Однією з частих патологій серця — це порушення в структурі клапанів. Прогинання стулок клапана в порожнину лівого передсердя називають пролапс мітрального клапана серця.
Серце – це орган, який складається практично лише з м’язових волокон. У ньому виділяють по два шлуночка і передсердя, які розділені клапанами. Тристулковий клапан поділяє праві відділи, а двостулковий – ліві відділи серця. Саме двостулковий клапан в серці ще називають мітральним.
Робота клапана
Стулки клапана серця у відкритому стані пропускають струм крові з лівого передсердя в шлуночок. Скорочуючись, лівий шлуночок сприяє щільному закриття стулок і кров не тече назад в передсердя. При цьому клапан сердечка відчуває значний тиск крові, яка в нормі не повинно пролабірувати стулки.
Мітральний клапан в нормі і при пролапсі
Класифікація пролапсу мітрального клапана
За викликала причини:
- Первинний;
- Вторинний.
По локалізації стулок:
- передньої стулки;
- задньої стулки;
- обох стулок.
За ступенем вираженості:
- I ступеня;
- II ступеня;
- III ступеня.
По клінічним проявам:
- безсимптомний;
- малосимптомный – слабке або помірне зміщення стулок з Ехо-КГ, регургітації немає;
- клінічно значущий – виражені клінічні прояви, чіткий систолічний шум і характерні зміни при Ехо-КГ;
- значущий морфологічно – до вищепереліченого приєднується значне порушення функції пролапсового мітрального клапана та наявність ускладнень.
Причини
Первинний пролапс клапана серця розвивається самостійно, не пов’язане з іншими захворюваннями. Розвитку захворювання сприяє генетична схильність. Зустрічається дуже рідко і відноситься до дисплазиям сполучної тканини або малим аномалій серця. Стулки клапана уражаються дегенеративними процесами, порушується структура колагенових волокон. Зміни відбуваються у фіброзному шарі, який грає роль скелета стулки клапана.
Вторинний – є наслідком яких-небудь хвороб, наприклад, синдром Марфана, ІХС, системна склеродермія, ревматоїдний артрит, ревматизм, міокардити та ін.
Причини пролапсу мітрального клапана при ревматизмі – ураження стулок запальним процесом. Пролапс стулок при кардіоміопатії обумовлений нерівномірним потовщенням міокарда.
При нейроциркуляторної дистонії відбувається порушення нервової регуляції стулок клапана.
Причини розвитку пролапсу у дітей раннього віку криються ще у внутрішньоутробному розвитку: патологія вагітності, часті інфекційні захворювання матері, загроза переривання.
Фактори, що сприяють розвитку пролапсу:
- порушення структури волокон стулок, з-за чого вони перерозтягуються і провисають в порожнину передсердя.
- непропорційно довга будова хорд, збільшення клапанного кільця.
- порушення нейроендокринної регуляції роботи стулок.
Ступеня пролапсового мітрального клапана залежить від частоти скорочень серця: при частішанні серцебиття відбувається більш виражене пролабування стулок.
Якщо розвинувся значний пролапс, то розвивається мітральна регургітація, тобто зворотний струм крові, що виникає з-за нещільного змикання стулок клапана. При відсутності медикаментозної корекції стану, розвивається розширення лівих відділів серця.
Майже в половині випадків, пролапс мітрального клапана поєднується з пролапсом тристулкового клапана.
Симптоми
У молодих пацієнтів захворювання часто поєднується з симптомами нейроциркуляторної дистонії, у зв’язку з чим, пацієнт завжди висуває велику кількість різних неспецифічних скарг: слабкість, головні болі, стомлюваність, погану переносимість фізичного навантаження, запаморочення.
Часто присутні скарги на біль в серці, различающуюся по інтенсивності і по прояву: колючий, стискаючий, ниючий. Особливістю цієї скарги є зменшення або припинення болю при фізичному навантаженні. А психоемоційні навантаження посилюють біль.
При пролапсі, часто присутні болі в серці
Після виявлення пролапсу, у деяких пацієнтів починають проявлятися такі симптоми:
- синдром нейроциркуляторної дистонії: різна біль у серці, розлад травлення;
- синдром судинних порушень: втрата свідомості, ортостатична гіпотонія;
- синдром психопатологічних порушень: депресія, лабільний настрій, апатія вдень і дратівливість вночі.
У літніх пацієнтів, що характеризуються наявністю більш важкого ступеня пролапсу, фізичне навантаження провокує приступообразні болі в серці. Це пов’язано з тим, що у вікових хворих на пролапс розвивається, як наслідок іншої патології, наприклад, ІХС.
