В даний час одним з можливих методів лікування є пересадка печінки при цирозі. Коли цироз досягає останніх стадій, перебуває в стані декомпенсації і печінка не виконує свою функцію, звичайне, консервативне лікування може лише трохи продовжити життя і поліпшити її якість. Радикальним способом лікування є трансплантація органу. Цирози печінки будь-якої етіології – одні з перших свідчень для пересадки.
Орган для проведення трансплантації береться від померлої людини, причому в Росії відсутність відмови від процедури є підставою для такого вилучення. Крім того, частину печінки може бути взята у живої людини (наприклад, родича хворого), який висловив свою згоду на цю операцію.
Донор – це людина, у якого забирається орган. Реципієнт – людина, яким проводиться трансплантація органу донора.
Показання для пересадки печінки при цирозі:
Сам по собі цироз є першим показанням для такої операції. Однак, таке втручання – дуже серйозна, вимагає довічного переважної імунітет лікування, тому в легких ступенях цирозу в ньому немає необхідності. Трансплантацію печінки призначають при декомпенсованому цирозі, коли інші методи лікування вже не можуть допомогти. Отже, ось деякі з показань для операції:
- Стравохідні та шлункові кровотечі, на які не діє консервативне лікування
- Асцит, що не піддається терапії
- Зниження вмісту альбуміну в крові менше 30 г/л
- Збільшення протромбінового часу вище 16-17 с.
Вищевказані стану несуть в собі високий ризик смертельного результату, особливо при розвитку кровотеч. Протромбіновий час показує, за який термін кровотеча припиняється і утворюється тромб. Якщо вона занадто висока, то при розвитку гострої крововтрати ризик смертельного результату великий. Збільшення цього показника пов’язано з тим, що фактори, які сприяють згортанню крові, утворюються в печінці. Альбуміни також синтезуються в печінці, вони виконують безліч функцій, в тому числі функцію детоксикації.
Як відбувається відбір хворих для пересадки печінки при цирозі
Всі хворі люди, які потребують пересадки, в залежності від свого стану діляться на 3 групи: низького, середнього і високого ризику. Хворим високого ризику надається орган для трансплантації в першу чергу. Очікування відповідного органу може тривати довго, а стан хворої людини погіршується. Тоді група ризику змінюється.
Печінка, яка використовується при пересадці, повинна бути здоровою і підходити за розмірами (бути такою ж або трохи менше, ніж печінка хворого людини), а також перевіряється сумісність за групою крові (системі AB0) і HLA. Не підходить для пересадки печінку людини, зараженого вірусними гепатитами, ВІЛ.
Протипоказання до трансплантації печінки
- Важкі хвороби серця, легенів
- Активний інфекційний процес
- Злоякісні новоутворення з метастазами
- Важкі ураження головного мозку
У даних ситуаціях пересадка не проводиться. Однак існують і відносні протипоказання, коли можливість проведення операції визначає лікар:
- Літній або дитячий вік – менше 2 та більше 60 років
- Трансплантація декількох органів небажана
- Повторна пересадка печінки
- Ожиріння
- Тромбоз ворітної вени
Заходи перед пересадкою печінки при цирозі
Після того, як визначена необхідність пересадки і знайдений відповідний орган, відбувається підготовка до операції. Необхідно провести наступні заходи.
По-перше, хворій людині потрібна консультація і спостереження психіатра. Крім того, повинна надаватися психологічна підтримка, як самому хворому, так і його родичів. Паралельним заходом є уточнення і додаткове підтвердження діагнозу. Проводяться наступні дослідження:
- УЗД
- Комп’ютерна томографія
- Холангіографія – дослідження жовчних проток
- Ангіографія – дослідження судин печінки
Також проводять аналіз крові на маркери вірусних гепатитів. Якщо у хворого людини рак, необхідно виключити наявність метастазів.
Крім того, в період передопераційної підготовки роблять щеплення від гепатиту B, грипу.
Операція трансплантації печінки
Хірургічне втручання з пересадки печінки є складним, виконується в середньому 7-8 годин. На першому етапі відбувається видалення печінки реципієнта, для чого виділяють, перетискають і перетинають печінкові судини. Для підтримки кровотоку без печінки встановлюють вено-венозного шунтування насосом.
Далі відбувається накладення анастомозів між судинами і жовчними протоками реципієнта і донорської печінки. Черевну порожнину зашивають через 1 годину після закінчення трансплантації, це необхідно для усунення ризику кровотеч.
Крім пересадки печінки від померлої людини, вдаються і до пересадки частини органу від живого. Найчастіше частина печінки пересаджують дітям, т. к. складно знайти орган маленького розміру.
Також існує варіант операції, коли печінка хворого людини зберігають і пересаджують частина донорської печінки (зазвичай це права частка).
Післяопераційне лікування
Фактори, що впливають на успішність пересадки печінки:
- Сумісність тканин донора і реципієнта
- Імунна відповідь реципієнта на пересаджений орган
- Післяопераційне лікування (імуносупресивну, тобто переважна імунітет)
Пересадка печінки при цирозі на етапі після операції потребує постійного лікування і контролю. Призначають комплекс препаратів, спрямованих на придушення імунної відповіді та запобігання відторгнення органу. Дозування і поєднання лікарських засобів підбираються лікарями в кожному конкретному випадку.
Використовують такі препарати: циклоспорин, такролімус, глюкокортикостероїди. Циклоспорин і такролімус мають безліч побічних ефектів, серед яких вплив на функцію нирок, серця, шлунково-кишкового тракту. При їх прийомі необхідний ретельний контроль і визначення їх істинної концентрації в плазмі крові.
Прогнози після пересадки печінки
Хоча після операції можуть виникнути ускладнення (гостре або хронічне відторгнення органу, інфекції, недостатність трансплантата, тромбоз печінкової артерії, тромбоз ворітної вени і т. д.), все ж прогноз досить сприятливий.
Так, рівень виживаності протягом п’яти років після операції становить 75 %. При цьому при цирозі печінки вірусного генезу цей показник збільшується до 80 і більше %. А близько 40 % всіх хворих проживають понад 20 років.