Для того, щоб перевірити наскільки якісні показники імунної системи в комплексі, пацієнту потрібно здати спеціальні тести на імунітет. Одним із них є аналіз крові на імунітет.
Роль імунітету в організмі
Людська імунна система пов’язана з віковими змінами організму. Факторами внутрішнього і зовнішнього характеру обумовлені постійні зміни норм показників імунної системи. Це відбувається з моменту ембріонального дозрівання.
Дуже важливу роль у формуванні імунітету людини відіграє дитяче харчування в перші два роки життя. Згодом імунна система дає збої після перенесених захворювань, а також при порушенні роботи будь-якої іншої системи організму (ендокринна, травна, нервова і кровоносна).
З цього випливає, що збоїв у функціонуванні імунної системи супроводжують патологічні течії, що розвиваються в людському організмі.
Аналіз крові на імунітет дозволяє провести комплексну оцінку для того, щоб з’ясувати, в якому стані знаходиться імунна система.
Органи імунної системи людини
Показання для дослідження
Імунітет знижується при миомных хворобах, при уроджених імунодефіцитах, при легеневих хворобах і дісгаммаглобулінемія. Люди, що перенесли трансплантацію, а також хворі на Снід, повинні періодично проходити дослідження для перевірки свого імунітету.
Завдяки лабораторними даними і спеціальним імунологічних аналізів, виявляються захворювання системи кровотворення, що мають різноманітну етіологію (лейкози, новоутворення в лімфатичних вузлах).
Свідчення на аналіз крові на імунітет мають і дитячі хвороби, які загрожують серйозними ускладненнями, при яких використовуються імуномодулюючі препарати.
Аналіз крові на імунітет дитини проводиться після перенесених їм вірусних інфекцій, при частих простудних захворюваннях, при розвиваються гнійних інфекціях (гнійних лор — захворюваннях, інфекційному бронхіті та ін).
Тест крові на імунітет, після перенесених вірусних хвороб
Поетапне дослідження крові
При комплексному обстеженні імунітету у дорослих та дітей, повинен дотримуватися порядок проведення імунограми.
Перший етап:
Спочатку необхідно визначити кількість вироблюваних організмом антитіл, які ведуть посилену боротьбу з інфекціями вірусного походження (реактивні білки і інтерферони). Це називається – гуморальним імунітетом.
Аналіз крові на стан імунітету показує, в якій кількості в плазмі присутні її складові, і наскільки вона насичена сироватковими типовими імуноглобулінами.
Дитина, у якого спостерігаються часті простудні захворювання, піддається одноуровнему дослідження. Якщо концентрація імуноглобулінів знижена, проводяться додаткові тести, що дозволяють з точністю встановити склад плазми крові. Другий етап проведення аналізу виявляє певний імуноглобулін зі зниженою концентрацією.
Результатом другого етапу є:
- Визначення швидкості фагоцитозу. Наскільки швидко імунні клітини знищують мікроорганізми патогенного характеру, а також їх здатність до переробки цих мікроорганізмів.
- визначення кількості сформованих Т – лімфоцитів.
Більш точно оцінити стан імунної системи дозволяє проведення третього етапу дослідження. Після цього лікарем призначаються препарати – імуномодулятори.
В результаті третього етапу дослідження визначається:
- В якій кількості містяться в плазмі секреторні імуноглобуліни.
- Як швидко фагоцити реагують на хімічні подразники.
- Наскільки добре цитокіни виконують свою функцію, формуючи і регулюючи захисні реакції організму.
- Процес клітинної адгезії.
- Наявність алергії на вірусні антитіла.
Проведення дослідження крові на концентрацію гормону, називається інвітро — аналіз. З допомогою инвито аналізу виявляються деякі пухлинні різновиди та злоякісні новоутворення. Тому, здаючи аналіз на імунітет, інвітро – аналіз буде зовсім незайвим.
Лабораторне дослідження крові на гормони
Оцінка імунограми
Стикаючись із зобов’язанням перевірки імунної системи, людині необхідно переконатися, що аналіз буде проведений якісно, і він буде максимально поінформований про свій нинішній стан.
Якщо дослідження буде проводитися поетапно, то існує ймовірність повторного аналізу. А це додаткова стресова ситуація, невстановлений діагноз і втрата дорогоцінного часу, який можна було б присвятити лікуванню.
Здаючи кров на імунітет, необхідно пам’ятати, що деякі медикаменти можуть вплинути на результат. Концентрація глобуліну може змінитися після прийому антибіотика.