При розвитку регургітації, до скарг приєднується задишка і погана переносимість навіть легкої навантаження.
Діагностика
Діагностується пролапс мітрального клапана серця найчастіше за такими напрямами:
- при плановому профілактичному дослідженні;
- при виявленні систолічного шуму;
- при наявності кардіальних скарг;
- виявлення хвороби при обстеженні з приводу іншої патології.
Огляд лікаря і аускультація серця відіграють першорядне значення у виявленні хвороби. При вислуховуванні тонів серця звертає на себе увагу систолічний шум, виявлення якого є показанням для дообстеження дорослого пацієнта або дитини.
Наявність шуму в серці не означає обов’язкову присутність пороку серця: у молодих людей шум може носити функціональний характер. Аускультацію проводять стоячи після навантаження, наприклад, стрибків, присідань, тому що шум посилюється після цього.
- Загальноклінічні аналізи: при первинної патології змін не буде, при вторинній – зміни в аналізах будуть характерні для основного захворювання.
- Електрокардіографія.
- Фонокардіографія – це метод реєстрації шумів серця.
- Ехокардіографія в даному випадку — найбільш інформативний метод.
Ехокардіографія — найбільш достовірний метод діагностики мітрального клапана
При дослідженні виділяють три ступеня пролапсу мітрального клапана:
- I ступінь – провисання від 3 до 5 мм;
- II ступінь – від 6 до 9 мм;
- III ступінь – від 9 мм.
Проте встановлено, що ПМК до 10 мм сприятливий.
- Рентгенографія грудної клітки.
- Диференціальна діагностика з вродженими вадами серця.
Прогноз
Для багатьох пацієнтів ПМК нічим не загрожує: більшість людей не знають про наявність цієї патології в організмі.
Ускладнення
Чим небезпечний пролапс мітрального клапана? Розвиток ускладнень сильно погіршує прогноз захворювання та якість життя пацієнта.
Порушення ритму
Причини порушення ритму серця:
- порушення функції вегетативної НС;
- пролабирующая стулка може дратувати кардіоміоцити (клітини серцевого м’яза), коли торкається стінки лівого передсердя;
- сильне напруження папілярних м’язів, які тримають пролабирующую стулку;
- зміни проведення імпульсів.
Бувають такі порушення ритму, як екстрасистолії, тахікардії, миготлива аритмія. Більшість аритмій, що виникають на тлі ПМК не загрожують життю, однак необхідно провести обстеження пацієнта для визначення точної причини аритмії. При навантаженні, ризик розвитку аритмії зростає.
Мітральна недостатність
Для розвитку регургітації необхідний пролапс III ступеня. У молодих пацієнтів буває відрив хорд, що тримають стулки клапана, що призводить до розвитку гострої мітральної регургітації і вимагає невідкладного хірургічного лікування. Часто виникає відрив з-за травми грудної клітини і проявляється розвитком симптомів гострої лівошлуночкової недостатності.
Інфекційний ендокардит
Характерний для пацієнтів з первинним захворюванням, тобто з ознаками дегенеративних змін сполучної тканини. Змінені стулки – хороший фон для розвитку інфекції.
Неврологічні ускладнення
На змінених стулках часто формуються мікротромби, які заносяться током крові в судини головного мозку і закупорюють їх, викликаючи ішемічний інсульт.
Лікування
Обов’язкова консультація кардіолога для вирішення необхідності призначення медикаментозного лікування або консультації кардіохірурга.
Як проходить лікування пролапсу мітрального клапана серця у дорослого і дитини:
- терапія нейроциркуляторної дистонії;
- психотерапія;
- профілактичні заходи, спрямовані на попередження розвитку ускладнень.
Рекомендується дозована фізична навантаження, відмовитися від куріння, алкоголю.
- Первинний пролапс мітрального клапана не потребує лікування, але, при наявності скарг рекомендують консультацію психотерапевта, проводять симптоматичну терапію: антигіпертензивні засоби, антиаритмічні, седативні, транквілізатори. Призначення препаратів магнію достовірно покращує загальний стан пацієнтів.
- При виявленні вторинного пролапсу, пролечивать необхідно основне захворювання.
- При виявленні пролапсу серця тяжкого ступеня з регургітацією та ускладненнями, необхідно розглянути питання про хірургічне лікування.
Диспансеризація
Профілактичні огляди кардіолога та проведення Ехокг повинні проводитися не рідше 1 разу в півроку.