Цироз печінки – це патологія, що виражається різноманіттям симптомів, які в різних стадіях виражені по-різному.
Деякі з них більш характерні, деякі менш, вони можуть з’являтися не всі відразу, а в різних поєднаннях. Крім того, наявність тих або інших симптомів залежить від причини цирозу печінки.
Познайомитися з ознаками цирозу печінки можна у відповідних статтях.
Незважаючи на різноманітність симптоматики, кашель не є характерною ознакою цирозу печінки. При його появі зазвичай підозрюють зовсім інші захворювання.
Однак у деяких випадках кашель може виникати і при цирозі печінки.
По-перше, цироз печінки в чому полегшує зараження різними респіраторними інфекціями, у тому числі грип та інші ГРВІ.
Вони у свою чергу можуть ускладнюватися бронхітами та пневмоніями, одним з головних симптомів яких є кашель. Крім того, кашель – ознака такого серйозного захворювання, як туберкульоз, який також може розвинутися при цирозі печінки або до нього.
Другою причиною кашлю при цирозі печінки може бути серцева недостатність, яка і є однією з причин печінкової патології.
Кашель – характерна ознака недостатності по малому колу кровообігу, або лівошлуночковою, тоді як цироз печінки стає підсумком правошлуночкової серцевої недостатності.
Проте хронічна недостатність серця найчастіше є змішаною, тобто розвиваються симптоми і ліво-, правошлуночкової недостатності.
Кашель у такому разі виникає як підсумок перевантаження або порушення скоротливої здатності лівого шлуночка. Скидання крові у велике коло кровообігу знижується, а в малому, як наслідок, розвивається застій.
З-за цього, а також з-за підвищеного артеріального тиску, частина крові переходить у легеневу тканину, що викликає набряк легенів. Симптомами цього стану і є кашель з кров’ю, задишка, хрипи в легенях, посиніння шкірних покривів, в першу чергу, пальців рук і ніг.
Третьою ж, дуже рідкісною причиною кашлю при цирозі печінки, стає розвиток печінкового гідроторакс – потрапляння зайвої рідини в грудну клітку.
Цей стан розвивається в стадію декомпенсації цирозу, тільки у важких, запущених випадках. Які ж причини появи гідроторакс в такій ситуації? Вони до кінця не з’ясовані, але є кілька припущень:
- Звуження маленьких судин печінки, а також підвищення лімфотоку в печінці призводить до більш швидкого струму і в легенях, підвищення тиску в плевральних лімфатичних судинах і їх пошкодження. Таким чином, лімфа потрапляє в порожнину грудної клітки.
- При наявності асциту (що буває практично завжди при декомпенсації цирозу) рідина із черевної порожнини через лімфатичні судини в діафрагмі потрапляє в грудну. Це думка не було підтверджено подальшими дослідженнями.
- Рідина із черевної порожнини потрапляє в порожнину плеври внаслідок різниці тисків через виникли протягом життя або вроджені канали, що з’єднують черевну та плевральну порожнини. Ця теорія в подальшому була підтверджена.
Кашель при цирозі печінки: печінковий гідроторакс
Отже, внаслідок тих чи інших причин при запущеному цирозі печінки виникає гідроторакс. Симптомами цього стану є: кашель, задишка, нерідко асцит. Плеврит, який розвинувся при цирозі печінки, є правостороннім.
Часто спостерігаються ознаки здебільшого цирозу печінки, іноді переважають симптоми легеневої патології. Нерідко всі ознаки існують одночасно. Іноді дихальна недостатність досягає максимального ступеня.
Кашель, причиною якого стає цироз печінки, сухий, без мокротиння.
Для діагностики причини кашлю при цирозі печінки, якщо підозрюють печінковий гідроторакс, необхідно провести торакоцентез – взяття рідини з грудної порожнини для дослідження.
Крім підтвердження діагнозу, потрібно також виключити бактеріальні ускладнення. Вони проявляються підвищеною температурою тіла, слабкістю, болем у грудях.
Крім того, при цирозі печінки наявність гідроторакс і кашлю, як симптому, може бути обумовлено серцевою недостатністю.
Для діагностики проводиться парацентез (взяття рідини з черевної порожнини), торакоцентез, рентгенографія грудної клітки, ехокардіографія (для виявлення серцевої патології).
Лікування печінкового гідроторакс
Для лікування захворювання призначається дієта з обмеженням солі, а також діуретики. Найчастіше використовують спіронолактон і фуросемід в комбінації.
При бактеріальних ускладненнях призначаються антибіотики – цефалоспорини третього покоління.
Якщо гідроторакс сильний, то з допомогою торакоцентеза евакуюють рідину і плевральній порожнині.
Хворі з печінковим гідротораксом є кандидатами на пересадку печінки. Можливість і доцільність такого лікування повинна бути розглянута лікарем.