Білок в асцитичної рідини менше 1 г/дл

При наявності таких факторів ризику необхідне призначення антибіотиків для профілактики. Частіше призначаються фторхінолони (ципрофлоксацин, норфлоксацин), оскільки вони володіють меншою ушкоджують печінку дією.

[bsa_pro_ad_space id=41][bsa_pro_ad_space id=38][bsa_pro_ad_space id=39][bsa_pro_ad_space id=35][bsa_pro_ad_space id=45][bsa_pro_ad_space id=48][bsa_pro_ad_space id=50][bsa_pro_ad_space id=53][bsa_pro_ad_space id=58][bsa_pro_ad_space id=63][bsa_pro_ad_space id=61][bsa_pro_ad_space id=66] [bsa_pro_ad_space id=68][bsa_pro_ad_space id=70] [bsa_pro_ad_space id=74][bsa_pro_ad_space id=77]

Якими ж ознаками проявляє себе асцит-перитоніт? Вони наступні:

  • Болі в животі
  • Висока температура тіла
  • Посилення симптомів асциту
  • Посилення печінкової енцефалопатії
  • Блювання, проноси
  • Зниження кишкових шумів і перистальтики

Для підтвердження діагнозу проводиться пункція черевної порожнини – лапароцентез – з подальшим дослідженням рідини. При асциті, ускладненому перитонітом, результати будуть такі:

[bsa_pro_ad_space id=18]
  • Лейкоцити більше 5*10⁶/мл
  • Нейтрофіли більше 2,5*10⁶/мл, посів на бактеріальну флору позитивний
  • Нейтрофіли більше 5*10⁶/мл, посів на бактеріальну флору може бути як позитивним, так і негативним

Ці дані підтверджують діагноз асциту-перитоніту. Однак лікування починається негайно, без результатів бактеріального посіву, т. к. перитоніт – це загрозливе життя стан.

Лікування асциту-перитоніту проводиться антибактеріальними препаратами широкого спектра дії, в першу чергу, використовуються цефалоспорини III покоління (цефотаксим, цефтріаксон).

Крім того, застосовуються пеніциліни (амоксиклав), фторхінолони (ципрофлоксацин). Антибіотики призначаються спочатку внутрішньовенно, потім перорально (ципрофлоксацин).

Після лікування проводиться курс профілактичного лікування.

Плеврит при цирозі печінки

Ще одним схожим ускладненням цирозу печінки є печінковий гідроторакс – патологічний скупчення рідини в порожнині між листками плеври.

Як правило, він розвивається при наявності асциту. Рідина в плевральній порожнині, так само, як і в черевній, може інфікуватися. У такому випадку розвивається бактеріальний плеврит.

Він проявляється наступними симптомами:

  • Біль в грудній клітці
  • Слабкість, млявість
  • Висока температура тіла

При підозрі на ускладнений печінковий гідроторакс проводиться торакоцентез (пункція рідини з плевральної порожнини), рентгенографія, а також лапароцентез для підтвердження асциту та ехокардіографію для виключення серцевої патології (з нею теж може бути пов’язано скупчення рідини в грудній клітці).

Лікування плевриту при печінковому гідротораксом проводиться внутрішньовенними антибіотиками: цефалоспоринами III покоління (цефтріаксон, цефотаксим).

Лікування антибіотиками печінкової енцефалопатії

Ще одним важливим ускладненням цирозу печінки є енцефалопатія. Хоч вона і оборотна у багатьох випадках, тим не менш, прогноз у таких хворих поганий.

Печінкова енцефалопатія проявляє себе порушенням поведінки, настрою, режиму сну і неспання, свідомості, руховими порушеннями, патологічними рефлексами, а також змінами на електроенцефалограмі.

Одним з важливих факторів розвитку енцефалопатії при цирозі печінки вважається дія аміаку на головний мозок. Аміак утворюється при розпаді білкової їжі, особливо тваринного білка.

У випадку печінкової енцефалопатії антибактеріальні препарати призначаються для знищення кишкових бактерій, які виробляють аміак, розщеплюючи білки.

Необхідні такі антибіотики, які не всмоктуються в кишечнику (щоб ефект був максимальним), а також володіють мінімальним ушкоджують печінку дією.

[bsa_pro_ad_space id=56][bsa_pro_ad_space id=37]

Тому для лікування печінкової енцефалопатії використовуються рифампіцин, неоміцин, ванкоміцин, метронідазол.

[bsa_pro_ad_space id=72][bsa_pro_ad_space id=71][bsa_pro_ad_space id=29][bsa_pro_ad_space id=64][bsa_pro_ad_space id=59][bsa_pro_ad_space id=56][bsa_pro_ad_space id=54][bsa_pro_ad_space id=51][bsa_pro_ad_space id=46][bsa_pro_ad_space id=43][bsa_pro_ad_space id=37][bsa_pro_ad_space id=36][bsa_pro_ad_space id=31][bsa_pro_ad_space id=30][bsa_pro_ad_space id=29][bsa_pro_ad_space id=28][bsa_pro_ad_space id=27][bsa_pro_ad_space id=25] [bsa_pro_ad_space id=2][bsa_pro_ad_space id=3] [bsa_pro_ad_space id=4] [bsa_pro_ad_space id=6] [bsa_pro_ad_space id=9][bsa_pro_ad_space id=19] [bsa_pro_ad_space id=20]

Leave a Comment