Також не слід забувати і про те, що вірусні інфекції і запалення викликають гостру реакцію всіх компонентів, складових імунну систему. Тому здачу аналізу краще зробити через 30 днів після усунення вогнища запалення. Необов’язково проводити таке дослідження і дитині, нещодавно почав відвідування дитячого садка.
Оцінити клінічну картину і патологічні зміни в організмі можна тільки за допомогою повноцінного аналізу про стан імунітету. Постановка діагнозу та початок лікування не відбувається на підставі тільки імунограми.
Можливі зміни показників імунітету у зв’язку з перенесеними захворюваннями. Однак, виявлення відхилень від нормативних показників, не завжди необхідно коригувати. Орієнтуванням є клінічна картина, змальовується протікає патологію. Корекція необхідна при зниженні вікових показників на 28% і їх стійкому збереженні протягом тривалого часу.
Необхідно врахувати, що з фізичними навантаженнями відбуваються зміни параметрів показників. Якщо відступу від нормативів несуттєві, то сміливо можна сказати про правильної роботи імунної системи.
Нормальні показники імуноглобуліну
У більшості випадків імунологічним дослідженням встановлюється присутність імуноглобуліну типів: A, M, G і, в окремих випадках – імуноглобулін класу Е.
Імуноглобулін А веде боротьбу з шкідливими мікроорганізмами на слизових оболонках і складається з сироваткового білка, що міститься в крові та секреторного білка, присутність якого можна виявити в слинної рідини, в кишковому та респіраторному тракті. Таким білком багате молоко і слізна рідина. Борець з бактеріями і вірусами.
Імуноглобулін М володіє здатністю до розчинення мікробних клітин. Інфекції гострого характеру сприяють виробленню глобуліну саме цього типу.
Імуноглобулін G – головна ланка, що становить кров’яну сироватку. У співвідношенні з іншими глобулінами, його в крові 81%. Виробляє вироблення антитіл, які сприяють знищенню токсинів, вірусів та інших антигенів. Це основний захисний фактор плода в період внутрішньоутробного розвитку, так як вміє проникати крізь плацентарний бар’єр у кров ембріона. Згодом годування грудьми сприяє проникненню антитіл через кишечник дитини в кров.
Імуноглобулін Е або реагин забезпечує протиглистовий імунітет. Але його основна функція – розпізнавання алергенів.
У таблиці показано аналіз на імунітет у нормі для кожної вікової групи.
| Вік | Імуноглобулін А | ИммуноглобулинМ | ИммуноглобулинG | Імуноглобулін Е |
| Від 1 до 3 міс. | 0,05 – 0,59 | 0,11 – 0,86 | 2,6 – 7,7 | До 1,9 |
| З 4 до 6 міс. | 0,9 – 0,97 | 0,24 – 1,19 | 1,8 – 8,5 | 2,9 – 9,9 |
| 1 рік | 0,35 – 1,64 | 3,4 – 11,7 | 7,9 – 19,9 | |
| Від 2 до 3 років | 0,44 – 1,36 | 0,45 – 1,21 | 5,1 – 13,5 | 9,9 – 49,9 |
| Від 4 до 5 років | 0,51 – 2,1 | 0,41 – 2,01 | 5,3 – 14,3 | |
| Від 6 до 7 років | 0,64 – 2,3 | 0,54 – 2,11 | 5,6 – 13,9 | 14,9 – 59,9 |
| Від 10 до 11 років | 0,9 – 2,54 | 0,67 – 1,56 | 7,2 – 13,4 | |
| 12 – 13 років | 1,07 – 3,26 | 0,71 – 1,49
| 7,6 – 15,2 | |
| 15 років | 0,8 – 4,4 | 8,1 – 17,2 | ||
| жінки | 0,61 – 3,69 | 49,9 – 99,9 | ||
| чоловіки | 0,49 – 3,19 |
При розшифровці аналізу на імунітет слід звернути увагу на те, які показники змінилися і наскільки.
Підвищений і знижений показники
Якщо знижена концентрація імуноглобуліну А, значить, в організмі йде процес розвитку хронічної вірусної або бактеріальної інфекції. Знижені показники спостерігаються у людей у післяопераційний період.
Знижена концентрація імуноглобуліну М говорить про наявність інфекції, викликаної потрапили в організм вірусом або про хвороби, з великою білкової втратою.
Зменшені показники імуноглобуліну G говорять про хронічних інфекціях і про отриманій дозі радіації.
Підвищена концентрація імуноглобуліну Е говорить про атопічних алергічних реакціях, про глистової або паразитарної флорі і про ураження дихальної системи.
При підвищеній концентрації імуноглобулінів протікають хвороби грибкових, паразитарних і вірусних походжень. А також при болях в області печінки, ревматизмі, інфекційному мононуклеозі.